Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

384 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 добровільно масово голоситися до роботи, щоб не треба стягати їх примусово. І ходили люди копати рови: зі сміхами, жартами, немов це забава у війну, а не направду війна. – Напередодні загальної мобілізації їхав автор цих рядків з гуцульських гір до Львова. На станції у Надвірній стояв на сусідніх рейках довжелезний військовий поїзд. Одним вагоном нашого поїзду верталась у свояси вакаційна дівоса кольонія. Перекликування з військовиками, сміхи, жарти та на пращання хоровий оклик з обох сторін: «До відзеня в Берлінє»… Очевидно, можна сказати: не слід підходу й настрою одного тумана, який відмовляє свого товариша від військової служби, ні гуртка міщухів, ні неповажних дівчаток – узагальнювати та шукати в ньому відзеркалення настроїв народу. Ба, але річ саме у тому, що такий самий настрій найширших кол польського громадянства! Річ у тому, що польські патріоти саме й думали, що війна минеться незамітно, що вона буде вестися мабуть виключно на території Німеччини, що вона «сама зробиться», та що перемога впаде з неба, як печені голуби в рот. Брак зрозуміння, що таке війна, та ще й модерна війна та війна Польщі з Німеччиною , що це таке військова потуга Німеччини – брак свідомости тих усіх речей саме й був головною причиною, що взагалі прийшло до війни та – потім – що у конфронтації з фактами, що їх принесла війна – у польському народі запанувала така шалена розтіч, спантеличення, розпука. Здається, що єдиними, які здавали собі справу з поваги хвилини, були вояки на прикордонних позиціях, на яких опинилися весною – літом 1939 року. Ті, які врятувалися звідтіль, оповідали, що вони вже давно були приготовані на смерть: вони бачили, як виглядають їхні позиції та порівнювали їх з німецькими, що їх іноді можна було оглядати голим оком по другому боці, вони порівнювали вигляд власний і німецьких вояків – і знали та відчували, що коли німці рушаться, то з них не стане сліду. Але командний склад польської армії – здається – цього не знав, ні не відчував, бо чи при його свідомости була б можлива та дальша божевільна забава з вогнем?!