4 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

4 березня 1750 року на раді української старшини в Глухові 22-літній граф Кирило Розумовський був заочно обраний гетьманом України і через три місяці офіційно затверджений на цій посаді.

Завдяки протекції свого старшого брата Олексія, фаворита російської імператриці Єлизавети Петрівни, у 1742 році 14-літній Кирило Розум разом з усією родиною був викликаний з рідного села Лемеші (нині — Чернігівська область) до Санкт-Петербургу, звідки після річного навчання під особистою опікою адьюнкта Петербурзької Академії наук Григорія Теплова виїхав до Європи і в 1743-45 роках інкогніто навчався в Геттінгенському університеті.

Після повернення в Петербург Кирило отримав титул графа і змінив прізвище на Розумовський, у 18 років був призначений президентом Петербурзької Академії наук, а в 20 став підполковником лейб-гвардії Ізмайловського полку. Стараннями Єлизавети Петрівни 27 жовтня 1746 року Кирило Розумовський одружився із троюрідною сестрою імператриці Катериною Наришкіною, придане котрої складало 44 тисячі селян, землі і села у Пензенській губернії, Підмосков'ї та цілий квартал у Москві.

Ідучи назустріч побажанням Розумовського, який у 1744 році під час поїздки імператриці Україною передав їй лист від козацької старшини, і з огляду на загрозу війни з Османською імперією, Єлизавета Петрівна погодилась відновити гетьманство, ліквідоване у 1734 році по смерті Данила Апостола, і 16 травня 1747 року видала указ «Про буття в Малоросії гетьманові за колишніми норовами і звичаями».

В Україні презентували перший державний стандарт у сфері безбар’єрності — «Термінологія безбар’єрності»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

В Україні презентували перший державний стандарт у сфері безбар’єрності — «Термінологія безбар’єрності».

Документ став результатом річної роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, та продовжує ініціативу Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Вперше на нормативному рівні уніфіковано недискримінаційну лексику в офіційній комунікації.

Стандарт охоплює близько 100 термінів, що стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, маломобільних груп, нейровідмінних людей, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших громадян, які можуть стикатися з упередженнями.

Під час презентації Олена Зеленська наголосила, що безбар’єрність починається зі слів:

«Запроваджуючи єдиний стандарт безбар’єрної лексики, ми створюємо спільний для всієї країни простір поваги. Справжня безбар’єрність починається там, де ми припиняємо описувати людей мовою бар’єрів і свідомо обираємо мову гідності».

100 років від дня народження Методія (Михтодя) Івановича Волинця (1926–2023), українського письменника, поета, правозахисника, громадського діяча

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Методій (Михтодь) Іванович Волинець (1926–2023) — український письменник, поет, правозахисник та колишній політв'язень радянських таборів.

Народився 3 березня 1926 року в селі Іванівка (нині Травневе), Житомирська область.

Закінчив Кемеровський філіал Всесоюзного заочного фінансово-економічного інституту (1964).

Методій Іванович Волинець ще з юнацьких років почав писати вірші. Деякі з них друкувалися у львівських газетах. Він автор численних рецензій, літературних розвідок, оповідань та віршів.

Був активним учасником дисидентського руху. Через свої переконання та правозахисну діяльність зазнав переслідувань з боку КДБ та перебував у радянських таборах.

Виступав за незалежність України, був членом Української Гельсінської Спілки та активним діячем у місті Коростишів, а згодом — у селищі Ворзель.

З початку 90-х років письменник неодноразово друкувався у газетах "Народна газета", "Українське слово", "За вільну Україну", "Вільне слово" та навіть у газеті "Time". Михтодь Волинець є одним з співавторів книги-меморіалу "Голод:33".

Помер 1 червня 2023 року на 97-му році життя у Ворзелі.

Його творчий доробок включає:

Поезія: Автор численних віршів, що публікувалися у львівських газетах, а з 1990-х років — у виданнях «Народна газета», «Українське слово», «За вільну Україну».

Проза та публіцистика: Писав оповідання, рецензії та літературні розвідки.

