День Державного Гімну України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

День Державного Гімну відзначається щороку 10 березня, оскільки саме цього дня у 1865 році він вперше прозвучав публічно з нагоди вшанування річниці смерті Тараса Шевченка.

На багатьох ресурсах згадується, що дата 10 березня як День Державного Гімну України, був затверджений у 2021 році 7 грудня Кабінетом Міністрів України. Однак, ми не знайшли відповідного нормативного документу на сайті КМУ. 1 Будемо вдячні, якщо ви знайдете і повідомите нашу редакцію.

Твір композитора Михайла Вербицього та поета Павла Чубинського “Ще не вмерла України…” став державним символом нашої країни. Дата відзначення Дня Державного гімну України обрана відповідно до події, коли вперше прозвучав цей твір на концерті, присвяченому Дню памяті Тараса Шевченка. Концерт відбувався у Пшемислі (Польща), а композиція на тому концерті звучала, як заключна.

1862 – Павло Чубинський написав текст майбутнього гімну.

15 січня 1992 року – Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну.

Народився Тарас Шевченко - поет, художник, мислитель і громадський діяч, якого вважають символом української культури та національного відродження

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

9 березня народився Тарас Шевченко - поет, художник, мислитель і громадський діяч, якого вважають символом української культури та національного відродження. Він одним із перших почав послідовно утверджувати слово «українець» замість поширеного тоді «малорос», пробуджуючи національну свідомість і прагнення до свободи.

Свобода як основа творчості

Тарас Шевченко вважається одним із засновників українського автопортрету. У його художній спадщині є чимало академічних робіт із зображенням оголеної натури — важливої частини професійної мистецької освіти того часу. Водночас ці роботи свідчать про внутрішню свободу митця та його прагнення виходити за межі усталених традицій, відкриваючи нові художні можливості для розвитку українського мистецтва.

Пріорка Шевченка

Влітку 1859 року під час перебування в Києві Тарас Шевченко певний час жив на околиці міста — на Пріорці, у будинку місцевої мешканки. Тут, подалі від постійного поліцейського нагляду, він працював над творами, спілкувався з друзями та записував народні пісні. Сьогодні цей будинок відомий як Хата на Пріорці — меморіальний музей у складі Національного музею Тараса Шевченка.

212 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, сьогодні відзначаємо 212 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Саме він належить до тих постатей, для яких слово, мистецтво й правда були справою життя.

Шевченкове слово – гостре й пророче, й сьогодні залишається надзвичайно актуальним, надихає, підтримує та об’єднує українців.

У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігається 235 примірників творів Тараса Григоровича, пропонуємо ознайомитися з деякими з цих видань:

-Кобзар. Повна ілюстрована збірка / Тарас Григорович Шевченко; передм. І. Дзюби. - Харків: Клуб сімейн. дозвілля, 2015. - 717 с.: іл.

-Усі твори в одному томі / Тарас Григорович Шевченко. - Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. - 822 с.

-Історичні поезії: боротьба українського народу проти шляхетної Польщі в ХVI - XVIII ст. / Тарас Григорович Шевченко; під ред. С. Білоусова, О. Велічкова. - К. : АН УРСР, 1939. - 136 с.

-«Заповіт» Т. Г. Шевченка мовами світу / Тарас Григорович Шевченко. - [Черкаси]: Бізнес- стиль, [2013]. - 166 с.: іл. - Текст на 41 мові.

-Шевченко, Тарас Григорович. Щоденник / Тарас Григорович Шевченко; за заг. ред. Л. Івшиної ; упоряд. А. Гаврилюк, Н. Тисячна . - Вид. 2-ге. - Київ : ПрАТ "Українська прес-група", 2014. - 80 с. - (Підривна література).

Запрошуємо читачів, дослідників, студентів і всіх, хто цікавиться українською історією та культурою, звернутися до творчої спадщини Тараса Шевченка - поета, який навчив любити Україну свідомо, відповідально й беззастережно.

Екскурсія до Музею книги співробітників Миколаївського обласного краєзнавчого музейю

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

6 березня до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітали співробітники Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Для колег було проведено екскурсію до Музею книги, під час якої вони мали можливість ознайомитися з історією та особливостями розвитку книжкової культури, а також з експозиціями, що розкривають унікальний світ книги.

