Цикл книжкових виставок «Літературна галерея Шевченківських лауреатів»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Цього року відзначаємо 65 років від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка – найвищої державної нагороди у галузі літератури, культури та мистецтва. Премія була заснована у 1961 році і відтоді стала символом найвищого визнання творчих здобутків митців, які зробили вагомий внесок у розвиток національної культури, духовності та мистецтва.

З нагоди цієї дати відділ обслуговування користувачів @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготував цикл книжкових виставок «Літературна галерея Шевченківських лауреатів», метою яких є популяризація творчості лауреатів премії та ознайомлення читачів із їхнім творчим доробком.

Упродовж січня у межах циклу вже були експоновані перші виставки:

-«Літературна зоря української діаспори» (до 100-річчя від дня народження Віри Вовк);

-«В поколіннях я озвуся…» (до 135-річчя від дня народження Павла Тичини).

-Протягом року на читачів очікують нові виставки, присвячені лауреатам Шевченківської премії.

-«Життєва доля та наукові пріоритети Євгена Шабліовського» (до 120- річчя від дня народження) (27 квітня);

-«Сучасний класик українського роману» (до 75-річчя від дня народження Василя Шкляра) (10 червня);

-«Літописець української долі» (до 80-річчя від дня народження Михайла Слабошпицького) (28 липня);

«Розстріляне відродження»: Олекса Слісаренко

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Слісаренко Олекса Андрійович народився 28 березня 1891 р. на хуторі Конівцов, Шатовської волості, Вовчанського повіту на Харківщині (нині село Шипутове, Великобурлуцького району). Батько майбутнього письменника, Андрій Прокопович Снісар, назвав свого сина, свою п'яту дитину, Олексою. А під час хрестин глухуватий піп записав хлопчика сином Слісаря (звідси й пішло Слісаренко). Багатодітна сім'я Снісарів, в якій пізніше народилося ще двоє дітей, недовго затрималася на хуторі. В зв'язку з матеріальними нестатками, батько, який працював майстром на панській лимарні, змушений був шукати нові заробітки й переїхав у хатнянській маєток Генрихова. Олексі на ту пору виповнилося дев'ять років. Настав час подумати про його освіту. Хлопчика віддали до сільської школи. Наука давалася Олексі легко. Він виявляв неабиякі математичні здібності. 1901 року батько черговий раз змінив місце роботи. Цього разу родина переїхала до села Засупаївки, що розкинулося на березі мальовничого озера неподалік від Яготина.

Саме в Яготині Олекса й продовжив своє навчання: став учнем місцевої двокласної школи. Учився, як і раніше, добре. Та невдовзі йому довелося розлучатися зі своїми новими друзями — батько ще раз поміняв місце роботи. На цей раз шлях багатодітної сім'ї Снісарів проліг у село Сергіївку Лебединського повіту. Тут Олексу віддали до церковно-приходської школи. Роки навчання в ній залишились у пам'яті Слісаренка надовго: жадібний до знань хлопчина нарешті зустрів людину, яка багато в чому вирішила його майбутню долю. Йдеться про вчительку словесності С.А Люмінарську. Вона мала значний вплив на смаки та вподобання підлітка, відкриваючи перед ним чарівний світ літератури українських та російських класиків.

Що почитати навесні: добірка книжок за рекомендацією миколаївської бібліотекарки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Олександра Уткіна

Колаж Суспільне Миколаїв добірка книжок. Колаж Суспільне Миколаїв/Олександра Уткіна

Історії кохання, втрат, надії та сили духу — Суспільне Миколаїв підготувало весняну добірку книжок, що поєднують емоції, життєві випробування, романтику й важливі соціальні теми. Список літератури може зацікавити читачів різного віку.

Підбір книг підготували за рекомендаціями фахівчині Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Валентини Дудки. Думка автора може не збігатися з позицією читача.

"Ти не одна: Кохані Героїв України. Історії війни та любові" — Анна Гудзь

"Збірка сповідей жінок, чиї чоловіки віддали життя за свободу України".

За словами бібліотекарки, книга порушує теми втрати, війни та пам’яті, а також розповідає про особисті історії кохання і спільного життя.

"Це щирий калейдоскоп людських доль, де щастя межує з розпачем, а пам’ять про коханих перетворюється на силу для тих, хто продовжує жити", — говорить Валентина.

Книга "Ти не одна" авторки Анни Гудзь. Колаж Суспільне Миколаїв/"Vivat"

Більшість громад у 2025 - без нових книжок у бібліотеках - дослідження Українського інституту книги

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У 2025 році 53% громад не купували нових книжок для бібліотек, - такими стали результати опитування, яке провів Український інститут книги. Фахівці інституту отримали відповіді від 1002 територіальних громад.

