Відзначаємо Міжнародний день дитячої книги

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Дитячі книги - це не тільки література, коли всім смішно, кумедно або забавно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

Кожного року одна з національних секцій IBBУ виступає спонсором цього чудового свята.

Традиційно ця секція запрошує популярного письменника написати Посланння дітям всього світу і відомого художника для створення до Міжнародного дня дитячої книги свого оригінального плакату.

Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою «Руська граматика, або Буквар». Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18-му  столітті починають виходити книги для читання.

Народився Яков Васильович Дяченко (1817 - 1871)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

2 квітня 1817 року у Полтавській губернії в родині шляхтича народився Яков Васильович Дяченко (1817 - 1871) - засновник на Зеленому Клині міста Хабаровськ.

Освіту здобув у приватних навчальних закладах.

15-річним вступив на військову службу унтер-офіцером у Тираспольський кінно-єгерський полк, через рік був переведений у Фінляндський драгунський полк. В 1835 році за відмінну службу підвищений у корнети, а в 1837 році став поручиком.

У 27 років штаб-ротмістр за власним бажанням звільнився. Хотів молодим одружитися з коханою полтавчанкою, мати сина. Так і сталося: одружився, народився син Володимир.

У 1852 р. Дяченко Яків Васильович повернувся на службу. Східний Сибір, Амур – і родина поряд. Саме під його командуванням у 1858 р. солдати 13-го батальйону, що діяв у Сибіру, заклали на берегах Амура військовий пост, який назвали Хабаровкою - на честь "землепроходця" Є.Хабарова. З часом Хабаровка перетворилася на Хабаровськ - столицю російського Далекого Сходу.

Освітній серіал «Наукові товариства»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Наукові товариства» https://osvita.diia.gov.ua/courses/scientific-societies

В цьому освітньому серіалі ви дізнаєтесь, як дослідники об’єднуються, розвивають спільноти та посилюють свій вплив в Україні й світі. «Наукові товариства» - це практичний гід для дослідників, які хочуть об’єднуватися, створювати професійні спільноти та розвивати науку системно.

Серіал пояснює:

-що таке наукове товариство і яку роль воно відіграє в розвитку науки;

-як сформувати місію, візію та стратегію спільноти;

-як побудувати команду й налаштувати робочі процеси;

-як обрати правову форму та оформити документи;

-як планувати бюджет і звітувати;

1 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

1 квітня 1917 року за ініціативою Центральної Ради в Києві відбулося Свято свободи. 100-тисячний мітинг патріотичних сил на Софійському майдані засвідчив устремління українців до національного самовизначення та підтримав територіальну автономію України.

Це була демонстрація піднесення українського національно-визвольного руху, яка засвідчила його масовий характер, усвідомлення права українського народу на самовизначення. Маніфестація стала важливою подією тогочасного українського життя і продемонструвала небайдужість суспільства до політичних процесів в Україні з початком революції, відіграла колосальну роль у самоусвідомленні українськими колами власних сил, а також у переоцінці російськими колами сили організованості українського визвольного руху. Почалася маніфестація з урочистої ходи. Участь взяли десятки українських вояків, культурних та політичних діячів, робітники, студенти, учні гімназій, діти з притулків, службовці, члени українських товариств. Маніфестанти несли жовто-блакитні прапори і 300 хоругв.

14 військових оркестрів і 7 хорів то грають, то співають «Ще не вмерла Україна», «Заповіт», навіть «Марсельєзу». Пройшли Бібіковським бульваром до Хрещатика, привітали міську думу, а потім по Трьохсвятительській вийшли до пам’ятника Богдану Хмельницькому, на площу перед Софійським собором. Залунали дзвони.

Відзначаємо День сміху або День дурнів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щорічно 1 квітня ми відзначаємо День сміху або День дурнів — позитивне весняне свято. Назва говорить сама за себе — цей день має бути жартівливим та веселим. Однією з обов’язкових умов 1 квітня є дотепні розіграші. Їм піддаються друзі, колеги, родичі — всі, хто має почуття гумору та з ким приємно посміятися разом.

