Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

17 духобори, молокани і штундисти. Останні відіграли важливу роль у формуванні євангельсько-баптистського руху. Німецький вплив мав місце при формуванні української штунди, проте цей вплив не відігравав вирішальної ролі. Південноукраїнський штундобаптизм – явище самобутнє, яке походить з глибин народного духу, і є продуктом самостійної його творчості [1 – 16] [17]. Посилення в 60 – х рр.. ХІХ ст.. негативних для офіційної церкви процесів підштовхнуло духовне відомство до пошуку більш ефективних форм взаємодії з місцевим духовенством. І вже в липні 1860 р. за підтримкою єпархіального начальства був створений перший друкований єпархіальний орган «Херсонські єпархіальні відомості». В Херсонських відомостях з’явились статті, які були присвячені історії. За період 1867 – 1873 років в Відомостях з’явилося 10 статей, присвячених діяльності штундизму в Херсонській губернії. За період існування «Херсонських єпархіальних відомостей» опубліковано більш 45 статей присвячених різним аспектам діяльності раціоналістичного сектантства на півдні України в другій половині ХІХ ст., але основна маса публікацій з’явилася на сторінках єпархіальних Відомостей в кінці 80 – х років ХІХ ст.. З появою маніфесту 1905 року цікавість до штундизму поступово зникає і з’являються лише поодинокі розвідки. Дослідження з історії були досить нерівними за повнотою і рівнем науковості, достовірності, за методологічними підходами, використаними при їх підготовці. Давалась взнаки як загальна історіографічна ситуація в Російській імперії та на півдні України. Статті, які стосувались штундизму південноукраїнського регіону, публікувались у «Вестник Европы», «Церковный вестник», «Миссионерское обозрение», інших виданнях. Науковий рівень публікацій великою мірою залежав від вимогливості редакцій. На сторінках солідних центральних часописів переважно розміщувались статті, написані в кращих традиціях позитивізму, побудовані на солідній джерельній базі. Відтак, де планка не стояла так високо (переважно – у місцевій пресі) і де формат видання не дозволяв вміщення розлогих ґрунтовних статей, друкувались, головним