Народилася Ганна Павлівна Світлична - українська письменниця, поетеса

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Ганна Павлівна Світлична народилася 20 квітня 1939 року в м. Павлоград на Дніпропетровщині в сім’ї службовця.

Із семи років була прикута до ліжка тяжкою недугою, освіту здобувала самотужки. Рано почала писати, поезія була єдиною її розрадою. У 1961 вийшла перша її книжка поезій «Стежки неходжені весняні», численні рецензії і відгуки засвідчили: з’явився поет. Наступного року Ганну Світличну прийняли до Національної спілки письменників України.

Її книжки виходили одна за одною: «Золоте перевесло» (1963), «Сонячні причали» (1966), «Дозрівання» (1969), «Кольори» (1970), «Доброго ранку» (1972) – для дітей, «Літозбір» (1973) – вибране, «Кордони серця» (1974), «Сьогодні і завтра» (1978), «Зором серця» (1980), «Свято калини» (1988) – вибране. За книгу «Літозбір» (1973) вона була вшанована республіканською літературною премією імені Миколи Островського. Цю збірку пізніше перевидали в російському перекладі.

16 книжок віршів, численні публікації у збірниках, журналах «Вітчизна», «Дніпро», «Прапор», республіканських і місцевих газетах – ось творча спадщина поетеси.

Науково-популярне видання Сніжани Жигун «Лише жінки: 22 сильветки українських письменниць»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Науково-популярне видання «Лише жінки: 22 сильветки українських письменниць» (Біла Церква, 2025) здатне по-новому відкрити для читача історію української літератури. Його авторка – літературознавиця Сніжана Жигун – зібрала у книзі яскраві історії письменниць ХІХ–ХХ століть. Це жінки, чиї імена стали знаками своєї епохи, а подекуди й символами сміливості. Дехто з них приховували справжнє ім’я за псевдонімом, але їхні голоси все одно звучали гучно. Вони не лише писали, а й діяли: створювали жіночі товариства, редагували часописи, відкрито виступали проти імперських утисків і відстоювали право жінки та цілої нації бути почутими.

Кожен нарис у книзі ґрунтується на сучасних авторитетних наукових дослідженнях, а також на автобіографіях, листах, мемуарах, щоденниках письменниць і матеріалах тогочасної преси. Особливу увагу дослідниця приділяє темам, які формували обличчя української літератури: ролі слова у творенні нації, прагненню свободи, боротьбі за гідність. Поруч із цим звучать і питання, близькі до жіночого досвіду – емансипації, ідентичності, материнства, стосунків, проявів сексизму та насилля. Саме в такому поєднанні громадянського й особистого виміру читач може побачити, як українські письменниці відповідали на виклики свого часу і водночас говорили про власні переживання.

Фонд бібліотеки поповнився новим виданням Ігоря Гургули «Лозо Святого Симеона. Літературний портрет Івана Корсака»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився новим виданням Ігоря Гургули «Лозо Святого Симеона. Літературний портрет Івана Корсака» (Луцьк: Видавництво «Терен», 2025), що подароване Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків.

Іван Корсак – відомий письменник, журналіст, засновник газети «Сім’я і Дім», а згодом і радіо «СІД-ФМ». Він очолював створений ним медіахолдинг упродовж багатьох років, входив до складу Ради Національної спілки письменників України.

Видання є ґрунтовним дослідженням Ігоря Гургули, що присвячене життєвому й творчому шляху видатного українського письменника Івана Корсака. Автор подає всебічний аналіз літературної спадщини митця, розкриває провідні тематичні напрями його творчості, жанрову специфіку окремих творів, особливості художнього осмислення історичних постатей і подій.

Книгу видано з нагоди вшанування 80-річчя від дня народження Івана Корсака. Щиро дякуємо за подароване видання та сподіваємось, що ця книга знайде свого читача.

Запрошуємо до читання!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Представляємо вашій увазі літературно-художнє видання сучасної української письменниці Іванни Стеф’юк «Бульбона»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, представляємо вашій увазі літературно-художнє видання сучасної української письменниці Іванни Стеф’юк «Бульбона» (Брустури: Видавництво Discursus, 2025). Це багатошаровий, різножанровий роман, в якому гармонійно поєдналися художній вимисел, етномістика, філософська глибина та історична дійсність.

