All articles
Неділя, 28 липня 2024
Лауреат Нобелівської премії з літератури 1961 p. Іво Андрич (1892-1975)
- Article Details
- Category Новини
Класик сербської літератури і дипломат Іво Андрич (1892-1975) – лауреат Нобелівської премії з літератури 1961 p.
І. Андрич народився в невеличкому селищі Долац біля міста Травник (Боснія) у сім’ї ремісника. Щоб подолати шлях до школи у Вишеґраді, майбутньому письменнику треба було перейти міст через Дрину – архітектурний шедевр, зведений видатним османським архітектором Сінаном у 1571-1577 рр. Саме за роман «Міст на Дрині» йому в майбутньому вручать Нобелівську премію.
Ще будучи учнем гімназії в Сараєво, Андрич вступив до організації «Млада Босна», що виступала проти гніту Австро-Угорської імперії. Після замаху на ерцгерцога Франца-Фердинанда, вчиненого одним із членів цієї організації, Андрич був ув’язнений на три роки.
Навчався на філософському факультеті університету в Загребі, згодом – у Відні, Кракові, Граці (Австрія). У 1917 р. став одним із засновників літературного журналу «Літературний південь» («Книжевни юг»), де опублікував свої перші вірші, статті та рецензії. У 1923 р. захистив дисертацію «Розвиток духовного життя у Боснії під впливом турецького панування», став професійним дипломатом, займав різноманітні пости у Бухаресті, Трієсті, Римі, Мадриді, Женеві та Берліні.
Перший збірник письменника «Оповідання» (1924) був відзначений премією Королівської академії. Також були високо оцінені критикою й наступні книги оповідань (1931, 1936).
Read moreСубота, 27 липня 2024
Бібліотека щиро вдячна українському прозаїку та публіцисту Любко Дерешу за передане в дар літературно-художнє видання «Там, де вітер»
- Article Details
- Category Новини
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека щиро вдячна українському прозаїку та публіцисту Любко Дерешу за передане в дар літературно-художнє видання «Там, де вітер» (Львів : «Видавництво Анетти Антоненко», 2021) з автографом для бібліотекарів та читачів.
Про що цей роман? Про пошук себе, про повернення до себе між нещадною реальністю і творчістю, притаманною кожній людині.
«Sapere aude – зважимося пізнавати! З цим –переможемо!». Такі мотивуючі слова від Любка Дереша надихнуть кожного, хто прочитає книгу та дозволять «певні речі позначити для себе як важливі й забрати з собою в життя далі, певні речі залишити у минулому.»
Дякуємо за сприяння у доставці Cowo.guru - середовище мислення (зокрема Дарині Донець) та запрошуємо вас, любі читачі, до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!
#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу
Read more
День медичних працівників
- Article Details
- Category Новини
Згідно Указу Президента України від 13 червня 2023 р. 27 липня вітаємо лікарів, парамедиків, фельдшерів, медичних сестер та братів. Свято відзначають і ті, хто працює у сфері охорони здоров’я – медичні інженери, біологи та хіміки, лаборанти та ін.
Вже третій рік поспіль українці живуть в умовах війни, а наші медики постійно борються за життя цивільних та військових. Вони рятують людей після ворожих обстрілів та бомбардувань. Ризикуючи власним життям, медпрацівники продовжують сумлінно та хоробро виконувати свій обов’язок. В цей день ми також вшановуємо пам’ять і подвиг тих, хто загинув на полі бою, рятуючи життя військових. Вічна їм шана!
Дякуємо всім медичним працівникам за ту титанічну роботу, яку вони виконують, за невтомну та важку працю, за десятки тисяч врятованих життів! Зі святом! Слава Україні!
#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо
Read more
П'ятниця, 26 липня 2024
200 років від дня народження відомого французького письменника, драматурга та поета Олександра Дюма (сина) (1824–1895)
- Article Details
- Category Новини
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека
27 липня виповнюється 200 років від дня народження відомого французького письменника, драматурга та поета Олександра Дюма (сина) (1824–1895). На відміну від свого батька, автора захоплюючих авантюрно-пригодницьких історичних творів, Олександр-молодший описував звичайні людські відносини та почуття, акцентував увагу на темах правосуддя, рівності, ролі сім’ї в житті кожної людини, долях незаконно народжених дітей, бо сам був встановлений батьком у семирічному віці й зазнав знущань від однолітків. Саме завдяки літературній увазі до цих важливих соціальних тем французького суспільства XIX ст. Дюма-син завоював серця своїх читачів.
«Я черпаю свої сюжети в мріях, а мій син знаходить їх в дійсності. Я працюю з закритими очима – він з відкритими. Я малюю – він фотографує», – говорив Дюма-батько.
Саме Олександр Дюма молодший заснував новий літературний жанр, так звану «п’єсу про нрави», зробивши перехід від романтизму до реалізму.
Серед найвідоміших його творів став драматичний роман «Дама з камеліями», що стала прямим віддзеркаленням любовної історії, що відбулась в житті самого автора. У книзі йдеться про життя, кохання, пристрасть та смерть молодої куртизанки. На основі цього твору поставлено багато оперних, балетних та театральних постановок, найвідоміша з яких «Травіата» Верді.
