17 серпня відзначаємо День картоплі!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, 17 серпня відзначаємо День картоплі!

Святкувати День картоплі - це означає віддати заслужені почесті одній з найпоширеніших овочевих культур в світі, а ще - побалувати себе смачними стравами.

Батьківщиною картоплі є Південна Америка, де досі можна зустріти дикорослі види цієї рослини. Індіанці не лише вживали її в їжу, а й поклонялися їй, вважаючи живою істотою. У Європі картопля з'явилася в другій половині XVI ст. і була спочатку прийнята за декоративну рослину, причому отруйну. Лише у XIX ст. картоплю почали вживати, і вона повсюдно замінила ріпу та брукву, адже мала три головні переваги: швидкість псування, калорійність та дешевизна.

Сьогодні картопля є інгрідієнтом в незліченній кількості рецептів у традиційних кухнях практично всіх народів світу. Крім поживних властивостей вона містить вітаміни С, В6, В2 і В3, а також такі корисні для нашого організму елементи як фосфор, залізо, йод, магній, натрій, кальцій, мідь, марганець, цинк, кобальт, нікель, бор та ін. Схоже, що людство не зможе насититися цим чудовим овочем.

Відомий український письменник Григір Тютюнник присвятив картоплі ціле оповідання «Печена картопля», зі збірки оповідань «Батьківські пороги» (Київ: Молодь, 1972): «… Палажечка принесла в пелені картоплі – не дуже великої, але й не дрібної: щоб швидше спеклася… Печена картопля зближує і підштовхує до відвертих розмов. І хоча Палажка була старша від Тимохи, дуже вона запала йому в душу…»

Повертаємо забуті імена: до 140-річчя від дня народження І. П. Мазепи

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

16 серпня відзначається 140-річчя від дня народження Ісаака Прохоровича Мазепи – політичного та державного діяча, керівника уряду Української Народної Республіки періоду Директорії.

Публіцистичну спадщину автора становить низка праць, в яких зібрано і систематизовано документи про державне будівництво в Україні в 1917-1920 рр. ХХ ст., та про діяльність політичних партій і діячів національно-визвольного руху.

Народився майбутній діяч у Костобоброві Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії в багатодітній міщанській родині козацького походження. Отримавши освіту, Мазепа був активним діячем Української студентської громади. В 1911-1917 рр. працював агрономом, був членом Катеринославської міської думи та Катеринославської ради робітничих і селянських депутатів, у квітні 1918 р. очолював Катеринославську губернську революційну раду.

В період правління Гетьманату працював редактором газети «Наша справа». В січні 1919 р. займав посаду депутата Трудового Конгресу України, а з квітня 1919 р. – міністра внутрішніх справ УНР в уряді Б. Мартоса. З 1919 по 1920 р. перебував на посаді голови Ради Народних Міністрів УНР. У травні-червні 1920 р. отримав посаду міністра земельних справ УНР. В 1919-1920 рр. брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР.

З 1920 р. Мазепа мешкав у Львові, де займався редагуванням газети УСДРП «Вільна Україна» та часопису «Соціалістична думка». В 1923 р. виїхав до Чехословаччині. В 1927 р. – став доцентом Української Господарської Академії в Подєбрадах, працював в Українському інституті соціології. У міжвоєнний період належав до провідних діячів «Закордонної делегації УСДРП».

Лауреат Нобелівської премії з літератури у 1966 р. Шмуель Йосеф Аґнон (1888-1970)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лауреат Нобелівської премії з літератури у 1966 р. ізраїльський письменник Шмуель Йосеф Аґнон (справжнє ім’я – Шмуель Йосеф Халеві Чачкес) (1888-1970).

Аґнон народився в заможній єврейській родині в м. Бучач (тоді – Австро-Угорщина, нині – Тернопільська обл., Україна). Майбутній письменник не лише відвідував релігійну школу для хлопчиків – хедер, а й здобув гарну домашню освіту. Його перші оповідання, що їх він писав як на івриті, так і на ідиші, були опубліковані у газетах Бучача, Коломиї та Львова. У 1906 р. 18-річний Аґнон вирушив до Львова, де його взяли на роботу до єврейської газети.