В цей день доводиться проявляти максимум своїх творчих здібностей, адже розіграші мають бути не тільки смішними, а й неочікуваними та необразливими, а жарти — викликати щирий сміх і приємні емоції. Попри те, що свято неофіційне, воно дуже популярне в багатьох країнах, і кожна має для нього свої особливі традиції.

Людині властиво сміятися з перших місяців життя, проте біологічна функція сміху досі є предметом суперечок психологів, нейробіологів та філософів. Кожен з нас має природне почуття гумору, тобто помічає комічність певних подій чи життєвих ситуацій і реагує на неї сміхом.  Проте гумору складно надати одне містке визначення, бо він дуже різний — може викликати легку посмішку або вибуховий сміх; передається словами, зображеннями чи діями; має численні форми — від невинного жарту до фарсу чи їдкого сарказму.

Жодну культуру світу неможливо уявити без гумору, а різноманітні святкування з  веселими жартами існували з найдавніших часів. Заведено вважати, що саме вони є попередниками  Дня дурнів, хоч точне його походження досі залишається невизначеним. Існує кілька версій виникнення цього свята і однією з них є весняне рівнодення, яке відбувається в Північній півкулі наприкінці березня. Теорія припускає, що мінлива й оманлива  погода в перші дні астрологічної весни здавна була приводом для непередбачуваних жартів та розіграшів.

Народився Василь Тарновський, меценат, аматор української старовини, фундатор Чернігівського музею Українських старожитностей

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

А.Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки

1 квітня 1837 року у Качанівці на Чернігівщині народився Василь Тарновський (молодший), нащадок козацько-старшинського роду, аматор української старовини, меценат, фундатор Чернігівського музею Українських старожитностей, шість разів його обирали предводителем повітового дворянства.

У своєму родинному маєтку у Качанівці він радо приймав багатох діячів української культури та науки: Тараса Шевченка, Марко Вовчок, Пантелеймона Куліша, Миколу Костомарова, Олександра Лазаревського, Дмитра Яворницького, Володимира Антоновича. Усі вони називали Василя Тарновського наш «Гетьман».

Колекціонуванням українських старожитностей Тарновський захопився змолоду. Він об’їхав глухі хутори та села у пошуках цікавих експонатів, які купував, міняв та й просто випрошував. У сім’ї Тарновських існував своєрідний культ Тараса Шевченка. Тому Тарновський особливо ретельно збирав усе, що мало стосунок до Кобзаря. Крім збирання Шевченкіани (яка склала 1 тис. речей), Тарновський постійно виділяв кошти на утримання могили Тараса Григоровича, був автором  барельєфа письменника.

Василь Тарновський позував Іллі Рєпіну для картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Він зображений у вигляді шляхтича у високій чорній шапці. Усі ужиткові речі на картині – від каламаря з чорнилом до шабель та інших козацьких атрибутів – змальовані з колекції старожитностей Василя Тарновського.

Відбулося заняття з цифрової грамотності «Дія.Підпис крок за кроком: навчаємось із матеріалами Дія.Освіта»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

31 березняРегіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулося заняття з цифрової грамотності «Дія.Підпис крок за кроком: навчаємось із матеріалами Дія.Освіта».

Учасники заходу ознайомилися з поняттям цифрового підпису, дізналися, де і як його отримати, а також опанували основи підписання електронних документів.

Навчання базувалося на матеріалах освітнього серіалу «Електронний підпис» та практичного гайду «Як отримати е-підпис», що допомогло краще зрозуміти можливості та переваги використання електронного підпису в повсякденному житті.

Захід супроводжувався навчальними відео та онлайн-підказками, що зробило процес навчання більш наочним, доступним і ефективним.

31 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

31 березня 1922 року в Києві Лесем Курбасом був створений театр-студія «Березіль». Нині це Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Шевченко. Зараз назву «Березіль» носить мала сцена цього театру.

Творче об'єднання «Березіль» включало тоді в себе не тільки київське відділення, але і філії в Одесі, Умані та Білій Церкві.