Окрему увагу гості приділили відвідуванню книгосховища бібліотеки, де зберігаються рідкісні та цінні видання.

Співробітники музею дізналися більше про умови зберігання книжкових фондів, принципи їхнього обліку та збереження, а також про роботу бібліотеки щодо охорони книжкової спадщини.

Під час візиту колеги також завітали до відділу документів і наукових розвідок з питань краєзнавства. Тут вони ознайомилися з діяльністю відділу, його фондом та унікальною колекцією «Кобзарів», що зберігається у бібліотеці.

Такі зустрічі сприяють професійному обміну, зміцненню співпраці між культурними установами та популяризації нашої спільної спадщини.

В онлайн-форматі відбудеться засідання Клубу молодих і креативних «Територія Науки» за темою «Використання цифрових технологій для проведення наукових досліджень»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Використання інноваційних технологій стало невід’ємною складовою наукових досліджень. Завдяки цьому дослідники отримують нові можливості для ґрунтовнішого осмислення процесів, розширення меж наукового пізнання та впровадження результатів у різних галузях знань.

11 березня о 14:00 в онлайн-форматі відбудеться засідання Клубу молодих і креативних «Територія Науки» за темою «Використання цифрових технологій для проведення наукових досліджень».

Під час заходу фахівець Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) ознайомить з сучасними підходами щодо використання новітніх технологій у наукових дослідженнях, а також висвітлить їхні переваги та виклики.

Участь підтверджується заповненням онлайн-заявки за покликанням:

https://forms.gle/SK7B2m3uKZ53ebYc8

Підключитися до заходу можна за покликанням:

https://us02web.zoom.us/j/87004918227

Ідентифікатор конференції:870 0491 8227

Стартував прийом заявок на гранти для культурних проєктів українців у Європі

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Програма House of Europe, що фінансується Європейським Союзом, оголосила відкритий конкурс грантів Culture Helps Solidarity для культурних ініціатив, спрямованих на підтримку інтеграції українців у європейські спільноти.

Як зазначають на сайті, заохочення фінансової підтримки передбачає реалізацію заходів, які допомагають українцям відчути себе «як удома» в новому середовищі через культуру, мистецтво та суспільну взаємодію.

У межах гранту можна отримати до €20 000 за проєкти у партнерстві з однією організацією та до €30 000 — за співпрацю трьох і більше партнерів, зареєстрованих в Україні або країнах ЄС, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейні, Албанії, Боснії і Герцеговині, Грузії, Косово, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії, Молдові, Вірменії або Тунісі. Підтримка може покривати різні витрати — від гонорарів і промоції до оренди і транспортних витрат.

Грант відкритий для некомерційних культурних організацій, які активно працюють із біженцями або сприяють реінтеграції ветеранів та переселенців через культурні проєкти. Організатори забезпечать менторську підтримку та можливості для нетворкінгу під час реалізації проєктів.

Заявки приймаються до 31 березня 2026 року (14:00 за київським часом); результати очікуються до кінця травня. Детальна інформація про вимоги до участі, умови подачі та партнерства за посиланням.

Олег Пальчик «Історії незламного народу»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Мені важливо, щоб ця книга стала мостом між минулим і майбутнім, між поколіннями, між тими, хто бачив війну на власні очі, і тими, хто зможе пізнати її через ці сторінки.»

До вашої уваги фотодокументальна книга «Історії незламного народу» (Київ : Видавничий дім «АртЕк», 2025), що поєднує текстові розповіді, нариси та фотографії, створюючи живий портрет сучасної України під час війни. Вона розповідає історії звичайних людей, які в лютому 2022 року не втекли від війни. Вони обрали відповідальність. Хтось став до зброї, хтось – до волонтерської праці, хтось продовжив творити культуру, зберігаючи українське слово, музику й пам’ять як форму спротиву. Їхні долі це мозаїка великої історії, в якій кожен фрагмент має вагу, кожен погляд зі світлини промовляє більше, ніж сторінки сухої хроніки.

Автор – фотограф, журналіст, військовослужбовець Олег Пальчик – виступає не стороннім спостерігачем, а безпосереднім учасником подій. Його камера це інструмент пам’яті, а слово – спосіб осмислення пережитого. Він фіксує історії інших і водночас вплітає у книгу власну, чесно відповідаючи на ті самі запитання, які ставить своїм героям.

