Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

308 3. Закликає всіх інженерів-українців у Венесуелі стати членами рідного професійного товариства. 4. Подає до відома українському громадянству, що метою ТУІ є; а) через заохочуваиня,''га поради, по можливості також 1 активну співпрацю, плекати потребу поглиблення технічних знаннів у своїх членів; б) всіми приступними засобами допомагати своїм членам у їхній науковім Діяльності, додержуючи контакт у цій справі з місцевими науковими чинниками; в) координуючи фахові досягнення своїх членів та впливаючи на методи їхньої праці, репрезентувати українських інженерів у Венесуелі, як добрих фахівців, надійних працівників та високої моральної вартості! громадян. 5. Захищати права українських інженерів у Венесуелі та допомагати їм досягп праиюго матеріяльного стану. 6. Намагатися утворити технічне підприємство з українським капіталом у Венесуелі, у якому не тільки інженери, але й робітники могли б знайти собі добрий заробіток. 7. Збирати статистичні дані про інженерів у Венесуелі щодо застосування у роботі. На підставі даних, які до цього часу вдалося зібрати інж І. Лазаренкові в столиці Венесуелі, Каракасі, перебуває тепер 22 українських інженерів різних фахів, а у всій Венесуелі їх нараховується до 35 (докладних даних ще немає). Всі інженери, за винятком трьох економістів, мають працю за фахом з доброю заробітною платню, а два з них працюють, як професори у місцевому університеті. Інженери складають більшість нашої інтелігенції в Каракасі й беруть активну участь у громадській та організаційній праці. За Управу: голова інж. І. Лазаренко, секретар інж.-архіт. Б.Васюк [68]. Лист з Венецуелі Від нашого бувшого співробітника що опинився тепер у Венецуелі, одержуємо такі вістки про життя українців тамже: