Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

237 Романчич зовсім не знає польської мови і всюди говорила по українськи. Поляки у Варшаві, Кракові й взагалі у корінній Польщі не ставились до української мови з ніякими застереженнями, навпаки були дуже чемні. Інакше було у Львові і в Східній Галичині, де нераз дивилися на неї басом, як почули українську мову і вдавали, що її не розуміють [110]. 1949. КАНАДА: КАНАДА! Інж. М. СЕЛЕШКО Це – справжня мрія кожного скитальця в Европі. Заговориш з ним про Канаду, то відразу ж почуєш: «От якби тільки туди дістатися, там і найчорнішу роботу робитиму, аби лише бути можливо далі від червоного диявола...» Про Канаду багато пишуть в українських часописах Европи. Але той, хто лише на підставі цих повідомлень хоче уявити собі Канаду, матиме викривлений її образ. От недавно в «Українських Вістях» з'явилась стаття «Канада здалека і зблизька». Там стільки плутанини, що канадійці просто дивуються, де те все чоловік побачив, де те все почув. У статті українські фармери подані; як найвідсталіші, уряд як найгірший, бо він, мовляв, дав українцям найгірші землі. Говорить стаття також і про заробіток від 7 до 14 тис. доларів, про те, що половина міських родин має власні авта, що канадієць дбає лише про банкове конто тощо. Це, власне кажучи, Канада у кривому дзеркалі. Такою вона здається для новоприбулого, але такою вона не є в дійсності. Тому й неслід писати статті на коліні і давати невірну інформацію натачам. Автор статті також невірно хара теризує і громадське-політичне життя українців Канади. Зокрема він підкреслює, що діяльність централь обмежується кількома великими містами. А це ні в якій мірі не відповідає дійсності і лише лле воду на млин комуністів українською походження та їхніх газет. Так – принаймні, сприйняли це твердження канадійці. Написані на скору руку огляди є недоцільні. Інформації мусять бути вповні об'єктивні. Европейською міркою не можна міряти канадійського життя.