Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

27 Ідеї штундизму, на відміну від пізньопротестантських, просякнуті виразними соціальними мотивами, що формулювалися у радикально-дуалістичному дусі: весь світ поділявся на сили зла і добра. Державна влада і православна церква уособлювали царство антихриста на землі. Сили добра штундисти уявляли в образі нужденних і гнаних, але чистих і праведних послідовників нової віри, котрих вважали народом Божим, обраним. Проголошували близький прихід Христа, а страждання земного життя, соціальні катаклізми, природні лиха, жорстокість влади оцінювали як незаперечні свідчення кінця світу, повалення царства сатани і швидкого встановлення справедливого суспільства. Палка есхатологічна проповідь знаходила найбільший відгук на ранньому етапі штундистського руху і в тих місцевостях, де відсоток злиденних людей був найвищий. Взагалі, штундистські ідеї вирізнялися особливою простотою та безхитрістю, що робило їх популярними серед широких мас. Окрім цього, нововіри виходили з безперечного авторитету — Біблії, яку витлумачували не буквально, а алегорично. У багатьох сектантських громадах були переписані від руки збірники духовних пісень і віршів, народних переказів, творів українських поетів і письменників. У великій пошані серед штундистського братства були погляди Григорія Сковороди. Штундисти відмовились від церкви і священиків, релігійної атрибутики і православного культу. Молитовні зібрання проводили у будинках єдиновірців. На зібраннях читали уривки з Біблії (це робив не тільки старший брат, а й віруючі — переважно письменні і добре обізнані з текстами Святого Письма), обговорювали їх стосовно буденних проблем повсякденного життя, співали духовні пісні, молилися. Молитви не мали чітко окресленої тематики, були імпровізованими. Право на тлумачення Біблії та ведення зборів мали тільки чоловіки. Однак жіночий осередок часто проводив окремі збори, де правили самі жінки. Взагалі, їх роль у штундистських громадах була поважною: жінка виконувала функції помічниці старшого брата, виховательки дітей, могла бути ініціатором певної релігійної акції. Братчики користувалися рівними правами, інституту пресвітерства взагалі не було.