Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

111 зачеплено такі важні питання: 1) загальне становище робітників, або умови праці в головніших ділянках промисловості і сільського господарства; 2) які межі встановлено конституцією для соціального законодавства центральних законодавчих установ і які бажані зміни в цьому питанні; 3) заходи для поліпшення санітарних умов праці на фабриках і за для охорони від нещасних пригод; 4) професійні спілки робітників і спілки підприємців; 5) заходи до забезпечення миру між робітниками та підприємцями; 6) контрабандний привоз азіатських робітників; 7) споживчі товариства та інші кооперативи. Комісія складається з однакового числа (по 3) представників держави, підприємців і робітників. Тепер уже асигновано на праці комісії 100.000 доларів (долар – біля 2 руб.), а потім ще буде асигновано 400.000 доларів [97]. 1914 рік. Безробіття в Північно-Американських Штатах. До редакції «Ради» надіслано таку заяву од емігрантської колонії і Філадельфії: «Піклуючись про добробут робітників, що подаються до Америки, колонія прохає оповістити людність про пануючий тепер в Америці промисловий кризис. Тому робітників, які хочуть їхати в Америку, можна попередити, що шукати працю новим емігрантам дуже важко. Сотні тисяч безробітних ходять голодні, без усякого притулку. Нужда страшенна. Бідують, так, що трудно описати» [98]. Народна поезія американських емігрантів. Одриваючись од батьківщини, тиняючись на чужій чужині, емігранти зазнають звичайно всякого лиха. Цілі тисячі зостаються – як наприклад під теперішнє безробіття в Америці – без праці й без хліба. Блукають серед чужих людей у чужім краю, шукаючи заробітку – а в серці нудьга, голод, жаль за всім тим, що зосталося десь за широким морем. З біди, з жалю, з туги за рідним краєм – утворюється нова народна поезія серед американських українців. Тепер одному з емігрантів прийшло в голову зібрати зразки цієї поезії.