Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

49 Гонцаревській, баламутить православних і встиг вже спокусити в штунду одного з православних і підготувати до того й іншого, місіонер поспішив туди в кінці квітня 1886 року. Зібравши в будинку сільського старости бувших в наявності жителів села (близько 30 – ти будинків) і самого штундистами – спокусника, повів бесіду про предмет, який більше всього в той час цікавив всіх і кожного, і який найбільш служить для простаків каменем спотикання, саме про ікони. Спокусник Адам Гонцаревський виявився людиною навіть безграмотною, і тому заперечення його не тільки не представляли нічого скільки – небудь толкового, але й були наївно – смішні до того, що і сам він засоромився і надумав було бігти. Місіонер зупинив його і змусив довести співбесіду до кінця, щоб, показавши всю безглуздість штундистського вчення, напоумити заблукавшого, а православних, ознайомивши з походженням священних злбражень і важливим значенням їх, зміцнити у вірі. Чи усвідомив Гонцаревскій, хоч внутрішньо, оману і чи повернеться на шлях істинний, мало покати майбутнє, але православні слухали співбесіду з напруженою увагою, залишилися вельми задоволеними, і випроводили православного місіонера з щирою сердечною вдячністю, що і подало надію, що варушинці не тільки встоять твердо у православ'ї, але й будуть по можливості протидіяти штунді. На жаль, спокушений селянин Андрій Луст, за відлучкою кудись з дому, не був присутній на співбесіді, але за отриманими після відомостями, він ніби відмовлявся від штунди. Що ж стосується поселянина, підготовленнаго Гонцаревским в штунду то, за тими ж відомостями, видно, що в його душу запало щось недобре, хоча він на зборах і заперечувався від штунди. 30 квітня 1886 року відправився місіонер в селище Арнаутівку Єлисаветградського повіту, і 1 травня через місцеве сільське правління зібравши в церкву православних і сектантів, вів співбесіду з 7 до 12 години ранку. Із співбесід та з розпитувань протоієрей дізнався, що в Арнаутівці виникла зовсім не молоканска секта, як донесено високопреосвященнішу архієпископу, а суміш сект – скопчеської, хлистівської, духоборчої здається, і штундової, з підрозділом на групи. В