Пропонуємо почитати роман американської письменниці Айн Ренд «Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, пропонуємо почитати роман американської письменниці Айн Ренд «Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність» (Київ: Наш Формат, 2021), що подароване бібліотеці PEN Ukraine.

Це світовий бестселер та один із найвпливовіших художніх творів світової літератури, у якому в конфлікт вступають «суспільне благо» та «капіталізм».

Події роману відбуваються в антиутопічних Сполучених Штатах Америки, у період масштабної кризи, де суспільство живе у бідності та дефіциті товарів, де збільшується безробіття та занепад. Герої книги займаються управлінням наймогутнішиими корпораціями, від яких залежить добробут всієї країни. Колись давно їх головною мрією було змінити світ на краще, впровадити нові технології виробництва, перетворити землю на промисловий рай та зробити всіх щасливими, але уряд країни вирішив по-іншому…

Авторка намагається описати простими словами всю суть економіки та піднімає питання моралі при ринковому капіталізмі. На прикладі головних героїв показує не лише боротьбу за особисту свободу, а й дає змогу поглянути на роль лідерства та підприємництва в умовах економічної та соціальної кризи.

Ця книга – багатогранний, складний, філософський, психологічний роман, у якому кожен знайде для себе відповіді на вічні запитання про життя, розум, моральність, продуктивність, мислення, любов, незалежність.

Запрошуємо почитати в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

День свободи інформації (Freedom of Information Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

День свободи інформації (Freedom of Information Day) – день, присвячений здобуттю та просуванню прозорості й відкритості влади. Щороку 16 березня відзначається день народження Джеймса Медісона, якого багато хто вважає “батьком” Конституції Сполучених Штатів і активним прихильником прозорості уряду.

Відзначення цієї події було засноване у 1989 році Комітетом журналістів за свободу преси, некомерційною організацією, яка виступає за свободу преси та доступ до урядової інформації.

День свободи інформації є нагодою підвищити обізнаність про важливість прозорості влади та права громадян на доступ до інформації, заохочує громадян брати участь в самоврядуванні та притягувати до відповідальності обраних посадових осіб. Вшанування спадщини Джеймса Медісона буде натхненням працювати над більш відкритим і демократичним суспільством.

Сьогодні, в умовах війни та інформаційних маніпуляцій, це право набуває особливої ваги. Фейки, дезінформація, пропаганда — усе це процвітає там, де інформація закрита або спотворена. Вільний доступ до перевірених даних — один із найпотужніших захистів від маніпуляцій.

Леонід Ржепецький «Мала історія України» 1924 року

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, раді повідомити, що Музей книги Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека отримав цінний дарунок - видання «Мала історія України» 1924 року, надруковане у Львові. Цю книгу бібліотеці подарував Леонід Ржепецький, педагог, дослідник, поет і громадський діяч.

Автором книги «Мала історія України» є український історик Іван Крип’якевич. видатний український історик, академік та учень Михайла Грушевського, який написав понад 700 наукових праць, попри тиск радянської влади. Він спеціалізувався на добі козаччини та культурі, Його праця є стислим і, водночас, змістовним викладом історії України від найдавніших часів до початку ХХ століття. Видання, що побачило світ у міжвоєнному Львові, належить до популярних історичних праць, які знайомили широке коло читачів з минулим українського народу.

Щиро дякуємо Леоніду Андрійовичу за цей цінний подарунок. Він стане частиною нашої колекції рідкісних і цінних видань.

Запрошуємо почитати!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

«Наративи становлення мілітарної ідентичності українців (XVI-XX століття)»,

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Війни – це найболючіші сторінки в історії людства, але водночас це й історії сили. Образ українського патріота не виник учора – він формувався століттями, крізь боротьбу, втрати й незламне прагнення свободи. За ним стоять покоління людей, які відстоювали свою землю та право бути незалежними.

Сьогодні розповідаємо про наукове видання – «Наративи становлення мілітарної ідентичності українців (XVI-XX століття)», що було підготовлено колективом авторів: Наталією Чепелєвою, Наталією Євдокимовою, Валерієм Зливковим, Світланою Лукомською, Оленою Котух.

У монографії простежується, як історія, культура й суспільні події впливали на формування мілітарної ідентичності українців – від козацької доби до сучасності. Автори аналізують, як національна пам’ять, козацький світогляд і досвід воєнної повсякденності вплинули на ментальність українців. Окрему увагу приділено ролі жінок і дітей у процесах формування цієї ідентичності, а також тому, як через наратив (історії, спогади, літературу) вибудовується усвідомлення себе як частини нації. Видання буде корисним історикам, культурологам, психологам, педагогам, соціальним працівникам і всім, хто прагне глибше осмислити психологічні та культурні аспекти становлення української мілітарної ідентичності.

