Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

108 Іміграція і неписемність. Недавно на вашингтонському конгресі одкинуто проект, по якому заборонено було б переселятися до Америки всім тим, хто не вміє ні читати, ні писати. Проект цей найбільше пошкодив би литовцям та українцям, серед яких процент неграмотних надзвичайно великий (у литовців – 47 процентів, в українців – 45 процентів) [87]. Український одділ в нью-йоркській бібліотеці. Заходами гуртка нью-йоркських свідомих українців цими днями засновано в прилюдній американській бібліотеці в Нью-Йорку український відділ, у котрім можна щоденно брати безплатно українські книжки старокраєвого видання всякого змісту від години 9 рано до години 9 вечором [88]. Єпископ Платон в Америці. Нам не мало доводилося читати в російській реакційній пресі нападок на уніатських єпископів в Америці і похвал православному єпископові Платонові (був послом від Києва в другій Державній Думі), що працює тепер в Нью-Йорку. Аж в органі самих москвофілів новокурсників «Прикарпатской Руси» знаходимо такі відомості про діяльність цього єпископа. Якийсь Гузель, повернувшись з Америки, оповідає, що там «найбільше заколоту і непорозумінь виникає через церковні справи. Парафіяни незадоволені з своїх єпископів. Православний архирей Платон своїми різкими заходами при запроважуванні нових порядків у народній організації товариства «Взаимопомощь», а особливо при запроваженню «нормального устава», який надає йому або його представникові- священикові в парафії повну, необмежену владу, а парафіяни не мають ніякого значення, – наробив собі стільки ворогів серед мирян, що Бог зна, як все це наладиться. Коли вже й москвофільська газетка обізвалася проти свого приятеля, то це вже свідчить про те, що єпископ Платон допік своїм прихильникам до живого [89]. Галичина.