Прихильник сіонізму, він побував на батьківщині предків – у Палестині, відвідав Єрусалим. Причиною від’їзду стало й бажання ухилитися від служби у війську Австро-Угорщини, адже «там їдять недозволену їжу та не дотримуються суботи». У 1909 р. була опублікована перша повість автора «Покинуті дружини», що на івриті звучить як «Аґнон». Письменник взяв її назву для свого псевдоніма, який з 1924 р. став його офіційним прізвищем («аґнон» у перекладі з івриту – «покинутий»).

У 1913 р. Аґнон переїхав до Німеччини, в Берлін, де вів активну літературну діяльність й здобував освіту. Водночас Аґнон читав лекції з єврейської літератури й спільно з єврейським філософом М. Бубером видавав журнал «Der Yude». Видавцем повістей і збірок оповідань письменника-початківця став німецький комерсант Залман Шокен.

До Єрусалима письменник повернувся у 1924 р. Переїзду передували трагічні події – пожежа у будинку письменника в Гамбурзі знищила бібліотеку й рукописи Аґнона. У 1927 р. в Єрусалимі стався землетрус, що знищив домівку письменника. Ще через два роки, під час арабських заворушень новий будинок Аґнона у Єрусалимі був пограбований протестувальниками.

Відзначаємо День археолога!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

15 серпня в Україні відзначають своє професійне свято археологи – люди, які мають потяг до давнини, непізнаних фактів, романтизму, авантюрам та пригодам. Від грец. archaios – стародавній та logos – вчення, археолог – це історик, який вивчає побут і культуру стародавніх людей за залишками їх життєдіяльності, що збереглися. Завдяки людям цієї професії ми відкриваємо світ наших предків.

День археолога був закріплений Указом Президента України № 694/2008 і відзначається щорічно, починаючи з 2008 р. Чому святкування саме в цей день? Варіантів декілька. За однією з версій, традиція святкування сягає Трипільської експедиції 1940-1950-х років, яку очолювала видатний археолог Тетяна Пассек, а 15 серпня – день її народження.

Історію кожен може трактувати по-своєму, але факти завжди залишаються фактами, які й виявляє археолог. Археологічні дослідження дозволяють нам відкрити завісу таємниць минулого як на суші, так і підводного світу, де постійно також ведуться наукові роботи. Миколаївські археологи, вивчаючи стародавні пам’ятки Степового Побужжя, зробили значний внесок в історичне дослідження нашого регіону та країни загалом. Серед їхніх імен – Лазар Славін, Юрій Гребенников, Василь Нікітін, Іван Снитко, Валентина Крапівіна, Володимир Рубан, Анатолій Островерхов, Сергій Буйських, Анатолій Бураков, Кирило Горбенко, Деніс Бондаренко, Олександр Смірнов.

Ми приєднуємося до привітань із професійним святом на адресу невтомних археологів! Бажаємо мирного неба, нових та цінних знахідок, ніколи не втрачати віри в себе та завжди мати велику вдачу!

Видання Неллі Топської «Геній світла»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Днями Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 31 бібліотека Миколаївщини отримали від Український інститут книги видання Неллі Топської «Геній світла» (Видавництво КТБ Альфа, 2023). Книга адресована дітям середнього та старшого шкільного віку, а також усім, хто цікавиться мистецтвом. Видання літератури про видатних діячів української культури є дуже актуальним для сьогодення, особливо для дитячої аудиторії.

«Зроби так, щоб інакше і зробити не могли, – тоді повірять», – наголошував Архип Куїнджі. Через незвичайні, ніби сяючі фарби на картинах Куїнджі, його називали художником світла. Багато його картин присвячені природі України, але особливе місце у житті митця посідало дуже відоме у світі полотно - «Місячна ніч на Дніпрі». Куїнджі називав його головною картиною свого життя.

У виданні вміщені ілюстрації багатьох відомих картин художника. На початку книги юних читачів чекає зворушлива історія з життя художника, а потім життєпис будується за трифазною моделлю: дитинство – юність – зрілість. Поступове занурення у події життя Архипа Куїнджі сприяє більш глибокому пізнанню творчості художника, рис його характеру, психологічного стану в моменти прийняття відповідальних рішень. Все це допомагає створенню цілісного образу великого художника і людини.

