Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

139 Що т. зв. «український рух» не був суцільним рухом, а являв собою конгломерат ріжних соціяльно-політичних світоглядів – про це добре знали революційні марксисти і робили з того відповідні висновки. Під час гетьманщини 1918 р. українська монархично настроєна буржуазія спробувала була закріпити своє політичне становище на Вкрані, але революційна хвиля викинула її ідеологів та поміщицько фабрикантську зграю за межі Радянської України. Проте, українські монархисти за кордоном за підтримкою соціяльно- споріднених елементів російської та польської буржуазії та поміщицтва почали досить інтенсивну агітацію серед емігрантів. Але досягти якихось реальних наслідків їм не вдалося і тоді вони подалися за океан – до Північної Америки, де живуть кілька мільйонів українців. Як відомо, «січовий» український рух у Галичині був тісно звязаний з іменем Вільгельма Габсбурга, якого монархична Німеччина хотіла зробити українським королем. Щоб «зукранізувати» монархичну ідею, Вільгельм Габсбург перехрестив себе на Василя Вишиваного і був шефом січових частин австрійської армії. Революція на Сході Європи цілком розбила січову організацію. Проте, вершки її не втратили надії відновити січовий рух. Спробу відродити його зробили минулим літом українські монархисти аж у Америці. Було скликано «січовий з’зд», який виніс низку постанов про відновлення січової організації, при чому єдиним способом відродити «українську державність» було визнано зосередити керування січовою організацією в руках одної особи. На чолі січової організації стали два галицькі адвокати – д-р Назарук та д-р Гриневецький. Перший, з них, бувший агент Петрушевича, став редактором січового органу, а другий – отаманом «Січі». Почалася завзята агітація за утворення монархично- фашистського українського війська для „слушного часу". Дарма, що Назарук остаточно скомпрометував себе з поширенням позички для Петрушевича: висока „січова ідея" має стати запорукою доцільности і своєчасности зібраних коштів. Головний отаман Січі вдався до української молоді в Америці з відповідним