Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

260 тих продуктів не потребує з сторони, а ще й сама вивозить їх до инших провінцій. Багато українці мають і жита, завели там льон і гречку [12]. Червень. Емігранти. Нещодавно до Бразилії (Південна Америка,) прибуло разом 140 чоловік – здебільшого українців з України російської та Галичини. Мали вони всі стати на работу при залізниці Сан-Павльо-Ріо Гранде, але одні цілими гуртами тікають від роботи, бо кажуть, що не оплатиться їм робота, нічого не зароблять, а ще й за харч винні зостануться; доводиться працювати по 12 годин у день. Через Курітибу недавно проїхало 5 вагонів з емігрантами, найбільш з бобрецького та тернопільського пов. із Галичини. Везуть їх в позамиканих вагонах, щоб не повтікали, бо було вже, як везли транспорт з 150 робітників, то й половини ке довезло на місце. Тікають люде і шукають собі иншої роботи. (Зоря) [13]. Травень. 3 життя земляків у Бразилії. З Курітиби, столиці Парани в Бразилії (південна Америка), д. Яків Карозець до „Русл." пише, що 8 марта сього року у їх засновано нове українське „Товариство імени Шевченка". Т-во має на меті підтримувати всіма силами свою українську народність, свій обряд і свої прадідні звичаї, запомогати своїм членам в разі слабости і видавати свій часопис під назвою „Основа". Т-во має чотирі класи членів; основателів, звичайних, що платять 10 мільрайсів вступу і 1 м. місячно, та спомагаючих і почет. Члени „Т-ва ім. Шевченка" взивають і просять всіх українців бразилійських вписуватися в члени сього товариства і звертаються особливо до українців в Ріо Кляро, а межи ними до д. Бабірецького, на котрого мають надію, що що вість про це нове т-во подасть до відому першій українській громаді в Ріо Еляро і спонукає українців до численного вступлення в т-во, щоб призбирати чим скорше фонди й розпочати корисну для українців діяльність добродійну і видавання часопису „Основа" [14]. Український Великдень в штаті Парана. Червень.