15 квітня проводиться Міжнародний день культури

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

15 квітня проводиться Міжнародний день культури. Ці квітневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Це свято встановлено на честь підписання Пакту Реріха — першого міжнародного договору про захист культурних цінностей, і традиційно співпадає з Всесвітнім днем мистецтва.

Мета: Підкреслення важливості культурної спадщини, мистецтва та культури для розвитку суспільства.

Культура об'єднує всі спільні цінності, звичаї та вірування, які надають суспільству спільної ідентичності. Вона включає мову, ритуали, моду, мистецтво, їжу, історії та спосіб життя.

Слово "культура" походить від латинського "cultus", що означає "турбота", і французького "colere", що означає "обробляти землю". Від слова "культура" походять такі терміни, як "культ", що означає релігійну організацію.

День працівника оборонно-промислового комплексу України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

З 2023 року щорічно 13 квітня відзначають День працівника оборонно-промислового комплексу України. Це професійне свято працівників, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки та захисту державного суверенітету.

Як зрозуміло з назви, привітання сьогодні отримують усі інженери, вчені та конструктори, зайняті розробкою та ремонтом військової техніки. Саме завдяки їм українська армія проводить блискучі операції на полі бою, вражаючи ворожі військові об'єкти за тисячі кілометрів.

Президент України, Володимир Зеленський, 13 квітня 2023 року підписав Указ №214/2023, враховуючи значний внесок працівників оборонно-промислового комплексу у зміцнення обороноздатності держави.

Свято має символічне значення, як визнання вкладу тисяч працівників, які щодня працюють над розробкою, виробництвом та модернізацією оборонної продукції. Відзначення також співпадає з річницею затоплення ракетного крейсера “Москва” ракетами “Нептун” українського виробництва, що є важливим символом національної гордості та оборонного потенціалу. Цей день став не лише професійним визнанням, а й нагадуванням про відданість і сміливість українського народу у захисті своєї держави.

Народилася Оксана Іваненко - українська дитяча письменниця та перекладачка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Українська дитяча письменниця та перекладачка Оксана Іваненко народилася 13 квітня 1906 року в Полтаві. Батько працював викладачем літератури в школі, мати також була вчителькою. Саме вона прищепила доньці любов до рідного слова, поезії, українських пісень. Дівчинка ще змалечку мала хист розказувати казки, чим дивувала старших. А в шість років заснувала власний журнал “Гриб”, де “працювала” редакторкою та авторкою:

Навчалася у жіночій гімназії, потім – у робітничій школі. 1922 року  вступила до Полтавського інституту народної освіти.

З 1923 по 1926 рік вчилась у Харківському інституті народної освіти на відділенні соціально-правової охорони неповнолітніх факультету соціального виховання, де почала відвідувати літературні вечори, студію, познайомилася з письменниками Павлом Усенком, Олександром Копиленком, з поетесою Наталею Забілою, з якою здружилася на все життя.

Все літо 1924 і 1925 року проходила практику в Дитячій колонії імені Максима Горького, якою керував добрий знайомий її матері – Антон Макаренко. А після закінчення інституту  разом з групою випускників поїхала в колонію уже на постійну роботу.

13 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

13 квітня 1928 року у Києві відбулася прем'єра фільму"Звенигора" Олександра Довженка – кінорежисера та одного з основоположників українського кінематографу.

Сюжет оповідає глядачам про діда Миколу. Старий марить скіфськими скарбами, що знаходяться у Звенигорі та ділиться цим із двома своїми онукам. Один з онуків – Тиміш – не дуже любить слухати дідові байки. Він має велике бажання віднайти скарб для "побудови кращого майбутнього". Інший онук – Павло – приєднується до петлюрівців та планує з'ясувати, де саме заховано скарб з дідової легенди.

У фільмі глядачам показують різні періоди історії України: скіфську епоху та гайдамаччину до самих часів більшовизму. 