3 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Вікенд

3 березня 1866 р. у Києві відкрили міську публічну бібліотеку. Нині це Національна парламентська бібліотека України. Перша публічна бібліотека Києва знаходилася то в оповитій легендами будівлі, то розташовувалася у приватних будинках депутатів і професорів, то переїжджала до міської думи.

Вона розміщувалася у Дворянських зборах на розі Хрещатика та Хрещатицької площі. На місці тієї триповерхової будівлі з кінця 1970-х височить увінчаний вежею з годинником Будинок профспілок.

Цю ділянку придбав у 1828 р. відомий землевласник полковник Йосип Понятовський, але минуло цілих 15 років, поки його син Ламберт-Маврикій вирішив збудувати тут один із перших на Хрещатику камʼяних будинків. Проєкт двоповерхового будинку надіслали, як це було потрібно, на затвердження до Петербурга, але імператор не схвалив фасад. Довелося архітектору Л. Станзані у квітні 1844 р. подавати до губернської будівельної комісії проєкт іншого, вже триповерхового будинку. Але лише в серпні наступного року його затвердили - і почали зводити.

У 1851 р. будинок Понятовського, з фасадами у стилі класицизму, вже височів на площі. Далі історія супроводжувалася обставинами, про які через багато років розповіла газета «Київські єпархіальні відомості»: «Будинок цей у середині ХІХ століття був наглухо забитою безлюдною спорудою. Як це сталося? Будинок зводив польський магнат Понятовський. Цьому вельможі якийсь ксьондз навіяв, що з завершенням будівництва він помре.

Всесвітній день письменника (International Writers’ Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – Всесвітній день письменника (International Writers’ Day).

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Це – міжнародне об’єднання письменників, яке, як зазначено в Хартії ПЕН-клубу, „виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також в усьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необгрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду, органів управління і політичних інститутів. Оскільки свобода передбачає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов’язуються виступати проти таких негативних аспектів свободної преси, як неправдиві публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденціозно безчесна їх інтерпретація заради політичних, групових або особистих цілей”.

Відбулася артгодина «Традиції та майстерність Петриківки»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У лютому в межах соціальної ініціативи «Візит розради» відбулася артгодина «Традиції та майстерність Петриківки».

Відвідувачі міського територіального центру соціального обслуговування Центрального району разом із фахівцями Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека здійснили своєрідну мандрівку у дивовижний світ фантазії, гармонії та краси славнозвісної Петриківки. Учасники заходу поринули в атмосферу яскравих барв і витончених орнаментів, що здавна зачаровують своєю неповторністю та символікою.

Присутні ознайомилися з тематичними альбомами з фонду бібліотеки, що присвячені найвидатнішим майстрам петриківського розпису та їхнім роботам, дізналися більше про історію цього унікального українського мистецтва.

Теоретичну частину доповнило творче практичне заняття – 3 березня майстриня Світлана Шамрай провела майстер-клас із петриківського розпису. Підопічні територіального центру опановували основні елементи техніки – працювали пензликами та навіть пальцями, створюючи яскраві весняні квіти. учасники не лише розвинули дрібну моторику рук і відчули радість творчості, а й власноруч виготовили чудові весняні листівки.

Недарма говорять: народ, який не пам’ятає свого минулого, не має майбутнього. Наші пращури залишили нам багату спадщину унікальних мистецьких традицій з якими фахівці обласної наукової бібліотеки будуть знайомити учасників наступних заходів з циклу «Мистецькі діалоги».

Пропонуємо ознайомитися з виданням Ростислава Семківа «Як писали класики: поради, перевірені часом»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щороку, 3 березня відзначаємо Всесвітній день письменника - свято людей, чия творчість формує духовний простір суспільства та збагачує культурну спадщину людства. Письменники через силу слова відображають реалії часу, допомагають осмислити події сьогодення, зберігають історичну пам’ять і передають досвід поколінь. Книга й сьогодні залишається важливим містком між автором і читачем, а художнє слово - потужним інструментом пізнання світу, самовираження та культурного розвитку суспільства.

