Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

84 переселилися в калужську губернію. Третє товариство було купило землі теж у Херсонщині і пожило там рік, а на другий рік їх відтіль витисли і вони поприїздили додому. А тут, як своє попродали, то вже нікуди й заїхати. Так і попритулювались, де-кого хто приняв з ласки. Тепер пропала охота купувать не тільки з банком, але взагалі. А коли скажеш, може б на Сібір переселились, там же без грошей. „Ні вже, відповідають, як їхати в Сібір, то краще їхати в Америку". В нас шириться в околишніх селах переселення в Америку. Той самий земельний голод дома та свобода віри в Америці примушують українських селян, особливо штундистів, шукати притулку в Америці. Більш як місяць поїхало з с. Соболівки 7 чоловіка в Аргентину, а оце за ними теж, де-кілька чоловік подалося. В де-яких селах і собі хогять послати «ходока» до Канади і роспитують, в яких провінціях живе більше українських селян; чи є там коло них ще земля; на яких умовах дається; який там климат. Але цих відомостей люде не мають де взяти. Хоч би такі відомости друкувала яка-кебудь з канадійських українських газет, а звідтіля брали і наші українські часописі, бо рух цей буде ширитись та й ширитись. За сектантами рушать і инші. На жаль у нас бракує словариків таких от, як у євреїв єсть: англійсько- жаргонні та еспансько-жаргонні. Та штундисти не вважають на те, що ні слова не знають мови тої країни, в яку їдуть. Спершу вони посилають де-кілрка чоловік без семьї, а тоді вже, повертаючись додому і забірають сем'ї і переселяються зовсім. Є й такі, що зразу забірають сем’ю і їдуть. А наші товмачене, опікшись добре з купівлею землі, не мають навіть чого продать, щоб виїхать куди-небудь. І от вони сидять раді б оренді, як би вона була путяща, а то біда з нею. При нашому селі є маєток кн, Урусової, який зараз в оренді в якогось товариства на чолі з Альперином. Безземельні і малоземельні селяне звернулись до кн. Уруеової, до опекунів і до орендарів, щом їм хоч що небудь давали в оренду. Прийшла відповідь: „буде одпускаться з-під буряків сто десять десятин по 25 руб.“. Це для селян дуже важка оренда. 21 —22 октября ділили орендну землю і де-кому попались такі кручі, що