Над сценарієм до стрічки працювали Юрій Тютюнник і Майк Йогансен, однак фінальні правки були внесені самим Олександром Довженком. У титрах імена перших авторів вказувати не стали.

"В сценарії було багато чортовиння і явно націоналістичних тенденцій. Тому я його й переробив процентів на дев'яносто, внаслідок чого автори демонстративно "зняли свої імена", і це стало початком мого розходження з харківськими письменниками", – писав Довженко у своїй автобіографії.

Сьогодні відзначаємо одне з найважливіших свят — Воскресіння Христове

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

Разом із весняним пробудженням Великдень нагадує про силу життя, відновлення та надію. Це день, коли особливо відчувається цінність єдності, віри й підтримки одне одного.

Великдень — це також про внутрішню стійкість і відновлення. Про світло, яке не згасає, попри випробування. Про віру, що допомагає йти вперед.

У цей день дякуємо всім, хто боронить Україну, хто допомагає й підтримує, хто зберігає традиції та наповнює їх новими сенсами.

Нехай це свято принесе тепло в кожен дім, спокій у серце й надію на майбутнє.

Нехай поруч будуть рідні люди, а у домі — затишок і світло.

Христос Воскрес!

Фото: Національний музей народної архітектуру та побуту

В’ячеслав Корнієнко «Листи середньовіччя. Графіті Софії Київської»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Книга українського історика - медієвіста, доктора історичних наук, фахівця з епіграфіки В’ячеслава Корнієнка«Листи середньовіччя. Графіті Софії Київської» (Київ : Видавництво "Мистецтво", 2025) присвячена одній із найзагадковіших та маловивчених сторінок мистецтва – епіграфічним пам’яткам Софійського собору. Ці графіті (з італійського «graffito», тобто дряпати) залишили майже тисячу років тому на стінах собору його відвідувачі. Такі епіграфічні пам’ятки є рідкісним свідоцтвом життя мешканців стародавнього Києва.

Автор видання поступово вводить читача у світ історії унікального пам’ятника стародавнього мистецтва – Софії Київської, починаючи з розповіді про її заснування та дуже поетичного аналізу мозаїки Богородиці Оранти з головного вівтаря, розповідає про історію мозаїк та фресок Собору, розкриває загальні аспекти вивчення графіті. Останні чотирнадцять глав присвячені саме історії графіті. Читачі дізнаються про молитви, що були залишені на камінні храму, надписи про успіння київського князя Ярослава Мудрого, познайомляться з історіями про дитячі лічилки та про лист Олени до дуже нерішучого Купріяна, що були написані на стінах багато століть тому.

Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2025

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Перший захід проєкту – арт-година «Пасхальне диво»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Цього року Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека започатковує новий проєкт, спрямований на соціальну підтримку та психологічне розвантаження ветеранів. У його межах передбачено проведення інформаційних та інтерактивних заходів, спрямованих на популяризацію історії, традицій і звичаїв українського народу.

Напередодні Великодня завідувачка відділу соціокультурної діяльності Галина Войциховська провела для пацієнтів КНП «Миколаївський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» перший захід проєкту – арт-годину «Пасхальне диво».

Учасники заходу – ветерани та учасники бойових дій – дізналися про історію, витоки та символіку писанкарства, а також ознайомилися з технікою розпису писанок. Кожен мав змогу створити власну писанку, передавши в ній свої думки, емоції, переживання та надії.

День звільнення Одеси від німецько-румунських окупантів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

10 квітня 1944 року в ході Одеської операції, проведеної 26 березня – 14 квітня 1944 р військами 3-го Українського фронту була звільнена Одеса від німецько-румунських загарбників. Символом звільнення міста від окупації був піднятий в той же день над Оперним театром переможний прапор.

Після успішного проведення Березнеговато-Снігиревськой операції 6-18 березня 1944 головні сили 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Родіона Яковича Малиновського 27-28 березня форсували Південний Буг і розгорнули рішучий наступ в загальному напрямку на Миколаїв і Одесу.