Отже, опитування показало, що у 2025 бібліотечні фонди поповнили 47 % громад. Загалом там придбали книжок на 48,5 мільйонів гривень. На ці гроші можна було купити приблизно 140 тисяч примірників книг. 140 тисяч книжок - це трохи більше, ніж по одній книжці для всіх жителів Ужгорода.

У цьому році громади, що планують купувати нові книжки, знову в меншості - їх 47,4% від усіх опитаних громад. Усі громади з планами на купівлю книг мають намір виділити на це на 7% більше грошей, ніж торік. Проте вони не зможуть придбати більше примірників: причина в тому, що книжки подорожчали.

У Мінкульті працюють над механізмом співфінансування, за яким кошти місцевих бюджетів на закупівлю книжок доповнюватимуться з державного бюджету. Це стосується лише тих громад, які передовсім самі купуватимуть книги.

Більшість громад поповнюють фонди бібліотек нерегулярно: тільки кожна п’ята закуповує книжки щороку протягом 2023-2025. Найбільше таких громад на Волині та Хмельниччині, а найменше – на Закарпатті.

Уряд схвалив постанову «Деякі питання організації та проведення мистецьких конкурсів з відбору культурно-мистецьких проектів, спрямованих на реалізацію ініціативи Президента України»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

Уряд схвалив постанову «Деякі питання організації та проведення мистецьких конкурсів з відбору культурно-мистецьких проектів, спрямованих на реалізацію ініціативи Президента України».

Ініціатива реалізується Міністерство культури України та передбачає підтримку митців і креаторів через відкриті конкурси.

Програма працюватиме через відкриті конкурси та відбір за чіткими правилами, експертною оцінкою і публічним пітчингом. Ініціатива охоплює:

-ігрові фільми та серіали

-неігрові документальні фільми та серіали

-анімаційні фільми та серіали

-фільми для дитячої аудиторії

-сучасна музика

-перформативне мистецтво

-візуальне мистецтво

-аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

Подати заявки можна буде з 3 квітня 2026 року. Прийом триватиме до червня.

Навіть під час повномасштабної війни частина українців, зокрема молодь, продовжує споживати російський культурний продукт — переважно через звичку, вплив середовища та нестачу якісної української альтернативи. Водночас дослідження Gradus Research показує, що вибір контенту визначається передусім його якістю, доступністю та емоційною близькістю.

Науково-популярне видання Наталії Тихолоз «Великдень у Франків. Дух і смак традицій»

Article Details

Category Історія

Рейтинг користувача:  / 0

«Ця книга про життя і про неперервність традиції, яка, попри війни, голодомори, геноциди, щоразу стимулює нас як націю до нового відродження. На прикладі великодньої історії Івана Франка і його нащадків можемо відстежити тяглість народної традиції родинного збору через покоління. Не завжди Франків Великдень був щасливим і веселим. Були свята, позначені духовними хитаннями, складними життєвими випробовуваннями, фізичним болем, втратами найрідніших саме у часі Великодня. Але щоразу Великдень нагадував про життя! Бо якщо болить, то ми ще живі! А якщо живі, то буде завтра.»

Науково-популярне видання «Великдень у Франків. Дух і смак традицій» (Львів : Видавництво "Апріорі", 2025) директорки Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Наталії Тихолоз – це культурологічна студія з гастрономічним акцентом, що показує відомого класика без пафосу та глянцю в інтер’єрі рідного дому, у колі родини. Читач ніби опиняється з Іваном Франком віч-на-віч за святковим столом, щоб розкрити його цінності та світогляд.

Книга складається з чотирьох змістовних і емоційних частин: «Сенси й символи Великодня у дослідженнях Івана Франка», «Великдень у житті Івана Франка: особистий і родинний виміри», «Великдень у родинах дітей Івана Франка», «Смаки Великодня: страви з фамільного зшитка».

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ознайомитись!

Український інститут книги

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2025

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Народився Володимир Бурлюк – український живописець, графік, ілюстратор, один із найрадикальніших експериментаторів раннього авангарду

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 березня 1887 року у Харкові народився Володимир Бурлюк. Учасник футуристичного руху, один із найрадикальніших експериментаторів раннього авангарду.

Володимир Давидович з багатодітної родини. Він був молодшим братом Давида Бурлюка і перші художні навички отримав від нього. Далі навчання проходило в класичній гімназії Херсона, потім разом із братом займалися в мюнхенській школі і паризькій студії. Через постійні переїзди родини знання отримувалися в різних закладах. Серед них – училища в Києві, Одесі, Пензі. Та здебільшого “художніми університетами” Володимира були виставки.

Йому тільки-но виповнилося 20 років, а він вже брав участь у різних знаменитих показах. Вперше експонувався 1906 року на виставці картин Товариства харківських художників. Разом із ним “виставлялися” і його сестри – Людмила і Надія, які теж мали хист до малярства, але заміжжя як однієї, так й іншої спонукало їх покинути мистецтво.