Щиро дякуємо ректорці Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика – пані Наталії Євдокимовій за такий цінний подарунок до фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Пам’ятаймо: осмислюючи власну історію, ми зміцнюємо майбутнє. І сьогодні це знання має особливу ціну.

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

В Україні відзначають День українського добровольця

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

14 березня в Україні відзначають День українського добровольця, що був встановлений згідно Постанови Верховної Ради України від 17 січня 2017 р. № 1822-VII з метою вшанування мужності та самовідданості людей, які за покликом серця стали на захист суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

В перші дні бойових дій у 2014 р. на сході України, коли регулярна армія лише відновлювала свою боєздатність, саме добровольці, люди різного віку, професій і соціального статусу, першими стали на захист країни.

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. тисячі громадян знову добровільно долучилися до підрозділів Сил територіальної оборони та лав Збройних Сил України.

З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з виданням «Добровольчі батальйони» (Харків: Видавництво Фоліо, 2017) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Автори видання розповіли про формування перших добровольчих батальйонів із Самооборони Майдану, їхній бойовий шлях та участь у визволенні українських міст - Слов’янська, Маріуполя, Лисичанська й Сєверодонецька. Окрему увагу приділено трагічним подіям під Іловайськом і Дебальцевим, що стали визначальними сторінками боротьби за незалежність України.

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Пропонуємо вашій увазі книгу Бориса Гуменюка «Четверта хвиля: вірші з війни»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«…Солдати народжуються з болю

Любов може обернути чоловіка на солдата

Солдатом можна стати з ненависті –

Довелося й таких бачити –

Але найчастіше солдати народжуються

З війни».

Пропонуємо вашій увазі книгу Бориса Гуменюка «Четверта хвиля: вірші з війни». Завдячуючи @Український інститут книги це видання поповнило фонд @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Поезія Бориса Гуменюка започаткувала нове явище в українській літературі – комбатанську літературу. Це вірші високого громадянського звучання, живі, правдиві, болючі, нещадні, без компромісів. Рукопис збірки поет уклав на початку 2022 р. за кілька днів до повномасштабного вторгнення. 24 лютого він пішов на війну добровольцем і в грудні пропав безвісти під Бахмутом. У 2025 р. збірку до друку підготував поет Іван Андрусяк.

Борис Гуменюк проявив себе не лише як поет і прозаїк, а й як художник. До збірки увійшли ілюстрації картин, намальованих протягом 2014-2022 рр. Це пейзажі та натюрморти, що є рефлексією на російсько-українську війну.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитись з виданням!

13 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

В першій Національній космічній програмі (1993-1997 роки) було передбачено здійснити пілотований політ українського космонавта в космічний простір з метою проведення ним наукових експериментів, які готувалися вченими Національної академії наук України. На той період пілотованою космонавтикою займалися тільки дві країни, в яких були утворені центри підготовки космонавтів.

До України, яка стала більш відкритою для співпраці з іншими країнами, а з багатьох тем наукових досліджень, сучасних технологій, унікальних зразків промислової продукції було знято гриф секретності, потягнулися численні делегації з різних країн. Під час одного з таких візитів в Україні перебував керівник НАСА (США) – Даніель Голдін. Він мав зустрічі з керівником Національного космічного агентства України Володимиром Горбуліним. Вони обговорювали багато питань, які могли бути предметом для співробітництва двох країн в космічній сфері. Питання підготовки польоту українського космонавта було вирішено підняти до рівня Президентів країн.

13 березня 1997-го Україна та НАСА підписали договір про політ у космос першого українського космонавта. Ним став буковинець Леонід Костянтинович Каденюк.

Політ відбувся у період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року  на кораблі «Колумбія» (місія STS-87).

На старт «Колумбії» прибула представницька делегація з України. В її складі були Президенти України Л.Д. Кучма, Л.М. Кравчук, Президент НАН України Б.Є. Патон, Генеральний директор НКАУ О.О. Негода. група вчених та працівників космічної галузі України, делегація земляків Л. Каденюка з Чернівецької області, велика група представників засобів масової інформації. Репортаж із космодрому вела телекомпанія «Либідь».

