Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

62 Сенат Сполучених Штатів Америки після палких дебатів одкинув законопроект про іміграцію. В сучасній редакції законопроекту єсть норми, дуже незручні для імігрантів з Росії і Румунії, особливо євреїв. Проти цих обмежуючих норм повстав сенатор Лафолет, бувший кандидат на посаду президента республіки. По пораді сенатора Лоджа законопроект про іміграцію повернуто в палату депутатів для нового обговорювання і виключення з нього цих обмежуючих норм [19]. Нова справа. Торік під таким самим заголовком у «Раді» була надрукована стаття про еміграцію наших селян до Америки й про конечну необхідність широких заходів до впорядкування цього нового руху. Минув рік, а ні з боку уряду, ні з боку громадських організацій ніяких заходів у цім напрямі не вжито. Разом з тим, еміграційний рух не тільки не припинився й не зменшився, а поширився ще більше, чого власне й треба було сподіватись. Офіціальні губернаторські звідомлення за останній рік констатують надзвичайний розвиток еміграції до Америки. Головна маса емігрантів суне з українських губерній: Волині, Київщини, Харківщини та інших. Щотижня до Либави прибуває 6.000 емігрантів. Місцеві джерела цілком потверджують правдивість намальованої в губернаторських звідомленнях картини, кореспонденти місцевих газет з різних сел та містечок України (у тім числі й кореспонденти «Ради») останніми часами все частіше вертаються до цього питання. Ось що, наприклад, писав недавно наш кореспондент з Чернігівщини: «Почувши про Америку, наші селяни останніми роками почали туди виїздити. Їдуть селяни найбільше в Канаду, Аргентину й Сполучені Штати. Перше їдуть самі чоловіки, а потім забирають жінок та дітей. Надто багато виїздить до Америки селян з північних повітів нашої губернії, де в багатьох селах виїхала вся здатна до праці людність. Наші поміщики дуже лякаються, щоб переселенський рух за-кордон не зробився загальним, і вони вже прохають уряд заборонити його, щоб мати дешевих