З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з виданням українського літературознавця, критика та викладача Ростислава Семківа «Як писали класики: поради, перевірені часом» (Київ: Видавництво Pabulum, 2016) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

У виданні автор зібрав серію есеїв, присвячених видатним письменникам ХХ століття, їхнім життєвим історіям, шляху до творчого визнання. У легкій, подекуди іронічній формі розкриваються секрети створення сюжетів й персонажів від майстрів слова, що робить їх постаті більш зрозумілішими сучасному читачеві. На сторінках видання можна по-новому відкрити для себе Аґату Крісті, зрозуміти силу й вплив слова Джорджа Орвелла, зазирнути в лабораторію фантастичних світів інших письменників та дізнатися, за що вони отримали Нобелівську премію.

Щиро дякуємо Олександру Грищенку за подароване наукове видання – монографію Володимира Микитюка «Педагогічні концепти Івана Франка (теорія та методика навчання літератури)»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

В ювілейний для Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека рік отримуємо цінні книжкові подарунки і з радістю розповідаємо вам про них.

Щиро дякуємо кандидату філологічних наук, доценту Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика Олександру Грищенку за подароване наукове видання – монографію Володимира Микитюка «Педагогічні концепти Івана Франка (теорія та методика навчання літератури)».

У цій праці осмислено педагогічні ідеї Івана Франка, чия спадщина є важливою частиною української та європейської освітньої традиції. Автор досліджує погляди Франка на викладання української літератури, розкриває його бачення ролі вчителя, значення літературної освіти для формування свідомого громадянина, аналізує підходи до створення програм і підручників. Окрему увагу приділено розвитку творчих здібностей слухачів, мовному світові митця та еволюції його педагогічних переконань – від ідей позитивізму до прагматичного підходу в освіті.

Книга стане корисною для викладачів, студентів, літературознавців, філософів, культурологів та істориків – для всіх, хто цікавиться розвитком української педагогічної думки.

Запрошуємо до бібліотеки та відкривати нові сторінки знань разом!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

До бібліотеки завітали учні Миколаївської гімназії №7 аби випробувати свої сили у квест-грі «За лаштунками книгосховища»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

2 березня до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітали учні Миколаївська гімназія 7 аби випробувати свої сили у квест-грі «За лаштунками книгосховища».

Потрапивши у гру, підлітки опинились в оточенні «бібліостраховиськ», які запечатали вихід із книгосховища цифровим кодом. Щоб відшукати цей код, учасники мали проявити уважність, кмітливість та вміння співпрацювати в команді. Занурившись у пригоду, школярі побували в лігві дракона та восьминогої Шарлотти, зустрілися з темним монахом, квітковим монстром та чудною бібліохранителькою. Крок за кроком вони розгадували логічні загадки, складали пазли, розв’язували ребуси та шаради, відшукували ключі від замкнених дверей. Вибравшись з книгосховища, діти потрапили до Музею книги, де познайомились з раритетними виданнями бібліотека.

Таємнича атмосфера книгосховища, різнопланові ігри й літературні герої викликали жвавий інтерес, неймовірні емоції, створивши атмосферу дружнього спілкування між учасниками та бібліотекарями.

Запрошуємо всіх бажаючих поринути у найзагадковішу частину бібліотечного простору та випробувати свої сили у проходженні квест-гри «За лаштунками книгосховища».

2 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

2 березня 1918 року, Центральна Рада ухвалила «Закон про громадянство Української Народної Республіки». Згідно з цим документом колишні підданці російської імперії ставали громадянами УНР, набуваючи громадянських прав і свобод та приймаючи громадянські обов’язки.

Після затвердження державного герба Української Народної Республіки та запровадження гривні як національної валюти Центральна Рада звернулась до питання про українське громадянство.

За своїм значенням він гідний того, щоби згадувати його поряд із Четвертим Універсалом, що ним було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Правник, дипломат і публіцист Кость Лоський наголошував:

Закон про українське громадянство настільки важний для життя держави, що його можна поставити врівень з так званими основними законами. (Зі статті «Закон про громадянство» у газеті «Нова рада» (Субота, 23 (10) березня 1918 року. № 40. С. 2)).

Стати громадянином Української Народної Республіки могла будь-яка людина, яка народилася та постійно мешкала на території України й отримала свідоцтво про приналежність до громадян УНР. Для одержання цього документа слід було скласти обов’язкову присягу громадянина: