Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

318 того ж дня заладувалися до корабля, а 17 квітня вирушили в дорогу, ктера тривала 27 днів. Їхали ми через Середземне море, Суезький канал, Червоне море, Арабське море і Індійський океан. Під час подорожі мали ми 3 зупинки, а то: в Порт-Саїді в Єгипті, в Суезі в Аравії і в Коломбо в Індії. В Австралію прибули ми до порту Сідней 15. 4. 1948. Наш Великдень святкували ми якраз на самому Екваторі (рівнику), з нагоди якого видали ми окрему газетку на кораблі, яку Вам пересилаю. Із Сідней їхали ми поспішним поїздом до міста Батгурст, яке знаходиться около 200 кілом від Сідней, звідсіля автобусами поїхали ми до переходового табору, який є недалеко міста. Тут ми мусимо перейти всякі формальності, а опісля по 2-ох – 3-ох тижнях підемо на плянтації цукрової тростини, при якій можна заробити акордово 10 – 15 фунтів в тиждень, а за один фунт йожна купити стільки, як за двадцять зл. за Польщі. Життя тут дуже дешеве, а гроші мають велику вартість. Напр., сорочка коштує 1,5 шилінга, (фунт має 20 шилінгів), а за одного фунта можна жити цілий тиждень. Подорож до Австралії коштує 100 фунтів з харчами, а міністр праці нам загарантував, що за сезон, який буде тривати 3 – 5 місяців, кожний з нас заробить 250—300 фунтів. Жіночого цвіту тут є більше, як треба, бо на кожного мужчину припадає 7,5 жінок, до яких треба бути дуже обережним, бо якщо з нею піти 3 – 4 рази на прохід, то тоді вже мусиш женитися, бо інакше вона подасть до суду і справа пропаща. Тут тепер є пізня осінь і є досить холодно. Тут робітник є дуже високо заасекурований і в разі безробіття або пошкодження побирає високу допомогу. На кораблі кормили дуже добре і тут теж дістаємо досить і добрий харч, а головно є багато овочів. Кінчаючи цей перший мій лист, я запевняю Вас, що як хто буде щасливий, дістатися сюди, то не пожаліє! Здоровлю як найщиріше всіх в кімнаті і всіх знайомих. Прошу писати про все і багато. Ваш бувший співмешканець ДП табору Петро Ярема.