66 років тому народився Юрій Андрухович

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України

13 березня народився Юрій Андрухович- український поет, прозаїк, перекладач і есеїст, один із ключових представників постмодернізму в українській літературі.

Майбутній письменник народився у 1960 році в місті Івано-Франківськ (тодішній Станіслав). Навчався в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова у Львові.

У 1985 році разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу "Бу-Ба-Бу", чиї експериментально-сатиричні тексти критикували радянський соціалізм. Андрухович також є частиною "Станіславського феномену".

У 1990-х роках разом із Юрієм Іздриком він видавав часопис "Четвер" (1991–1996) — перший в Україні постмодерністський журнал. У журналі "Сучасність" вперше були опубліковані найважливіші прозові твори письменника — "Рекреації" (1992), "Московіада" (1993) та "Перверзія" (1996), які у 1997 році вийшли окремими книжками.

Тексти Андруховича знаходять продовження і в інших мистецтвах: його поезії покладені на музику гуртами "Мертвий Півень" та "Плач Єремії", а твори неодноразово ставали основою для театральних постановок і кіно.

Західні літературні критики визначають Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладено багатьма європейськими мовами, зокрема роман «Перверзія» опубліковано у Німеччині та Польщі. Книгу есеїв видано в Австрії.

Творчість Андруховича відзначена престижними міжнародними нагородами, серед яких Премія імені Гердера, Медаль Гете, Премія Angelus, Премія Генріха Гейне тощо.

Сьогодні Юрій Андрухович залишається однією з ключових постатей українського культурного простору та автором, чия творчість формує сучасний літературний дискурс і відкриває українську літературу світові.

Учасники 42-ї літературно-волонтерської поїздки в стінах бібліотеки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

13 березня під час 42-ї літературно-волонтерської поїздки члени PEN Ukraine – перекладачка, менеджерка проєктів Анна Вовченко; авторка, дослідниця культури, керівниця INDEX: Інститут документування і взаємодії Саша Довжик; письменниця, поетка, журналістка, громадська активістка Світлана Поваляєва; культурологиня, журналістка Мар`яна Матвейчук; тайванський журналіст, письменник і ведучий подкастів Джейсон Лю; шеф-редактор Видавництво Ukraїner Крістофер Етвуд й менеджерка простору ПЕН Анна Шевченко завітали до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Ця зустріч стала вже четвертою нагодою для щирого спілкування гостей із читачами та працівниками бібліотеки. Атмосфера була теплою і довірливою: говорили про нові книги, про силу слова і про те, як культура допомагає суспільству вистояти у складні часи. Гості розповідали про свої творчі та дослідницькі проєкти, а також обговорювали спільні виклики, з якими сьогодні стикаються демократичні суспільства України, США і Тайваню. Розмова природно переходила від літератури до ширших тем – відповідальності митця перед суспільством, важливості правди, пам’яті та взаємної підтримки між культурами.

Особливу увагу під час зустрічі приділили темі культурної відповідальності. Адже сьогодні, як ніколи, слово, книга і бібліотека стають простором збереження ідентичності, пам’яті та свободи думки. Гості наголосили, що сучасні бібліотеки – це не лише місце, де зберігаються книжки. Це живі культурні осередки, де народжується діалог, формується критичне мислення і зміцнюється зв’язок між поколіннями.

Неймовірна історія Галини Вдовиченко

Article Details

Category Віртуальні виставки

Рейтинг користувача:  / 0

Галина Вдовиченко народилася 21 червня 1959 р. у родині військового. Через службу батька сім’я часто змінювала місце проживання, тож дитинство і юність майбутньої письменниці пройшли в різних містах України. Постійні переїзди, знайомство з новими людьми розширили її світогляд і вплинули на розвиток творчої уяви.

У 1977 р. вступила до філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчила у 1982 р.  Оселилася у м. Львові.

Професійну кар’єру розпочала у 1980-х рр. у друкованих засобах масової інформації. З 1990-2017 рр. працювала у львівській щоденній газеті «Високий Замок» на посаді заступниці головного редактора.

Літературний дебют відбувся у 2008 р.: світ побачив її перший роман «Пів’яблука». Поєднуючи журналістську роботу з письменницькою діяльністю, Галина пише прозу для дорослих та дітей, публікується в колективних збірниках і антологіях, співпрацює з українськими видавництвами. Бере активну участь у культурному та літературному житті, входить до складу журі літературних конкурсів та є членкинею Українського ПЕН-клубу.

Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!