Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

231 В восьмій годині вже були заповнені всі місця в великій католицькій залі і точно в оголошений час почався концерт. Тому наша рідна публіка не вдовольняється самим концертом, студенти пристосувались до вимог загалу і злучили концерт з виставою п’єси «Учитель». За освітленим, вінками прикрашеним портретом Шевченка хор почав пісню «Думи мої», за цим слідував короткий реферат про Шевченка на англійській мові, щоб дати спромогу довідатись про українського генія і чужинцям, між якими були три учительки з Нової Зеландії, що подорожують по Канаді. Далі декламація «До мертвих і живих»… А потім реферат відомого поета Карманського, який учителює в місцевій англо-українській педагогічній семінарії: «Про значіння Шевченка в нашім культурнім відродженню». По коротенькій перерві почаася вистава п’єси «Учитель». Із короткого, написаного на англійській мові змісту п’єси пороздаваного чужинцям-глядачам, останні знали її фабулу і всі «без найменшої нетерпеливости» висиділи до 12-ої години. Закінчивсь цей святочний вечір співанням «Ще не вмерла» і «God save the king» [107]. Вечір Шевченка в Саскачевані. Заходами учителя Стратійчука учні школи Сокаль влаштували декл. вечір з співами в пам’ять 100 літніх роковин Шевченка в неділю 1 березня. Гостей зібралось не багато через вітер і найбільше було молоді. Перше слово узяв д. Стратійчук, за ним про життя і значіння Шевченка говорив п. Богонос, учитель з Коломийської школи. Потім ішли декламації з співами дитячого хору. Учитель Богонос з своєю жінкою проспівали дует: «Реве та стогне». Далі взяв слово секретар школи д. Омелян і розказавши про нужду в старім краю і тамошні потреби, став закликать до жертв на «Рідну школу». Зібранням жертв на стару батьківщину закінчилося це скромне шкільне свято [108].