Полотна Бурлюка-молодшого демонструвалися на експозиціях в Києві, Петербурзі, Москві. Та список не обмежувався тодішньою Російською імперією. Значним був перелік зарубіжних виставок, де представляли роботи художника. На запрошення Василя Кандинського брати Бурлюки стали експонентами другої виставки мюнхенського Нового художнього об’єднання. Рік по тому роботи Володимира були продемонстровані на виставці “Синього вершника” у Мюнхені. Далі Вальден Гервард розмістив роботи братів у “Першому німецькому осінньому салоні”.

27 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 березня 1664 року поблизу села Вільховець на Київщині схоплений козаками гетьмана Павла Тетері за підтримку антипольського повстання страчений український військовий, політичний і державний діяч колишній гетьман Іван Виговський.

Іван Виговський був обраний гетьманом Війська Запорозького 6 листопада 1657 року на Корсунській раді за участю делегатів від рядового козацтва, міщан і духовенства, яка підтвердила усунення Юрія Хмельницького від влади до його повноліття. У спадщину Виговському дісталось загострення стосунків з Москвою, особливо після укладення нею в 1656 році сепаратного миру з Польщею і посилення її втручання в українські внутрішні справи. Це спонукало Виговського до пошуку компромісів з Річчю Посполитою, що привело до виникнення антигетьманської опозиції серед частини козацької старшини, яка виступала за воєнно-політичний союз з Московською державою.

Епіцентрами боротьби за владу в Гетьманщині стала Полтавщина і Запоріжжя, де проти Виговського виступили козаки полковника Мартина Пушкаря та кошового отамана Якова Барабаша, підтримані селянською біднотою під проводом полковника Івана Іскри. Після невдалої спроби примиритись із заколотниками, очолювані Іваном Богуном гетьманські війська розгромили їх у червні 1658 року в битві під Полтавою. Розуміючи, що опозиція підтримується Москвою, Виговський радикально змінив зовнішньополітичний вектор і через три місяці уклав з Річчю Посполитою Гадяцьку угоду про утворення третьої складової частини федерації у вигляді Великого князівства Руського, що мало б об'єднати Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства.

Міжнародний день театру (World Theatre Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щорічно 27 березня світ відзначає творче свято, яке також вважають професійним святом театральних працівників – Міжнародний день театру (World Theatre Day). Подію започаткував Міжнародний інститут театру, а саме людина мистецтва – француз Жан Кокто (актор, письменник, режисер, художник тощо) у 1961 році. Дата святкування обрана на честь першої театральної вистави у Давньому Римі (історична вірогідність цієї події непідтверджена).

Театральне мистецтво з’явилось в Давній Греції, де костюмовані вистави влаштовували на честь вшанування бога Діоніса. Згодом, пройшовши великий шлях розвитку, театр відокремився від релігійно-народної спрямованості в самостійний різновид мистецтва.

Нині з театром пов’язані спеціалісти різних професій: режисери, сценаристи, сценографи, художники-декоратори, композитори, хореографи, гримери, білетери, освітлювачі, костюмери та, звісно ж, актори.

Міжнародний день театру, окрім подяки театральним працівникам, має за мету вшанування театру як частини нашої культури.

Це свято покликане привернути увагу до театрального мистецтва, його значення у культурному та духовному житті суспільства.

Щороку відомі діячі театру з різних країн звертаються до глядачів зі спеціальним посланням, що відображає актуальні проблеми та роль театру у світі.

Свято підкреслює універсальність театру як мистецтва, яке об’єднує людей незалежно від національності та мови, і надихає нові покоління акторів, режисерів та глядачів цінувати живу сцену.

Ярема Петрович Гоян - український прозаїк, журналіст, видавець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Ярема Петрович Гоян народився 11 липня 1940 р. в с. Долішнє Залуччя на Івано-Франківщині в селянській родині. Батько – Петро Васильович – був депутатом Народних зборів Західної України у Львові (1939), воював на фронті. Після війни був одним з організаторів місцевої «Просвіти» – завідував сільським клубом і бібліотекою, створив сільський театр і хорову капелу. Мати – Олена Іллівна – рідна сестра народного художника України Василя Касіяна.

Ярема Гоян у 1956 році закінчив середню школу, а  1964-го  – факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Ще до навчання в університеті він працював у районній газеті «Колгоспник» («Голос Покуття»), а потім у львівських газетах «Ленінська молодь» і «Вільна Україна».

Після закінчення університету служив у війську.

З 1967 року Ярема Гоян був власним кореспондентом газети «Радянська Україна» (нині «Демократична Україна») у Львові. Після переїзду до Києва у 1975 році  очолив її літературно-мистецький відділ, де авторами у той час були провідні українські письменники – Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Микола Бажан, Дмитро Павличко, Іван Драч.