У Києві презентували результати проєкту «Цифрове майбутнє української музичної спадщини»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

У Києві презентували результати проєкту «Цифрове майбутнє української музичної спадщини», реалізованого Open Opera Ukraine за підтримки ALIPH Foundation та Європейського Союзу.

У межах проєкту здійснено каталогізацію і часткову цифровізацію музичних матеріалів трьох національних оперних театрів – у Києві, Одесі та Львові. Це значний крок у збереженні та популяризації української музичної культурної спадщини в усьому світі.

У межах проєкту створено перший електронний каталог нотних фондів українських національних оперних театрів, що містить цінні музичні архіви Києва, Львова та Одеси.

Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Galyna Grygorenko наголосила, що МКСК продовжує роботу над збереженням культурної спадщини України, використовуючи сучасні цифрові технології. Адже музична спадщина – це не лише музейні та бібліотечні фонди, а й архіви театрів і музичних інституцій, які раніше залишалися поза увагою.

 «Українська музична спадщина має великий потенціал стати потужним інструментом культурної дипломатії. Тому реалізація цього проєкту – лише перший крок. Ми закликаємо міжнародних партнерів продовжувати підтримку та розширювати цю ініціативу», – зазначила Галина Григоренко.

95 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930 р. н.)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

19 березня виповнюється 95 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930 р. н.) – відомої української письменниці, поетеси-шістдесятниці, громадської діячки. Її вважають генієм слова, «залізною» жінкою та живою легендою письменства. Вона ніколи не боялася говорити те, що думала, навіть тоді, коли за це могли позбавити свободи або життя. У 1960-х рр. радянська влада почала тиснути на інтелігенцію, але Ліна Костенко не піддалася і продовжила писати поетичні твори. Її збірка «Зоряний інтеграл» (1963) так і не вийшла друком через цензуру, а після книги «Над берегами вічної ріки» (1977), авторка на довгі роки потрапила у тінь, відмовившись від будь-яких компромісів.

Поетична та прозова творчість Ліни Василівни зміцнила національну свідомість багатьох поколінь українців.

З нагоди ювілею Ліни Костенко пропонуємо перечитати її віршований роман «Маруся Чурай» (Київ : Видавництво «Абабагаламага», 2019), книгу про щирість, справжність, наполегливість, а ще про підлість, ницість, злобу і захланність. Це не просто художній твір, це дослідження українського характеру, історії та незламності. У 1987 р. за цей роман авторка отримала премією імені Тараса Шевченка (нині Національна премія України імені Тараса Шевченка).

Композиція, використана у відео – «Мелодія» відомого українського композитора Мирослава Скорика, покликання на сайт: https://favring.com/.../miroslav-skorik-melodiya.../

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Дмитро Гордієнко «Під знаком Тризуба. Володимир Великий та його держава»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Науково-популярне видання сучасного українського історика, науковця Дмитра Гордієнка «Під знаком Тризуба. Володимир Великий та його держава» (Київ: Видавництво "Кліо", 2024) поповнило фонди Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек Миколаївщини від Український інститут книги.

У книзі йдеться про життя та діяльність київського князя Володимира Великого (бл. 960-1015 рр.), про його походження, сходження на престол, запровадження християнства (вважається найбільшою заслугою Володимира перед Україною), династію Володимировичів та гербову систему князівства.

За часів Володимира Великого тризуб став особово-родовим знаком. Найдавніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. За основу герба сучасної України взято знак з монет хрестителя Русі. Що означає тризуб – достоменно невідомо. Існує декілька версій його тлумачення, що запропоновані науковцями, але ще є народні та етимологічні тлумачення.

«Володимир Великий належить до найвизначніших постатей в історії України й, безумовно українського середньовіччя. Таким його сприймали сучасники й наступники. Уже сучасники піднесли його до сонму святих, оспівали в літературі та усному епосі».

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Провулок імені Євгена Гуцала (колишній провулок Короленка)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про провулок імені Євгена Гуцала (колишній провулок Короленка).