Історія зосереджена навколо Богдана Вовка, молодого дослідника, який намагається розгадати природу дивних підводних видінь. Розслідування приведе його до розкриття болючих таємниць минулих років, а саме затоплення сіл під час будівництва водосховищ ГЕС у 40-80-х р. минулого століття.

Авторка черпала натхнення зі свідчень жителів Чернівецької, Хмельницької та Київської областей. Неповторності оповіді додає використання самобутніх покутських та подільських легенд, елементів мовного діалекту.

«Цей роман повертає голоси зниклих поселень, поєднуючи історичну пам’ять із фантазійним виміром. Він не лише нагадує про трагедію затоплених сіл, а й пропонує подорож у сакральний світ легенд, які зберігають дух втраченого», - Іван Гасюк, доктор фізико-математичних наук, літератор.

Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Запрошуємо почитати!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2025

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Запрошуємо переглянути другу серію документального циклу «Наш друк. Миколаївські часописи ХІХ–ХХ століть»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо захопливу подорож сторінками минулого та запрошуємо переглянути другу серію документального циклу «Наш друк. Миколаївські часописи ХІХ–ХХ століть».

На початку ХХ століття, у вирі змін і суспільних трансформацій 1905-1917 рр., на Миколаївщині особливе місце посідала «Николаевская газета». Це видання було не просто джерелом новин – воно стало дзеркалом свого часу, відображаючи настрої, надії та виклики епохи. Створена за зразком провідних столичних газет, її редакція прагнула не лише інформувати, а й впливати – сприяти політичному пробудженню та економічному оновленню держави.

Хто ж стояв біля витоків цієї газети? Які особистості формували її обличчя та наповнювали сторінки змістом? Як часто вона виходила друком і які рубрики найбільше захоплювали читачів понад століття тому? І головне – чим жили та про що думали мешканці Миколаєва на початку ХХ століття? Відповіді на ці питання, а також багато цікавих і несподіваних фактів ви знайдете у нашому відео.

Переходьте за покликанням https://youtu.be/ABjMYnWzUTo

Дивіться, діліться своїми враженнями у коментарях та не забувайте підписуватися, аби не пропустити нові випуски. Попереду – ще більше захопливих історій, маловідомих імен, знакових подій і відкриттів, які допоможуть по-новому відкрити для себе минуле нашого рідного міста.

Відбулася особлива подія – стендап-подорож «Від громадської до наукової»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 червня 1881 року на сторінках суботнього випуску газети «Николаевский вестник» було опубліковано натхненне звернення до мешканців міста: «Час і нам мати громадську бібліотеку!». Саме цей заклик став символічною точкою відліку великої історії – 145 років становлення, розвитку й служіння знанням Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

17 квітня, з нагоди поважного ювілею закладу та в контексті відзначення Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, відбулася особлива подія – стендап-подорож «Від громадської до наукової». Її провели завідувачка відділу документів і наукових розвідок з питань краєзнавства Анна Трокай та завідувачка відділу соціокультурної діяльності Галина Войциховська.

Учасники екскурсії отримали унікальну нагоду доторкнутися до витоків бібліотеки, простежити шлях її становлення та навіть прогулятися залами колишньої Миколаївської громадської бібліотеки – нині архітектурної пам’ятки ХІХ століття, відомої як ПАЛАЦ УРОЧИСТИХ ПОДІЙ. Атмосфера заходу дозволила відчути подих часу, коли бібліотека лише зароджувалася як осередок просвіти та громадської думки. Особливу увагу було приділено постатям видатних миколаївців, чиї імена нерозривно пов’язані з історією книгозбірні. Серед них – громадський діяч і публіцист Григорій Ге, міський голова й журналіст Василь Даценко, архітектор Євген Штукенберг, культурний діяч і меценат Микола Аркас, а також актор і антрепренер Микола Лебедєв. Їхній внесок у розвиток бібліотеки став яскравим прикладом служіння культурі та громаді.

14 та 16 квітня у Регіональному тренінговому центрі відбулися чергові заняття з комп’ютерної грамотності

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

14 та 16 квітня у Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулися чергові заняття з комп’ютерної грамотності у межах діяльності факультету «Основи комп’ютерних знань» Університету третього віку. Цей освітній напрям традиційно користується значною популярністю серед слухачів, адже відкриває нові можливості для самореалізації, спілкування та повсякденного комфорту в сучасному цифровому середовищі.

