Коваль Г.П. Українські робітники в третьому рейху / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2021. – 131 с.

Українські робітники в третьому рейху / Коваль Геннадій Павлович. 19 Оце ми вміщуємо деякі уривки з ряду листів, які ми одержали для вико ристання з різних районів і областей України. Ось. так, наприклад, Тамара М. з Києва пише між іншим до своєї подруги Віри В.: «...Моя праця цікава, вона мене дуже захоплює. Ми працюємо 9 годин щоденно. Але завжди можна звільнитися, якщо хочете піти будьщо купити, аби тільки виконати роботу вчасно. Якби ти знала, Вірочко, яка тут хороша постанова роботи, яка атмосфера тут панує. Ніхто не лається, завжди сміх, жарти і поряд з тим праця серйозна і планомірна. Ніхто не нервується не кричить, всі спокійні й опановані. Наш шеф відноситься до нас просто чудесно, я ніколи не думала, щоб чужа людина могла брати стільки участі в нашій долі. Я живу покищо в гостинниці. Але мені допомагають знайти кімнату. Ось післязавтра піду з одним з наших співпрацівників оглянути кімнату. В готелі у мене чудесна кімната, всe блискуче від чистоти, меблі скромні, але є все, чого треба. Я була вже декілька разів з нашими працівниками в кіні, двічі на концертах української капели. Шкода тільки, що нічого не можна купити без карток або пупків. Ми одержали картки, на всі продукти, днями отримаємо на одежу. Пальто можна купити також лише на картки. На картки ми отримуємо все: мило, м’ясо, картоплю, масло, молоко, хліб, солодощі, ковбасу, мармелад, – словом все, що тільки є, річ ясна в обмеженій кількості. Взагалі мені здається, що в своєму житті зробила я тільки те одне розумне: поїхала до Берліна. Я страшно тішуся, що це зробила, бо щойно тепер бату, що не все на світі сіре і непроглядне, але існує також інше веселе і цікаво життя. Я поспішаю передати цього листа своєму знайомому, який як раз їде до Києва...» Віра Любченко, яка працює як сільська робітниця у Східній Мархії, пише до своїх рідних між іншим таке: «...Я живу тепер в німецькій країні, що зветься Остмарк, недалеко міста Ліпна. Ми подорожували дуже добре: їхали в м’якому вагоні, куди нас забрали вояки. Мені тепер