Серед численних зібрань та книжкових колекцій Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека має унікальні французькі видання творів Олександра Дюма (сина), а саме прижиттєві романи та п'єси мовою оригіналу:
-Деніза / Denise (1885);
-Ідеї мадам Обрей / Les idées de Madame Aubrey (1867);
Read moreЧетвер, 25 липня 2024
Держкомтелерадіо продовжує здійснювати заходи щодо недопущення на український книжковий ринок видавничої продукції держави-агресора
- Article Details
- Category Новини
Міністерство культури та інформаційної політики України
Держкомтелерадіо встановив факти незаконного розміщення на маркетплейсі Prom.ua та на створених на платформі Prom.ua вебсайтах 8 українськими інтернет-магазинами («DiaMail», «ANIMA», «Ezoterra», «MIXOPTMARKET», «ТАКнuга», «Автокнига 2015», «Сансара», «Книжковий світ») комерційних пропозицій щодо продажу понад 700 найменувань видавничої продукції, пов’язаної з державою-агресором та республікою білорусь (694 та 25 найменувань відповідно).
Ці товарні позиції видалили з інформаційних ресурсів, а суб’єктам електронної комерції надіслали попередження щодо неприпустимості провадження діяльності у видавничій справі з порушенням вимог законодавства України.
Загалом з квітня 2024 року завдяки налагодженій співпраці з адміністрацією маркетплейсу Prom.ua Держкомтелерадіо припинив розповсюдження майже 2,5 тис. найменувань видавничої продукції держави-агресора та республіки білорусь.
Детальніше https://mcip.gov.ua/.../derzhkomteleradio-prodovzhuye.../
Read more
Павло Олександрович Богацький
- Article Details
- Category Новини
Якщо звернутися до Українська бібліотечна енциклопедія, то про Павла Олександровича Богацького можна дізнатися наступне: український журналіст, літературознавець, письменник, бібліограф, громадський і політичний діяч. Активну журналістську діяльність розпочав у Києві. Видавав і редагував журнал «Хрін», заснував журнал «Українська хата», брав участь у виданні літературного альманаху «Терновий вінок». Був засланий у Наримський край, а після повернення в Україну співпрацював з редакціями журналів «Книгар», «Україна», «Шляхи», «Слово», «Подільський шлях». Займав різні посади: архіваріус у Кам'янець-Подільському університеті, столичний отаман Коша охорони республіки. Брав участь у бойових діях військ УНР у складі Січових Стрільців. У 1920 емігрував до Європи. Опублікував низку бібліографічних і літературознавчих праць. Автор збірок оповідань «Камелії», «На шляху до освіти», новели «Під баштою зі слонової кості», есе «Сучасний стан світового мистецтва», «Нове про Шевченка»; редагував твори Г. Чупринки, М. Драгоманова. Помер у м. Тіурл, Австралія. Лише у декілька речень вмістилося життя видатного, але маловідомого українського митця.
Роман-спомин Василя Горбатюка «Листи забутого життя» (Київ: Український пріоритет, 2023) присвячений Павлові Богацькому. Поєднавши літературну майстерність з документальною достовірністю (в книзі опубліковано листи Богацького), автор розкриває перед читачем життєвий та творчий шлях несправедливо забутого майстра слова і меча. Опрацювавши купу архівного матеріалу, Василь Горбатюк вміло передав атмосферу національно-визвольного руху 1917-1920 рр., висвітлив еміграційні процеси 1920–1930 рр., описав часи Другої світової війни та життя переміщених осіб у повоєнній Німеччині, а також розкрив літературне та наукове життя українських емігрантів.
Read moreСереда, 24 липня 2024
Відбулась онлайн-дискусія «Інформаційна безбар’єрність: доступні медіа та публічна інформація у різних форматах»
- Article Details
- Category Новини
24 липня відбулась онлайн-дискусія «Інформаційна безбар’єрність: доступні медіа та публічна інформація у різних форматах». Серед її учасників: представники органів державної влади, місцевого самоврядування, громадськість.
Під час події Ростислав Карандєєв підкреслив, що реалізація політики безбарʼєрності є одним із пріоритетів МКІП та розповів, що нині Міністерство реалізує інформаційну кампанію «Україна без бар’єрів» та проєкт «Інформація без бар’єрів».
«Україна без бар’єрів» має на меті підвищити рівень толерантності у суспільстві, обізнаність людей про свої права, рівень їх комунікації з державною та місцевою владою, а також якість надання публічних послуг. Проєкт «Інформація без бар’єрів» покликаний сприяти забезпеченню доступності суспільно значущої інформації для усіх груп населення.
Під час онлайн-дискусії учасники працювали в групах для визначення наявних проблем та можливих напрямів розвитку державної політики у сфері інформаційної безбар’єрності. Також вони ділилися успішними кейсами у сфері створення безперешкодних просторів та способами комунікації з громадськістю про актуальність такої важливої теми.
