Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

313 Як буде дальше? Інститутові вже набридла та вічна пісонька. Він визначив свого комісара, який буде управляти колонією. Наші без чужого багато не можуть жити. А комісар буде висилати тих, що не захочуть працювати. Тут наявно видно, що може наробити один лихий чоловік. Він заохтів збудувати коштом інших свій дуже сумнівний добробут, оплюгавив українське ім’я і підірвав довіря до можливости поселити українців в подібних колоніях на землі. Моя порада організаторам подібних колоній не братись за таке діло з нашими людьми, бо стануть незаслужено лише злодіями і всім іншим. Тим, що думають в Европі виїздити сюди на поселення на землі раджу вибирати якусь іншу країну. Тут в‘ке завдяки таким типам, як Чумак, кредиту не дістануть. Отже будуть вічними батраками або будуть пухнути з голоду на окраїнах міст, як це діється з тими розумними, що не хотіли працювати в колоніях або колонію покинули, щоб шукати легкого заробітку. За працю для тих, хто не має фаху, тутдуже важко. Інж. Іван Назаренко, місто Каракас, Венецуеля [69].