Коваль Г.П. Українські робітники в третьому рейху / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2021. – 131 с.

Українські робітники в третьому рейху / Коваль Геннадій Павлович. 92 Дівчата їдуть до Райху. Вони йішли довгою, сірою валкою – майже всі босі, в полатаних спідницях, в заштопаних ватяних кофтах. Полинялі ситцеві хусгки покривали їх коси, на шиї спід засмальцьованого коміра, блищало дешеве скляне намисто. І тільки рожеві обличчя, блискучі очі, пісня, що як жайворонок, здіймалась у високе осіннє небо, говорила, що це дівчата, що це молодість, що це життя, яке має розквітнути. В дерев’яних саморобних скриньках вони несли свій нехитрий дівочий скарб з товстого і грубого полотна сорочки, вбогі плаття, які вряд-чи, можна буде надягти в чепурних і хазяйновитих селах Німеччини. За їх плечима роки важкої праці в большевицьких колгоспах – праці, яка відбирала красу від молодості, силу від мускулів, розум від мозку. І хіба дивно, що вони мірали світ тим важким і сумним досвідом, що дало їм нужденне життя, хіба дивно, що декого з них лякала праця в Німеччині? Адже вони не знали, що праця може бути здоровою і радісною, що нагорода за працю дає радість людині. Ні, вони не мали цієї радости, дівчата з колгоспних большевицьких ланів. Дні за днями в чорній роботі, а в нагороду маленька платня за обкрадені трудо дні, і в додаток до цієї платні довжелезні й нудні промови на тему «життя стало краще, жити стало веселіще». А хата стояла, також як пустка, чуже поле було, як чорна хмара: воно не приносило щастя... Ось вони йдуть – сотні українських дівчат, обдерті й босі, з вбогими клунками за плечима. І хочеться спитати їх: чи багато ви заробили у большевицьких володарів? Чому у вас не має черевиків? Чому ваші плаття подрані й грубі? Чому в очах багатьох з вас немає світла, – адже молодість допитлива й смілива! Молодість любить відкривати чужі країни, любить кипучу працю, вірить в свої сили і в людей. Рік за роком большевики вбивали в них цю священну віру в людину, стіною брехні і жаху відгороджували їх від широкого світу, і ось тепер вони йдуть в цей широкий світ незнаний і не бачений ними. І в серці їх хвилювання...