Read more115 років від дня народження Юрія Васильовича Стефаника
- Article Details
- Category Новини
24 липня відзначаємо 115 років від дня народження Юрія Васильовича Стефаника – літературознавця, публіциста, критика, мемуариста, громадського діяча, педагога (псевдоніми і криптонім – Юрій Гаморак, Юрій Клиновий, Ю. К.).
Наймолодший син Василя Стефаника навчався в школі, а пізніше, в Коломийській гімназії, входив до підпільного націоналістичного гуртка, за що був ув’язнений. 1935 року закінчив юридичний факультет Львівського університету магістром права. У пошуках роботи виїхав до Канади, працював у газеті «Українські вісті». Повернувшись до Львова, після смерті батька 1938 року, був співробітником часопису «Життя і знання», редактором часопису «Новітній ремісник». Як члена організації українських націоналістів, Юрія Стефаника було заарештовано у вересні 1940 року, але завдяки втручанню депутатів Верховної Ради Кирила Студинського і Петра Франка, звільнено. У 1939-1941 роках працював науковим співробітником Інституту літератури АН УРСР у Львові, готував повне видання творів батька, передавши Академії наук його архів. За німецької окупації у 1942-1944 роках був редактором «Українського видавництва», був арештований гестапо, але йому вдалося вирватися. 1944 року був змушений емігрувати до Німеччини, а через чотири роки остаточно переїхав до Канади. Щоб заробити на життя в далекій країні, Юрій Стефаник влаштувався юристом на державній службі. Поновив літературну діяльність дописами в газетах «Українські вісті», «Український голос», журналах «Наші дні», «Сучасність», «Наше життя». При цьому не послуговувався прізвищем батька, Василя Стефаника, підписувався або прізвищем свого діда по материнській лінії Гаморак або псевдонімом Клиновий. Активно займався видавничою, редакторською і дослідницькою працею; боровся за впровадження української мови в школах Едмонтона, став одним із засновників курсу українознавства, викладав українську мову. З 1971 року очолював письменницьку організацію «Слово», був редактором однойменного збірника. Видавав твори Леся Мартовича і Василя Стефаника українською та англійською мовами, збагатив українське літературознавство ґрунтовними студіями про видатних українських письменників зарубіжжя: Емму Андієвську, Павла Маляра, Ростислава Єндика, Валентина Мороза, Софію Яблонську, Уласа Самчука та інших.
Read moreВівторок, 23 липня 2024
«Очаків в малюнках та гравюрах XVIII –ХХ ст.» та «Очаків в картографії і на планах XV- XІХ ст.»
- Article Details
- Category Новини
Друзі, фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився двома краєзнавчими виданнями, що на сьогодні мають історико-культурну цінність та є справжньою бібліографічною рідкістю. Рекомендуємо до перегляду альбоми «Очаків в малюнках та гравюрах XVIII –ХХ ст.» та «Очаків в картографії і на планах XV- XІХ ст.» (Миколаїв, 2022). Укладачем цих унікальних видань є член Національної спілки журналістів, краєзнавець Вадим Шпілевий.
Видання містять прекрасні репродукції карт, схем, планів, гравюр, малюнків фотографій Очакова. Змістовним доповненням від укладача є опис до кожної ілюстрації, де відображено назву, рік, дані про авторство, розміри, технологічні характеристики виготовлення, місце зберігання та історико-хронологічну довідку.
Так, можна побачити гравюру, що відображає Очаків, з книги «Angelicus Maria Myller «Peregrinus in Jerusalem» (1730) чи найдавнішу карту «Польща та Україна» Себастьяна Мюнстера, датовану 1540 роком.
Рекомендуємо всім, хто цікавиться та досліджує історію рідного краю!
Запрошуємо ознайомитися та переглянути альбоми в краєзнавчому фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!
#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу
Read more
Понеділок, 22 липня 2024
«Відвал ніг або All інклюзив»: у Києві презентували останній епізод шоу про безбар’єрність
- Article Details
- Category Новини
Міністерство культури та інформаційної політики України
Цей проєкт демонструє, як важливо долати бар’єри на всіх рівнях, аби кожен та кожна могли жити повноцінно.
Протезований військовий Олександр Будько з позивним «Терен» виступив ведучим тревел-шоу, де він подорожує Україною та досліджує міста на безбар’єрність разом з медійними друзями. Олександр та гості, сидячи у кріслах колісних відвідують найбільш відомі туристичні маршрути, пам’ятки, музеї.
Шоу поєднало гумор та серйозний погляд на проблему інклюзивності в Україні. Проєкт — це не просто розвага, а заклик до змін. Саме сьогодні необхідно подбати про те, щоб кожен українець, незалежно від його фізичних можливостей, мав рівні права та можливості.
Ветерани та ветеранки, люди з інвалідністю мають бути активно залучені до реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи Першої Леді України Олена Зеленська.
Детальніше
https://mcip.gov.ua/.../vidval-nig-abo-all-inklyuzyv-u.../
Read more
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. МОУНБ. Всі права застережено