Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

112 беззаінтересованости в допомозі один другому. І тут штундисти дають лобрий зразок організованости. Колиж додати, що штундисти не курять та не пють горілки, то буде зрозуміло, що штунда живе «багатійше», тим більше, що і «брати» з Америки допомогають часом тутешнім одновірцям, хоч правда ця допомога майже виключно йде на організацію і пропаганду штунди, Алеж і це дає грошеву економію селянам, бож православні, якби не мінімально, а всеж річно мусять віддавати певну пайку на церкву, вже не рахуючи хрестин та весілля, котрі з’їдають такії чимало грошенят, що правда, найбільше на горілку. Додам, що всеж не треба занадто підкреслювати «дружність» штундистів. Порівняно: вони тільки менше бються, лаються та судяться поміж собою, але все це таки буває поміж ними і заперечувати цього не годиться. Вкінці третім гріхом штунди треба вважати занехання штундистами ріжнородних побутових українських звичаїв, приноровлених до певних подій громадського життя, а найбільш до церковних свяі (Різдва, Великодня, тощо). Не почуєте серед них і українських пісень, не побачите хороводів та танців. Все обмежується російськими духовними кантами на релігійних зібраннях. Збираючи все сказане, можне ствердити, що штундистський рух при певній допомозі української інтелігенції зможе загубити деякі свої хиби, а своїми податними сторонами хоч трохи урівноважить оте неприємне для нас, що має в собі, тим більш, що при розвиткові української національної церкви штунда безперечно зіллється з нею. В сучаснуж добу при тих непевних методах які вживає православне духовенство, штунда тільки шириться, хоч може помалу примушує православних пан-отців трохи підтягнутися та підійти близше до свого народу. Тай взагалі підход до штунди з спеціальною методою боротьби з нею, тільки відштовхує селян від нас. Вивчения-ж добрих і злих сторін штунди принесе тільки добрі наслідки для обох сторін – у тому я певен. Нехтування-ж нашою інтелігенцією цього руху не так вже малого і, як не як, народнього, кидає його до російських впливів.