Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

89 открито, се б то легально – тільки рік. Налічують вони „братьевь" в Ялті і Алупці – 60 душ, а в Севастополі є окрема община. Називають вони себе „баптістами" або „евангелическими христіанами“ і не люблять, як хто називає їх штундистами. Недавно з Ялти вислано видатнійших з них через провокацію: хтось порубав ікони і кинув ті ікони біля їхньої молельні. Обвинуватили штундистів і повисилали кудись. Чутно, що прихильників у їх в чимало, та тільки не „объявляються" через всякі причини. Хотілось мені ще депро-що роспитатись, та вже було пізно. Я бачив, що усі вони були потомлені, бо це ж після робочого дня довелось їм 3 години молитись, і залишив свої допити до иншого разу. Я вийшов з їхнього помешкання схвильо вандй і замислений тим, що чув і бачив, і довго не міг заснути в ту ніч... Перший раз на моєму віку довелось мені стрінутись так близько з штундистами, і ця стріча зворушила мене найбільше тим, що в їхньому молінню не було помітно звичайного шаблону, буденщини, які так сильно вражають в інших релігійних справах і одвертають од себе тих людей, котрі прагнуть щирої віри і палкого натхнення... Може я помиляюся і ідеалізую ялтинську штунду через те, що вперше познайомився з нею, а про те – все таки якось тепло і приємно на душі почувається мені од неї... Л. Жєбуньов. Ялта, 4 січня 1909 року [13]. 15 января (28 січня) 1911 р. Г. КОНОТОП (на Чернігівщині). Проти Толстого. Інтересна «беседа с сектантами» відбулась у нас на 3-й і 4-й день Різдва, в залі Комерційної школи. На цю «беседу» приїхав з Почаїва місіонер іероманах Филип, – як кажуть, щирий приятель о.о. Іліодора і Віталія. Народу явилось сила. Велика заля Комерційної школи була набита битком, через що багацько мусіло лишитись в коридорах. Після проспіваних церковним хором молитов „собеседованіе» відкрилось. На зібрання не прийшов ні один сектант. Місіонер зробив огляд головніших „заблуждешй" штунди. Основним мотивом цієї „ бесіди “ була напасть на всіх тих, хто не визнає учення православної церкви. Провівши паралель між сектантами перших віків хриетіянства і сучасною