Коваль О.Г., Коваль Г.П. Становлення та розвиток руху суфражисток / Олексій Геннадій Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 132 с.

Коваль О.Г., Коваль Г.П. Становлення та розвиток руху суфражисток 18 намагаючись пояснити її походження, дослідниця приходить до висновку, що причиною менших заробітків жінок у порівнянні з чоловіками були не стереотипи щодо перших, а особливості розвитку самого ринку праці. На думку Дж.Барнетт, витіснення жінок до менш важких сфер праці відіграло швидше позитивну роль для самих жінок, надавши їм можливість бути працевлаштованими. Різниця в заробітній платі для робітників жіночої та чоловічої статі була пов’язана з різницею у продуктивності їхньої праці, а, отже, економічно виправданою. Дослідження британської вченої Е.Робертс [30] присвячено становищу жінок робітничого прошарку та проблемам, з якими вони мали справу у сфері зайнятості. Вона вказує на складнощі при підрахунку кількості працюючих жінок, аналізує ставлення чоловіків до жіночої зайнятості, а також відносини британок з профспілками, розглядає проблеми нерівної оплати праці, особливості трудового законодавства тощо. Британський історик Н.Вердон [31], на основі широкої джерельної бази, детально аналізує трудові будні жінок, що проживали у сільській місцевості. Вчена робить висновок, що впродовж всього ХІХ ст. ці жінки вносили істотний вклад в економічне життя країни, незважаючи на те, що офіційно їхня присутність на ринку праці скоротилася наприкінці ХІХ ст. Розглядаючи проблему нерівності в оплаті праці, дослідниця стверджує, що, принаймні частково, це становище було обумовлене вірністю традиціям. У той же час, вона вказує й на вплив різниці у продуктивності праці та тривалості робочого дня робітників чоловічої і жіночої статей. Британська дослідниця Л.Холкомб [32] акцентує увагу на становищі працюючих жінок середнього прошарку. Вона фіксує підвищення їхнього статусу напередодні Першої світової війни у порівнянні з останньою третиною ХІХ ст. Американська вчена Д.Копельман [33] 33 досліджує стано-вище лондонських жінок-вчителів, особливості