Коротка довідка: Євген Гуцало (1937-1995) – письменник-шістдесятник, публіцист, есеїст, журналіст, кіносценарист. Лауреат Державної премії імені Т.Г. Шевченка, інших національних та зарубіжних премій.

Народився в с. Старому Животові (нині — Новоживотів) Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Ніжинського педагогічного інституту. З 1961 р. працював в редакції газети «Літературна Україна», пізніше – у видавництві «Радянський письменник», співпрацював з редакціями газет Вінниччини, Львівщини та Чернігівщини.

У творчому доробку письменника 34 прозові збірки (куди увійшло близько 200 оповідань), 20 повістей, 4 романи, 5 поетичних збірок, 6 видань для дітей. 8 творів було екранізовано.

Помер 4 липня 1995 р. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

У 1998 р. у Києві на фасаді будинку, де мешкав митець, встановлено меморіальну дошку на його честь. У 2000 р. міжнародне громадське об’єднання «Вінницьке земляцтво у Києві» заснувало Всеукраїнську літературно-мистецьку премію імені Євгена Гуцала, що відзначає літераторів та митців, творчі здобутки яких пов'язані з українським Поділлям. Також у Новогребельському ліцеї обладнано кімнату-музей Є.П. Гуцала.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

МІСТИЧНА ТА РЕАЛЬНА ДАРА КОРНІЙ

Article Details

Category Віртуальні виставки

Рейтинг користувача:  / 0

Дара Корній – літературний псевдонім сучасної української письменниці Мирослави Іванівни Замойської.

Народилася Мирослава Іванівна 20 вересня 1970 р. у с. Секунь Волинської області. Середню освіту отримала в с. Княже Львівської області, вищу освіту здобула в Українському поліграфічному інституті у Львові (зараз Українська академія друкарства) на журналістсько-редакторському відділенні. Працювала офіціанткою, продавчинею, бухгалтером-касиром, журналісткою, коректором, укладачем кросвордів, завідувачкою музею та бібліотекарем. Письменницьку діяльність розпочинала з текстів для дитячих і підліткових журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», «Крилаті», «Однокласники».

Лауреатка Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова» (III премія у номінації «Романи» (2010), спеціальна відзнака «Вибір видавців» (2011, 2012). Володарка відзнаки «Золотий письменник України» (2016).

Переглянути віртуальну виставку можна ТУТ!

Лауреат Нобелівської премії з літератури 2008 р. Жан Марі Ґюстав Ле Клезіо

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Сучасний французький письменник, Жан Марі Ґюстав Ле Клезіо (р.н. 1940), лауреат Нобелівської премії з літератури у 2008 р.

«Я кладу аркуш паперу на стіл і подорожую. Буквально, писати для мене – це як подорож. Це вийти з себе і жити іншим життям», – так описав процес написання власних творів герой сьогоднішньої розповіді.

Ле Клезіо здобув освіту в університетах Франції: у Ніцці, в Екс-ан-Провансі та Перпіньяну, вивчаючи літературу, історію та філософію. Викладав у буддійському університеті у Таїланді, в університетах Бостона, Остіна та Альбукерке (США), а також в Південній Кореї.

Письменник подорожував по таких країнах, як Японія, Нігерія, Панама,Таїланд, Мексика, Південна Корея. З 1970 по 974 р. він жив серед індіанців племені ембера в Панамі. За його словами, це було можливістю зустрітися з останніми вільними людьми.

Перший роман Ле Клезіо «Протокол» (1963) був номінований на Ґонкурівську премію, але отримав другу за популярністю у Франції премію Теофраста Ренодо. У цьому творі висвітлюється проблема самотності людини в сучасному світі.

У 1980 р. прозаїк став лауреатом премії Поля Морана Французької академії за роман «Пустеля». У цій книзі, а також у романі «Війна», автор показав негативний вплив цивілізації на людство.

Найвідомішим вважається роман Ле Клезіо «Дієго і Фріда», присвячений історії кохання видатних мексиканських художників Дієго Рівери та Фріди Кало.

