Коваль Г.П. Українські робітники в третьому рейху / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2021. – 131 с.

Українські робітники в третьому рейху / Коваль Геннадій Павлович. 40 Справи відпусток, регулюють окремі приписи. Вільні робітники дістають відпустку раз у рік, одружені раз у пів року. По згоді з працедавцем дозволені і частіші відпустки до родини. Відпустки платні'і дорогу оплачує працеда вець. Надзвичайні відпустки не штатні і дорогу оплачує праців ник. Відпустка залежить від трох чинників: працедавець виписує робітникові відпустний листок (Urlaubschein). На ньому назначує Фронт Праці день виїзду і число транспорту, а вже потім відпустний листок підтверджується, урядом праці. На основі такого листка відповідний уряд видає або виїздну і вїздну візу або відповідну перепустку, коли робітник походить з окупованої німецькою армією території. Час відпустки залежить від довжини дороги додому: до 500 км 7 днів, по 750 км 8 днів, до 1000 км 9 днів, понад 1000 км 10 днів. Якщо в дні виїзду робітник працював найменше 4 години, тоді той день не зараховується до відпустки. Якщо працедавець думає, що робітник не поверне з відпустки на працю, тоді він має право заплатили кошти подорожі аж по повороті робітника з відпустки. Дві піврічні відпустки можна скласти на одну річну. Відпустки підля гають ограничениям і часом бувають з воєнних причин стримувані. Загальну опіку над чужинецькими робітниками має організація Фронт Праці (Deutsche Arbeitsfront). Та організація визначує, чи робітники, мають жити по таборах, чи в приватних кватирах, дбає за влаштування таборів, розміщення там робітників по національностям, прохарчування і т. д. Та організація часом влаштовує для робітників-чужинців і курси німецької мови та видає для деяких груп окремі газети. Працедавці зобовязані пронумерувати ті газети для своїх робітників в скількости 1, число на 3 робітників. Постільне білля робітники мають привозити з собою з дому, а коли його не мають, тоді дістають його в Німеччині. Робітники мають ді ставши. три рази денно їжу. Ро бітники, що харчуються по таборах, платять за харчі 1 Мк, а місцями 1.50 Мк денно.