«Березіль» Леся Курбаса, даючи свої виступи перед військовими, так їм сподобався, що був узятий останніми на повне забезпечення. Так «Березіль» існував до 1925 року, поки не став одержувати дотацію від держави. З 1926 року театр «Березіль» був переведений до Харкова, а його місце зайняв теперішній київський театр української драми імені І. Франка.

На сцені «Березолю» Курбасом були здійснені оригінальні постановки п'єс, що викликали гарячий інтерес у глядачів і гострі дискусії в театральних колах. Курбас брав активну участь у культурному житті: викладав в музично-драматичному інституті, виступав як театральний критик і публіцист в газетах і журналах. У жовтні 1933 року він був звинувачений в ідеологічних помилках і усунений від художнього керівництва театром. А незабаром його заарештували. Розстріляний Курбас у 1937-му. І могила його на Соловках невідома і понині.

На фасаді будівлі Харківського театру імені Шевченка кілька років тому була відкрита меморіальна дошка з вказівкою, що тут працював великий діяч української культури Лесь Курбас.

Народився Микола Міхновський, ідеолог самостійництва

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

31 березня 1873 р. на Полтавщині у родині сільського священика народився Микола Міхновський, адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. Він – автор програмного документу Браства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».

Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько знав українських пісень та дум, чому навчив і сина. А богослужіння правив українською.

Навчаючись на юридичному факультеті Київського університету Св. Володимира, Міхновський увійшов до таємної політичної організаціїї «Братство тарасівців». «Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави. – так окреслив «Кредо…» Міхновський. Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за гратами.

1899-го він з коханою переїхав до Харкова, тікаючи від її чоловіка. Але шлюб не склався. Тут Міхновський займався адвокатською практикою і швидко зійшовся з місцевою українською громадою. 1900-го він разом зі студентами влаштував у Харкові концерт, присвячений 100-річчю «Енеїди» Івана Котляревського, виступав перед учасниками Шевченківських свят у Полтаві і Харкові, закликав до збройної боротьби за права українського народу.

Бібліотека висловлює щиру подяку Руслані Сікаленко за передані у дар примірники посібника «Вишивка за мотивами таврійського розпису» (вип. 3 «Миколаївська вишиванка»)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Таврійський розпис і вишивка за його мотивами таять у собі ще багато цікавих тем, символів, прихованих оберегів. Та вже «розкодовані» образи свідчать про неймовірну глибину і складність, здавалося б, простих речей… про всеосяжну любов до рідної землі, доброту сердець мешканців одвічно пов’язаного з морем і ріками південного краю. Для матерів, які вишивають своїм синам, – вони про їхню любов та молитви, для дружин – про кохання, вірність та віру, а для сильних духом чоловіків – про красу їхнього рідного краю, про свободу, просторі степи і темпераментне море, потужні маяки, а також про рідних і коханих, які завдяки чи всупереч чекають.»

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку культурній діячці, дослідниці таврійського розпису, менеджеру проєктів із регіонального брендування та соціального підприємництва Руслані Сікаленко за передані у дар примірники посібника «Вишивка за мотивами таврійського розпису» (вип. 3 «Миколаївська вишиванка»).

Це видання стало результатом кропіткої творчої та дослідницької роботи, що поєднує традицію і сучасність. Посібник містить узагальнені матеріали напрацьовані ГО Центр навчання і освіти дорослих "Південь" у співпраці з КМА «Арт-спокуса». Його створено в межах авторських освітніх і просвітницьких ініціатив, спрямованих на популяризацію унікальної мистецької спадщини Півдня України та розвиток сучасної культури вишивки.

Головна ідея видання – розширити коло майстрів, які працюють із цією традицією, та допомогти відродженню й формуванню нового культурного бренду регіону. Особливу увагу в посібнику приділено створенню чоловічих моделей сорочок, прикрашених орнаментами, що відтворюють характерну стилістику таврійського розпису – яскравого, символічного та впізнаваного «синьоокого дива» нашого краю.