Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

108 Зі згаданих причин не диво, що штунда починається від утрачення поваги до місцевого панотця, від підкреслення ріжних його особи стих хиб і громадських помилок, особливо, коли ці помилки торкаються кишені селянина, тим більше в такі голодні роки, як от теперішній. Переходить до штунди звичайно молодь, але пізнійше затягує вона й решту сім'ї, навіть старих дідів. Назовні штундиська хата відміча ється відсутністю ікон та хрестів («ідолів"), хоч замісць них висять по стінках євангельські тексти або молитви. Штундист перестає також ходити до церкви та крім того не впускає до хати місцевого священника, або принайменше приймає його дуже нерадо. Наші пан-отці, – по виробленій „традиції", – самі стараються навіть не примічати істнування тих односельчан, що мають нахил до штунди. По словам пан-отців, така тактика най більше б'є по самолюбству селянина, хоч, мені думається, що як раз оцим самим відношенням пан отець остаточно пхає селянина до штунди. Бож деякий ще час захвачений штундою селян вряди-годи заходить до церкви, особливо на більш торжественну Службу Божу, хоч звичайно не хреститься і не тримає свічок («мамони») в руках. Православних обрядів штундисти не визнають, але знаю, що штундисти охоче приходять до церкви тримати до хреста дитину (бо звичай забороняє відмовлятися!) уникаючи, що правда, свічок і певно тоді як пан-отець не прожене його з церкви (а й це буває!). Необхідні церковні «треби» виконують пресвитері, котрі до зовсім недавного часу нічого не брали за свої духовні послуги, а оце тепер – принаймні знаю в одному селі виставили кольосально високу плату: за шлюб один пресвитер закотів цілих 5 пудів пшениці – на загальне незадоволення – річ ясна – всіх штундистів. І цікаво, що молода пара обійшлась в данім ви падкові без шлюбу, а з дозволу – благословенства – своєї «общини» стала жити «на віру». Там, де нема ще окремих штундистських кладовищ (а їх вже побачите таки частенько), ховають своїх помершнх штундисти і на православному цвинтарі, але денебудь у стороні. Могили роблять абсолютно однакові («по шнуру»), на рівному