Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

118 виносить до міліона дол. Ці числа вказують наглядно, якою приспішеною ходою йде організаційний рух поміж нашими земляками. Вони починають розуміти вагу власної організації та ставлять її на шораз міцнійших основах ідейного й матеріального характеру. Приємно стверджувати не тільки здорові прояви життя старшого українського громадянства в Америці, але й у ще більшій мірі діяльність молодшого й наймолодшого нашого покоління. І так з кінцем квітня відбувся попис української дітвори у великій салі Народнього Дому в Ню-Йорку. Попис молоденьких школярів і школярок з успіхів в науці музики, співу, танцю і драматичного вишколу. Бо нюйорська українська громада (громада Великого Ню-Йорку, кромі Бруклина) має тепер 12 українських шкіл для шкільної дітвори, що днем ходить до американських шкіл. З того 8 мародніх шкіл, де дітвора вчиться української грамоти й історії, а прочі, це: школа музики, співу, танцю і драматична. Всі сі школи вечірні, отже дітвора приходить на науку вже по науці в школах американських, а проте вона так пильно прикладається до науки, шо дійсно мала чим пописатись. У пописі брали участь діти у віці від 5 до 10, 12 літ. Українська дітвора з усього Ню-Йорку зібралась одною великою діючою громадою. Хто знає, чи се не буде в їх життю колись найкращий спомин, який не дасть їм забути рідної нації? Наперед був попис української діючої оркестри під проводом учителя музики А.Гуньки. Орхестра велике, біля 40 хлопців і дівчат. Були відтак продукції ще більшого діючого хору. Потім слідували пописи української школи танців. Та найважнійшою річю і дійсною новістю на українській сцені – було американське представлення української дітвори. Представлення (минстрел шов) вивчив українську дітвору. Американець проф. Волтер Раксбері. Ся точка, яка була найдовшою і була переплітана жартами хлопців на сцені, перебраних за Негрів, викликала багато сердечного сміху й гордістю наповнили батьків, шо виховують дітей в українському дусі та не забувають прищіплювати їм те добре, шо мав американська культура.