Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

401 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 За вістками німецької пресової агенції, у Варшаві піддалося чотири полки польських повстанців у силі 12.000 чоловіка. Цивільне населення Варшави, яке рівночасно зі здачею міста, звільнилося з облоги, доходить до 280.000 [5]. Нема порозуміння між поляками. Президент польського визвольного Комітету в Люблині заявив на одній пресовій конференції, що зближення з польським лондонським урядом в Лондоні сталося тепер ще більш неможливим, як колинебудь передтим. Поведінка польських емігрантів у Лондоні зовсім не змінилася й таким чином нема надії на спробу нових переговорів у справі створення одного спільного уряду [5]. Міколайчика приневолять підкоритися. Як повідомляє Рейтер, премієр міністрів польського емігрантського уряду в Лондоні Міколайчик прибув до Москви. Його запрошено, щоб він був присутній на розмові Сталіна з Черчілем в справі польської проблеми. Правдоподібно Чсрчіль, який вже в Тегерані запродав Польщу, хоче тепер облегшити Миколайчикові його капітуляцію перед большевицьким люблинським комітетом. Водночас прибув до Москви голова польського народного Комітету Моравський у товаристві головно командувача польських совєтських військ і генерала Роля Зімерського. Моравський має надію, що цим разом переговори з Миколайчиком будуть остаточно позитивно поладнаиі. Як пише большевицький часопис «Вечірня Москва», Миколайчикові скажуть нарешті ясно як справи стоять і що цей час до переговорів є одиноко відповідний. Справді ясніше цього не можна вже сказати! [6]. Польські емігранти поїдять до Бразилії. «Унітед Пресс» повідомляє з Ріо де Жанейро, що бразильський уряд, дав дозвіл на виїзд до Бразилії усім членами польського емігрантського уряду в Лондоні разом з родинами. У вересні вислано до бразильського уряду 40 прохань на дозвіл в’їзду. У зв’язку з тим, потверджується поголоска, що колишній командант польських збройних сил в Англії, генерал Соснковський купив собі в Бразилії маєток [6]. Звичайно, преса не могла обійти увагою і нацистські криваві «ювілеї».