Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

285 Буенос-Айрес, в червні 1923. Хвала Богові благополучно доїхали до Аргентини. Вперед всього напишу про останні дні нашого відпочинку в Америці. Співанки продовжувались до останнього дня нашого перебування. 28-го квітня наш імпресаріо влаштував в Ню-Йорку в великій конвертовій салі величезного готелю «Асторія», спеціяльний концерт. На цьому концерті були присутні виключно журналісти всіх американських газет (це були часиж їхнього зїзду). Так оце м-р Рабіноф презентував їм наш виступ. Опріч журналістів були на концерті присутні деякі американські міністри і почесний гість член Ліги Націй льорд Сесіль. Проспівано було пять наших і пять американських пісень (які вивчили на відпочинку). Ці американські (негритянські) пісні досить гарні і музичні. Цей концерт мав користь лише ту, що багато журналістів виявило свою думку в часописях. Всі рецензії не вдалось прочитати, але ось що пише вашингтонський офіціоз: „Американці завжди звикли бачити людей, що приїздять до Америки для того, щоби від Американців навчитись чогось, а от приїхали люде (аеб то наш хор), які не тільки нічого не беруть від Америки а навіть ще й привезли Америці таке мистецтво, якому Американцям треба повчитись", Після першого відділу концерту влаштовано для нас вечерю. Відпочинок закінчився 3 травня і в цей день всі переїхали до Ню-Йорку. 3 травня о вечері в театральній салі „Український Народний Дім", жіноча громада міста Ню- Йорку влаштувала для членів хору прощальну вечеру на якій почесним гостем був Олександ Антонович Кошиць. Тепло вітали нас, говорили сердечні промови, тут же був д. Залізняк, що на днях приїхав з Берліна. Вечеря закінчилася танцями. Грав дуже гарний духовий оркестр (український). 5 травня всі сіли на пароплав і попливли до далекої країни Аргентини. Поїздка наша мусіла тягнутися цілий місяць, треба було проїхати два тропіки і екватор. Па роплав попався досить добрий, не дуже великий, але капітан і команда були досить старі морські службовці і їхати було безпечно. Підїзжаючи до тропіка над палубою повісили брезент, аби нас не попекло сонце. Ну булаж дійсно спека. В кабінах не