Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

53 Після такої категоричної відмови, нічого не залишалося іншого, як проголосити промову особисто, в якій по початку і вказував на крайнє неуцтво Ратушного в релігійному відношенні і на ті упереджені мерзенні мети, за якими він стільки людей збив з пантелику, цим самим думалося викликати його на співбесіду, але на подив Ратушний на все це вперто мовчав, а потім перейшов місіонер до пояснення значення святих ікон, маючи на увазі утвердження у вірі принаймні православних. Помічено проте ж, що і штундисти слухали з увагою, навіть деякі з відкритими ротами. Про наслідки все ж поки нічого не можна сказати певного. Основи до ночі того ж 14 травня 1886 року попрямував в село Новопокровське (Сахарова). Тут місіонер дізнався, що в самому Новопокровському штундистів є тільки одне сімейство, що складається з 8 чоловіків та 4 жінок, а їх значно розмножилося в селах цього приходу і сусіднього з ним Златоустова Поля, і саме: в Мар'янівці 17 сімейств, у Степанівці 16 , в Гуляївці 14, в в Донський Балці 12, в Добрій Надії і Софіївці 10, у Вікторівці 3, в окремих хуторах 7, в Златоустовому Полі 3, всього 82 сімейства, всього 263 чоловіків і 222 жінки. Зустрівши деякі труднощі побувати окремо в кожному із згаданих сіл, і користуючись високоторжественний днем коронації государя імператора, через місцеве волосне правління запросив штундистів всіх тих місць в Новопокровське, і негайно після закінчення богослужіння повів бесіду в церкві ж. Православних зібралося багато, а штундистів з’явилося порівняно мало, на чолі з двома лжепресвітерами. Один з них заперечував тихо і скромно, а інший навпаки грубо і зухвало, так що необхідно було нагадати йому про святість місця і про відповідальність, яку він може накликати на себе такої непробачуваною поведінкою. І притому, місіонером було роз'яснено, що у вирішенні релігійних питань більше всього потрібно здійснення обговорення м’якого і покійного, і що тільки за такої умови і можна дізнати істину євангельську всім тим, для кого вона дорога; і хто бажає і шукає пізнати її. Після такого умовляння тільки унявся зухвалий лжепресвітер і замовк. Бесіда велася до обіднього часу, яку вислухали і православні і штундисти з увагою, не дивлячись на грубі