У час війни надзвичайно важливо документувати пам’ять – про події, про рішення, про людей. Бо пам’ять це не лише про минуле, це про відповідальність перед майбутнім. Документуючи історії, ми не дозволяємо їм розчинитися в шумі часу; ми називаємо імена, визнаємо подвиг і людяність, залишаємо нащадкам не абстрактну статистику, а живі свідчення.

Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Підсумки єКниги за лютий 2026 року

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

За програмою Єкнига минулого місяця 18-річні українки й українці отримали майже по тисячі гривень на книжки. Допомогу в Дії оформили 10 796 юнаків і дівчат.

Загалом на книги для них держава виділила 10 мільйонів 780 тисяч гривень.

Щоправда, грішми скористалися ними поки не всі: на книжки витратили близько 6 мільйонів 130 тисяч гривень.

Хтось іще має шанс купити свої книжки. Проте, якщо від часу оформлення допомоги мине 3 місяці, такої змоги вже не буде – гроші повернуться у програму й надходитимуть наступним її учасникам і учасницям.   

Програму реалізують спільно Міністерство культури, Міністерство цифрової трансформації та Український інститут книги за підтримки Проєкту підтримки Дія, UNDP Ukraine та Уряду Швеції.

Джерело:

Український Інститут Книги

https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/v-lyutomu-18-richni-otrimali-ponad-10-milyoniv-na-knizhki

95 років від дня народження Олександра Білаша, українського композитора, поета, музичного педагога, лавреата Шевченківської премії, народного артиста України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

6 березня виповнюється 95 років від дня народження Олександра Білаша (6.03.1931 ‒ 6.05.2003), українського композитора, поета, музичного педагога, лавреата Шевченківської премії, народного артиста України.

Олександр Білаш – автор близько п’ятиста пісень, найпопулярнішими з яких є: «Два кольори», «Мамині руки», «Сніг на зеленому листі», «Ясени». До творчого доробка композитора належать також: романси, балади, твори для симфонічного оркестру, ораторії, мюзикли, чотири опери, три оперети, дев’ять поетичних збірок, музика до спектаклів, радіопередач та кінофільмів.

Кожна пісня композитора є унікальною, адже національно-фольклорне він уміло поєднував з ритмікою сучасності, саме тому пісні Олександра Білаша стали народними. Він створив особливий пісенний жанр ‒ пісню з глибокою філософською і психологічною напругою, і разом з тим чарівною ліричністю. Композитор стверджував, що «…пісня, як і птиця, має два крила. Одне ‒ слово, друге ‒ мелодія. Обидва повинні бути однаковими ‒ лише тоді пісня злетить на крилах народного визнання, не розіб’ється об людську байдужість».

Пропонуємо ознайомитися з науково-популярним виданням Івана Немировича та Ірини Сікорської «Олександр Білаш. Дві музи ‒ два крила» (Київ: «Музична Україна», 2001), що розкриває життєвий та творчий шлях митця, про унікальний феномен, що зветься «пісня Олександра Білаша».

6 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

6 березня 1939 року, у Києві відкрили пам’ятник українському поету і художнику Тарасові Шевченку.

Пам’ятник, неподалік Червоного корпусу Київського університету, встановили з нагоди 125-річчя з дня народження великого Кобзаря, – йдеться на сайті посольства України в США.Пожертвування на зведення пам’ятника громадськість збирала починаючи з 1904 року.

Вже у 1909 році міська Дума створила спеціальний Шевченківський комітет і дозволила будівництво на Михайлівській площі. Однак, з’явилися чиновники, які виступили за недоцільність увіковічнення Т.Шевченка і незабаром було вирішено на цій площі встановити пам’ятник княгині Ользі.

Зведення пам’ятника Тарасу Григоровичу вирішили перенести на Караваївську площу.

Ще довго обирали місце для пам’ятника українському Кобзареві, основними були: площі на Петрівській алеї та Володимирській гірці (біля Олександрівського костьолу).

Ці місця обрали через близькість до Дніпра та Дніпрових круч, що, у свою чергу, перегукувалося із творчістю поета.

Та дискусії щодо них тривали недовго, оскільки ці території були зсувонебезпечними. Зважаючи на можливі зсуви ґрунту пам'ятнику знадобився би глибокий фундамент, а це збільшило би витрати на будівництво.