Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

229 Коли у вечері о 10 годині вернулись до інтернату і роздяглися до спання прийшов до спальні принципал з жінкою (обоє узброєні в револьвери) і зажадав, щоб один ученик П.Нагорняк убирався геть поки не покликав полісмена. На другий день по сніданню Стикл прикликав до себе ще одного учня Топущака і наказав йому забиратися з школи за те, що той обставав у вечері за Нагорняком і що він мав бути провідником ворохобні. Ображені цим до краю семинаристи не прийшли на науку і постановили бастувати, аж поки ревізійна комісія не приїде і не залагодить цілої справи, або скасувавши правила, або примусивши принципала податись в одставку. А принципал разом з цим заявив, що він замикає школу і увільняє всіх учеників. Страйк держиться вже цілий тиждень [103]. Гурток імені М.Заньковецької. Аматорський гурток імені Марії Заньковецької збирає співацькі сили до хору і повідомляє українську публіку в Вініпегу, що приготовляє і незабаром виставить драму «Мати-наймичка» [104]. Березень Відозва ювілейного комітету до українців Канади. Цю відозву випустив ювілейний Шевченківський комітет, до котрого вступили найповажніші організації української Канади. Між іншим у ній комітет говорить, що ювілей Шевченка не повинен обмежуватися поминками, концертами, вечерницями і таке інше. Бо коли справді ідеї Шевченка мають підняти наше народнє відродження, коли Шевченко є нашим духовним батьком, що пробудив Ураїну до нового життя, коли вже українська ідея вийшла з під сільської стріхи на широкий європейський світ, то таке звеличання Шевченка не може нас вже вдовольнити. Столітні роковини мусять бути переломною хвилею в життю Українського народу, в Канаді. Нам треба свідомої цілі, щирої, невсипущої праці над культурним відродженням канадійської України. Нам треба Просвіти, Рідної Школи і Наукового Товариства