Копиленко Олександр Іванович

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Письменник-природолюб, глибокий знавець таємниць природи, майстер літератури для дітей та юнацтва, що залишив десятки книг для дитячого читача – таким постає Олександр Копиленко. Працював він у літературі 35 років, створив більше 40 книг, вклавши в них енергію душі й серця.

Народився Олександр Іванович Копиленко 1 серпня 1900 року в місті Костянтинограді (нині Красноград) на Полтавщині в родині робітника-залізничника.

У Костянтинограді минули дитячі роки майбутнього письменника. Підлітком йому довелося заробляти на хліб: спочатку на залізниці вантажником, а потім хлопця перевели в хімічну лабораторію дослідної станції, бо мав нахил до біологічних наук. У 1920 році Олександр Копиленко закінчив Красноградську учительську семінарію, а потім навчався на природничому відділенні Харківського інституту народної освіти. І хоч не став Олександр Іванович біологом, а зайнявся літературною діяльністю, він на все життя зберіг любов до природи і намагався прищепити її підростаючому поколінню.

Перше оповідання Олександра Копиленка “Там, мабуть, краще” було надруковане в журналі “Плуг” (1922), а перша книжка – збірка оповідань “Кара-Круча” – написана в 1923 році.

У повісті “Кара-Круча” та “Іменем українського народу” (1924), повісті “Буйний хміль” (1924) письменник веде свого читача в тогочасне село, збурене гострою класовою боротьбою.

Ім’я Олександра Копиленка стає добре відомим після виходу збірки оповідань “Сеньчині пригоди”, яка побачила світ у 1926 році і стала помітним явищем у дитячій літературі. Одну за одною письменник дарує дітям книжки: “Друзі” (1928), “Комашня” (1932), “Шкідник” (1933), “Воликове нещастя” (1935), “Школярі”, “Дуже добре” (1936), “Десятикласники” (1938).

В Україні відбулася серія онлайн-тренінгів «Громада без бар’єрів»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Протягом липня 2025 року в Україні відбулася серія онлайн-тренінгів «Громада без бар’єрів», спрямованих на підтримку розвитку безбар’єрного інформаційного, фізичного та цифрового простору в містах і селищах.

Ініціативу реалізовано у співпраці Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства розвитку громад та територій України, радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності, за підтримки ПРООН в Україні та за фінансування уряду Японії.

Мета тренінгів – сформувати навички простої, відкритої та людяної комунікації між командами, що впроваджують безбар’єрність, і мешканцями громад.

Під час заходів учасники опановували, як використовувати зрозумілу мову, чітко і послідовно доносити інформацію, а також забезпечувати інклюзивність, враховуючи потреби людей з інвалідністю, старших осіб та осіб із порушеннями сприйняття.

«Комунікація – це система, що формує довіру та розуміння між державою та громадянами. Тому, головною метою тренінгів було допомогти державним службовцям опанувати інструменти безбар’єрного спілкування, які відповідають сучасним стандартам доступності, інклюзивності та поваги до людської гідності», – наголосила Леся Хемраєва, начальниця відділу політики безбар’єрності МКСК.

До тренінгів долучилися представники дев’яти територіальних громад з різних регіонів України, зокрема: Рівненської, Славутицької, Бучанської, Полтавської, Вінницької, Бородянської, Чернівецької, Опішнянської та Кропивницької громад.