Під час занять учасники зосередилися на опануванні базових навичок роботи з текстовими документами у програмі Microsoft Word – одному з найпоширеніших інструментів для створення та редагування текстів. Слухачі ознайомилися з інтерфейсом програми, дізналися про основні функції та можливості текстового редактора.

Особливу увагу було приділено практичним аспектам: учасники навчалися виділяти текст, змінювати його стиль, шрифт і колір, вирівнювати документ відповідно до різних потреб, правильно структурувати абзаци. Також вони опанували налаштування міжрядкового інтервалу, що є важливим для створення зручного для читання та естетично оформленого тексту. Окремим блоком стало відпрацювання навичок копіювання та вставлення фрагментів тексту – базових, але необхідних операцій у повсякденній роботі з документами.

Микола Руденко, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

19 грудня 1920 року у селищі Юр’ївка (нині це Луганська область) народився Микола Руденко, письменник, засновник Української Гельсінської Групи, політв’язень радянських концтаборів, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)

Коли Миколі було шість років, його батько, Данило Руденко, загинув під час трагедії на шахті. Через рік хлопця спіткала іще одна біда – під час дитячих баталій йому камінцем підбили ліве око, яке на довгий час осліпло.

Дитинство Миколи Руденка пройшло під знаком «нового життя». Він запам’ятав і перші розкуркулення, і колгоспи, куди довелося здати коня, корову і пару волів, і голод 33-го.

У 1939 році вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка. Провчитися довелося всього два місяці – наближалася війна, і всіх першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добивається мобілізації, потрапляє до кавалерійського полку, і навіть бере участь у парадах на Червоній площі перед Сталіним. «Якби не пройшов військового, а відтак, окопного загартування – не повернувся б із концтаборів, як не повернулися мої побратими Василь Стус чи Олекса Тихий», – напише він пізніше у своїх спогадах.

185 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Сьогодні відзначаємо 185 років від дня народження видатної української просвітительки, педагогині та громадської діячки - Христини Данилівни Алчевської (1841–1920). Її ім’я стало символом відданого служіння освіті, розвитку народної школи та поширення грамотності.

Христина Данилівна Алчевська належить до тих постатей, для яких просвітництво було справою життя. Вона присвятила свою діяльність організації народної освіти, підтримці недільних шкіл та створенню умов для навчання простих людей. Алчевська вірила, що саме освіта здатна змінити суспільство, піднести гідність людини й відкрити їй шлях до духовного та культурного розвитку. Її педагогічні ідеї, праця й громадянська позиція залишили вагомий слід в історії української культури та освіти.

Особливе місце у діяльності Христини Данилівни Алчевської займала популяризація читання та формування читацької культури. Вона активно працювала над укладанням бібліографічних покажчиків, що допомагали читачам орієнтуватися у світі літератури та обирати найкращі твори для самоосвіти.

16 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

16 (5) квітня, 1710 року – укладено договір між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”. В історіографії зустрічаються різні назви документа як от “Хартія”, “Угода”, “Конституція Пилипа Орлика”, “Бендерська конституція” тощо. Останню назву документ отримав через те, що був ухвалений на козацькій раді біля міста Бендери в Молдові.

Вважається першою писаною Конституцією не лише в Україні, а й однією з перших у світі. Вона випередила американську Конституцію на 77 років, а французьку – на 79.

Предки Орлика належали до чеської шляхти, яка емігрувала до Речі Посполитої та Німеччини. Гілка, від якої походив майбутній гетьман, переселилася до Литви. Батько Пилипа був католиком, він воював у війську Речі Посполитої і загинув у битві під Хотином. Мама із шляхетського роду Малаховських виховувала сина сама і охрестила його в православ’ї.

Пилип закінчив єзуїтську академію у Вільнюсі, Києво-Могилянську академію, де вивчав філософію, богослов’я, красномовство, навчився укладати офіційні документи, що згодом йому стало у нагоді. Він володів 10 мовами: польською, російською, французькою, італійською, шведською, німецькою, болгарською, сербською, а також давньогрецькою і латиною.

Після навчання Пилип Орлик працював писарем у канцелярії митрополита, далі 6 років був старшим військовим канцеляристом – керував Генеральною військовою канцелярією.