Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

235 Насамперед побувала на П.кутті і Гуцульщині. Була в Коломиї. Печеніжині, Березові Вгжчьому, Ксові, Кутах. Криворівні. Жабю, Ворхі і і ще деяких інших гуцульських місцевостях. Звідси виїхала на Волинь і Полісся. Припав її до вподоби передовсім Кремянень, де зустрінулася з нашою гнома тою. Звідти по їхала до недалекого Почаева, де була в часі храму Петра і Павла та говорила з ар.химан дритом Почаївської Лаври, очевидно по українськи, бо іншої славянської мови не знає. Зви діла ісж ї Лемківшнну. Була в Криниці, де чула дуже гарну проповідь місцевого священика о. Білика. Пізнала теж і оп динарі я тськото візита торя на Лемківшину о. Качмаря. з яким виїхала до Жегсстова. У тамошній свяшеннчій оселі стрінулася з гуртком наших свяшеників-ліку вянців та пізнала і декого з тамошніх світ ських лікуваниів. Була і в Закопаному, саме в ч.ісі повені. Всі згадані поїздки відбула в това ристві п. сенаторки Кисілевської, з якою перед кількома роками їздила разом по Канаді. У кожній місцевости побувала в селянських ха тах, говорила зі селянами, стараючися пізнати їхнє життя. Діткнула її до живого величезна нужда на Гуцульшині, яка на її думку є більша, як нужда наших поліщуків, яких також пізнала і в яких ствердила брак національного освідомлення. ВІД ГАЛИЦЬКИХ СІЛ У ШИРОКИЙ СВІТ. По Поділлі подорожувала сама. Була в Борщеві і в Кривчи, де оглянула тамошні печери. Була і в Чабарівиі біля Гусятина, де мала немилу пригоду з коровою, що малошо не пробила її рогами. Приїхала і до Тернополя і опісля в товаристві посла д- ра Степана Барана ви їхала ло Теребовлі, до гостинного дому о. декана Ст. Мохн.щького, з якого дружиною пі зналася на Українськім Жін. Конгресі та у милій атмосфері пробула два дні. З Теребовлі від відала і родинне село своєї матери Глещаву. Тепер живе у п. сенаторки Олени Кисілевської в Коломиї, звідки на днях вибирається на Буко вину і Бесарабію, щоби на місии пізнати наше тамошнє життя. З Румунії має намір виїхати па Підкарпатську Україну, а дальше до Будапешту, Відня і Праги, а можливо 5 до Берліна; пізніше до Швейцарії, звідси мабуть виїде і до Риму.