Одеська операція почалася в ніч на 27 березня, коли армії правого крила і центру 3-го Українського фронту приступили до розширення захоплених раніше плацдармів. Успіху операції сприяв глибокий охоплення південного угрупування противника військами 2-го Українського фронту, які до кінця березня форсували річку Прут і вийшли на підступи до Ясс. 28 березня радянські війська звільнили Миколаїв. 6-а німецька армія під тиском загрози, що нависла над її лівим флангом і тилом, змушена була почати відхід за річку Дністер. Війська фронту перейшли до переслідування противника в напрямках Тирасполя і Роздільній.

30 березня на лівому крилі фронту військами 28-ї армії за допомогою морського десанту був звільнений Очаків і розгорнуто наступ на Одесу. 4 квітня 37-я армія і кінно-механізована група оволоділи залізничним вузлом «Роздільна» і перерізали останню залізничну гілку, що зв’язувала між собою німецько-румунські війська. Підводні човни і торпедні катери Чорноморського флоту вели активні дії на ворожих комунікаціях, зриваючи евакуацію німецько-фашистських військ.

Відбулась історична година «Пам`ять, що формує гідність»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

9 квітня, напередодні Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросила здобувачів освіти @ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж Київського національного університету будівництва й архітектури на історичну годину «Пам`ять, що формує гідність».

Про трагічні сторінки історії, обпалені Другою світовою війною, бібліотекарі розповіли відвідувачам на основі матеріалів виставки «Тріумф людини. Українці, які пройшли нацистські концтабори», підготовленої Українським інститутом національної пам’яті. Молодь дізналася про страждання в’язнів за колючим дротом таборів Третього Рейху – Аушвіца, Бухенвальда, Дахау, Равенсбрюка та інших.

Експозиція емоційно розкриває історії людей – військовополонених, українських націоналістів, представників духовенства, жінок і дітей, які, попри нелюдські умови, зберегли віру, гідність і надію. Перегляд виставки викликав у гостей щирі переживання та глибокий емоційний відгук.

Увазі присутніх також був запропонований перегляд документальної стрічки, присвяченої історії табору військовополонених «Шталаг-364», що діяв у Миколаєві.

У ці весняні дні ми схиляємо голови у скорботі та з вдячністю вшановуємо пам’ять і мужність людей, які пройшли крізь пекло нацистських концтаборів і чиє життя обірвалося за колючим дротом.

123 роки тому народився український письменник Розстріляного відродження — Борис Тенета (Борис Гурій)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

123 роки тому народився український письменник Розстріляного відродження — Борис Тенета (Борис Гурій). Його життя і творчість стали частиною трагічної історії української культури ХХ століття.

Майбутній автор народився на Катеринославщині в родині священника. Рано осиротів і переїхав до Катеринослава (нині Дніпро), де навчався та почав свій творчий шлях. Згодом продовжив освіту в Києві, поєднуючи навчання з активною літературною діяльністю.

Друкуватися почав ще у 1920-х роках у провідних українських журналах. Попри визнання сучасників, сам письменник вважав свої вірші надто особистими й не прагнув їх окремого видання, зосереджуючись передусім на прозі.

За життя видав сім книжок, серед яких: «Листи з Криму», «Гармонія і свинушник», «Десята секунда», «Будні», «Ненависть», «П’яниці», «В бою». У своїх творах відтворював складну реальність доби, внутрішній світ людини та її психологічні переживання.

Був активним учасником літературних об’єднань «Плуг» і «Ланка» (МАРС), що гуртували провідних українських письменників 1920-х років і формували нову українську прозу.

На початку 1930-х працював над великим романом, який мав стати важливим етапом у його творчості. Проте здійснити цей задум завадила хвиля сталінських репресій.

У 1935 році Бориса Тенету заарештували. Перебуваючи під слідством, він загинув у київській в’язниці. Йому було лише 31 рік.

Борис Тенета належить до покоління митців, чию творчість і життя було знищено тоталітарним режимом. Його спадщина — це голос епохи, що попри все зберігся в українській культурній пам’яті.