«Восени Архипа віддали до міської школи. Грошей за літо хлопець заробив, тож Спиридон таки вирішив продовжити братове навчання. Міркував так: грамотному легше якось у житті влаштуватися. Та й підрядник, у котрого Архип все літо був у наймах, пообіцяв допомогти з грошима на науку свого кмітливого робітника. Впевнено стверджував, що у хлопчини є здібності до малярства: мовляв, годинами пропадає у храмі біля богомазів…»

#УІК #МиколаївськаОУНБ

#КультурноМистецькийПроєкт2023

Віра Таниш «Медитація з вовками. У Стамбулі на корона-карантині 2020»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«В оповіданнях цієї книги, сподіваюсь, ти знайдеш багато і знайомого, і цікавого та нового для себе. Побачиш іншу точку зору на вічні теми історії, культури та релігії, на їх взаємозв’язки. Ще раз звернеш увагу на себе і навколишню екологію, а можливо, збагнеш, яке майбутнє чекає на тебе і на все людство.»

Книга «Медитація з вовками. У Стамбулі на корона-карантині 2020» (Миколаїв : Іліон, 2021) це перша літературно-художня спроба нашої землячки з Веселинівщини – Віри Таниш. Основні події, описані нею у книзі, відбуваються в Туреччині, де нині проживає письменниця зі своєю сім’єю. Пані Віра знайомить читача зі звичаями, історією відповідної місцевості, а ще прослідковує розвиток певних історичних подій, що пов’язують Україну з Туреччиною, іншими країнами. З позицій свого життєвого досвіду вона осмислює процеси та дає власну оцінку.

Запрошуємо завітати до бібліотеки та ознайомитися з виданням!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Лауреат Нобелівської премії 1964 р. Жан-Поль Сартр (1905-1980)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лауреат Нобелівської премії 1964 р. – Жан-Поль Сартр (1905-1980), всесвітньо відомий французький письменник і філософ-екзистенціаліст.

Жан Поль народився у Парижі у сім’ї морського інженера, який помер, коли синові не виповнилося і двох років. Дитинство Сартра минуло у будинку його діда Шарля Швейцера, професора філології. Саме дід запропонував онукові спробувати свої сили у літературі. У шкільні роки Сартр спробував написати роман, де майбутній письменник-філософ вперше замислився над загадкою стосунків між людиною і тим, що її оточує. Під час навчання в ліцеї Сартр почав публікувати свої перші статті.

У 1924 р. поступив до «Еколь Нормаль», де студіював філософію. Здобувши освіту і відслуживши в армії, Сартр викладав філософію у Гаврському ліцеї. У 1933-1934 pp. перебував на стажуванні у Французькому інституті (Берлін), де познайомився з феноменологією Е. Гуссерля й екзистенціалізмом М. Гайдеґґера і написав свої перші філософські роботи.

Під час Другої світової війни, у 1940 р. Жан-Поль Сартр служив у метеорологічному підрозділі і потрапив у німецький полон. У таборі для військовополонених він написав і поставив різдвяну містерію «Баріона».

У 1941 р. повернувся до Парижа, де познайомився з Альбером Камю. З середини 40-х pp. брав активну участь у політичному житті Франції: очолював журнал «Нові часи», пізніше намагався заснувати партію лівої інтелігенції.

МКІП вимагає передбачити в держбюджеті на 2025 рік кошти на придбання книг для публічних бібліотек

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

Припинення фінансування заходів з капітального розвитку, а придбання книжок за бюджетним кодексом є саме такими видатками, може призвести до повного занепаду бібліотечної галузі.

МКІП наполегливо ініціює передбачити в проєкті Державного бюджету на 2025 рік кошти на реалізацію програми придбання книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів в обсязі не менше 200 млн грн.

«Прошу всіх учасників конгресу підтримати бюджетні ініціативи МКІП, як такі, що спрямовані на вирішення вкрай важливого завдання соціокультурного розвитку громадян та формування духовної стійкості нації», – сказав Ростислав Карандєєв під час засідання членів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України від Вінницької області.

