Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

400 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Не дивно, що останній політичний хід польського еміграційного уряду викликав негайно в московській та польській комуністичній пресі бурю лайок та погроз. Зокрема нападає ця преса на наступника ген. Соснковського – ген. Бора. Голова люблинського польського комітету називав його просто злочинцем і зрадником. Він закидає йому, що дав наказ до повстання, яке вже наперед було засуджене на невдачу, не знаючи місцевих відносин, ані загальних пли нів аліянтів. Цей буцімто герой мав нібито увесь час боїв у Варшаві сидіти у своїй криївці, що була в 30 км від Варшави. Командант польських збройних сил у Совєтах висловлює в московській пресі свій жаль, що Бор не попав у руки большевиків. Його негайно поставили б тоді перед воєнний суд і зліквідували. Так вимагане Москвою і Лондоном усунення ген. Соснковського з його становища не тільки не поправило, а навпаки ще більш ускладнило відносини між польським емігрантським урядом і Москвою [5]. ВАРШАВА ОСТАТОЧНО ВПАЛА. Польський еміграційний уряд устами свого президента Міколайчика потвердив урядово, що кривава трагедія у Варшаві закінчилася. Міколайчик заявив, що Варшава впала після 63 днів боротьби, після того, як вичерпала всі запаси, а тисячі поранених лежали по підземних криївках без опіки, без води, без ліків і перев’язочного матеріялу. Німецьке інформаційне бюро подає вістку, що серед решток польських повстанців, які піддалися у Варшаві німцям, находиться польський генерал Бор-Коморовський, якого нещодавно польський уряд призначив головним командувачем еміграційних військ. Разом з генералом Бор-Коморовським попали в німецький полон усі старшини його штабу і багато польських генералів. Польська еміграційна телеграфічна агенція подає, що число поляглих, поранених і пропалих без вісти підчас боїв у Варшаві рівняється третині усього передвоєнного населення Варшави.