МКІП вже провело попередні консультації з Комітетом ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, під час яких дійшли спільної згоди визнати бюджетним пріоритетом наступного року у сфері культури створення якісного україномовного контенту та відновлення програми поповнення книжкових фондів публічних бібліотек.

Юлія Савостіна, Лала Тарапакіна, Юлія-Аврора Огородник «Made in Ukraine. Купуй. Смакуй. Мандруй»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Чергова публікація про книжки-подарунки від Міністерство культури та інформаційної політики України та пана Ростислава Карандєєва.

Відомі журналістки Юлія Савостіна і Лала Тарапакіна та рестораторка Юлія-Аврора Огородник у своїй книзі «Made in Ukraine. Купуй. Смакуй. Мандруй» (Київ: @Саміт-Книга, 2019) розповідають про мальовничі куточки для відпочинку всією сім’єю, затишні ресторани зі смачною кухнею, гастрономічні лавки та гостинні готелі, які припадуть до серця усім поціновувачам мандрівок Україною.

Готель-замок «Вежа ведмежа», Біле озеро, екопоселення «Райдуга», гуцульська крафтова броварня «Ципа», яблуневі сади ферми «Коник» – всі ці місця можна рекомендувати для відвідування своїм друзям та знайомим. Саме до них приємно їздити у відпустку, зупинятися на відпочинок, ходити за покупками і подарунками.

У трьох розділах «Мандруй», «Купуй», «Смакуй» авторки розповідають цікаві й корисні історії та наводять адреси різноманітних крамничок, майстерень, готелів та ресторанчиків у яких побували та побачили все на власні очі. А чудові фотосвітлини допоможуть зорієнтуватися у численній кількості гарних місць для відпочинку та вибору смаколиків для своєї родини.

«Із тисячі адрес і доріг, якими ми мандрували, для книги ми обирали ті місця, в які кілька разів на рік навідуємося самі, і де без зайвих явок-паролів та попереджень як найдорожчого гостя приймуть і вас!... Просто розкрийте книжку і вирушайте в те місце, яке для вас обрав випадок. І можливо, ви відкриєте для себе абсолютно нову Україну, про яку до сьогодні не здогадувалися…» – так зазначають автори у своїй книзі.

Запрошуємо почитати!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу #книгащопятниці

190 років від дня народження українського письменника, поета, громадського діяча та просвітителя Юрія Федьковича

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

8 серпня виповнюється 190 років від дня народження українського письменника, поета, громадського діяча та просвітителя Юрія Федьковича(ім’я при народженні – Осип Домінік Гординський де Федькович), знаного як «народний співець Буковини» чи «буковинський Кобзар».

«Федькович – се талант переважно ліричний, – писав І. Франко, – всі його повісті, всі найкращі його поезії, навіяні теплими, індивідуальними чуттями самого автора. Так і здається, що автор співає і розказує всюди проте, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім саме лежить чаруюча сила його поезії, в тім лежить запорука її живучості, доки живе наша мова. Федькович вложив в свою поезію найкращу частину «своєї душі», а така поезія не вмирає, не пропадає…»

Народився митець 1834 р. на Буковині, початкову освіту отримував від найманих вчителів свого дядька, разом з його дітьми. По закінченні Чернівецької нижньої німецької реальної школи 1859 р., молодий Федькович переїхав до Молдови, де працював, займався самоосвітою та писав вірші німецькою. У 1852 р. Юрія забирають на 10 років до армії. Саме під час військової служби він почав писати вірші українською мовою. Перші українські твори поета були опубліковані у 1861 р. у збірці А. Кобилянського «Slovo na slovo do redaktora «Slova»», а вже 1862 р. у Львові вийшла перша збірка авторських віршів під назвою «Поезії Іосифа Федьковича», принісши йому читацьке визнання.

Творчість Юрія Федьковича багатогранна, окрім поезії у доробку митця є романтичні балади, побутові комедії, історичні трагедії. Доклав руку літератор і до дитячої літератури, створені ним казки, вірші та дотепні байки, знайшли відгук серед маленьких читачів. Крім цього, він захоплювався гуцульськими звичаями та традиціями, які ретельно збирав, майстерно переповідаючи у своїх творах та укладаючи окремі етнографічні збірки.