Надія Гуменюк: творчість як стиль життя

Article Details

Category Віртуальні виставки

Рейтинг користувача:  / 0

“Писати про реальних людей складно. Але життя створює такі

надзвичайні сюжети, дає тобі ті цікаві знайомства, що тільки приглядайся,

шукай та захоплюйся. Краще за реалістичні історії ти нічого не придумаєш. До того ж дуже хочеться ту історію зафіксувати, щоб вона збереглася.”

Надія Гуменюк

Надія Павлівна Гуменюк народилася 2 січня 1950 р. в с. Онацьківці Полонського району Хмельницької області. У 1970 р. закінчила з відзнакою Хмельницьке педагогічне училище, а вищу освіту здобула у 1977 р. на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Журналістську діяльність розпочала у 1973 р. у редакції Каланчацької районної газети на Херсонщині. З 1975 по 1995 рр. працювала кореспондентом Рівненського обласного радіо, завідувачкою відділу Луцької районної газети, редакторкою радіогазети Луцького шовкового комбінату, заступницею головного редактора Луцької міської газети «Народна трибуна». Тривалий часочолювала відділ культури Волинської обласної газети «Віче».

Переглянути віртуальну виставку можна ТУТ!

Ірина Пономарьова «Маріуполь на хвилях історії (1780–2022 рр.)»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«…Коли народжується місто? Історія міста зазвичай починається з моменту його заснування або заселення людьми…», – саме так розпочала свою книгу «Маріуполь на хвилях історії (1780–2022 рр.)» (Київ: Видавництво "Кліо", 2024) Ірина Пономарьова, докторка історичних наук, професорка, дослідниця етнокультурної історії греків Приазов’я та інших народів регіону, дослідниця історії Маріуполя.

Під однією обкладинкою авторка зібрала матеріали з колекцій Маріупольського краєзнавчого музею за понад двохсотрічну історію міста: від часів грецьких і козацьких поселень до створення потужного промислового центру та російської окупації у 2022 р.

Відомості, отримані з архівів Маріупольської міської ради та Маріупольського грецького суду, а також міських часописів, спогадів і переказів містян та краєзнавців дадуть змогу поринути в світ приморського міста, яке знищили російські війська за два місяці окупації. Окремий розділ книги присвячений спогадам письменниці про 46 днів, які вона провела разом з сім’єю у підвалі під постійними обстрілами.

Видання містить фото з архівів Маріупольського краєзнавчого музею та авторські світлини.

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще до 49 бібліотек Миколаївщини, які отримали це видання від Український інститут книги!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Укрпошта випустила особливу марку до роковин авіаудару по Маріупольському драмтеатру «Місто Героїв. Маріуполь»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

«Місто Героїв. Маріуполь». З 14 березня Укрпошта запустила в продаж унікальну марку з тиражем 400 тисяч екземплярів. Вона присвячена роковинам знищення Маріупольського драмтеатру. Особливість марки — вона матиме напилення з металу «Азовсталі».

Нагадаємо, 16 березня 2022 року російський літак скинув 2 авіабомби на драматичний театр в Маріуполі, де в той час ховалися понад тисячу мирних мешканців. Перед будівлею містився напис «Діти», зроблений величезними літерами. Навіть це не зупинило ворога: він завдав удару, забравши життя близько 600 людей.

Саме для вшанування пам’яті тих, кого було вбито під час теракту в Маріуполі, Укрпошта випустила марку. Аби її виготовити, в Україні вперше використали технології термографії. Це метод друку, що створює рельєфний ефект. Кожна марка є вкритою частинками металу, виготовленого на «Азовсталі», що символізує незламність і силу волі оборонців Маріуполя.

Над поштовим набором «Місто Героїв. Маріуполь» працювали троє майстрів: марку та блок створив Олег Шупляк, конверт «Першого дня» й листівку — Вікторія Анікієнко, фото на художньому конверті — Євген Сосновський. Наклад цього набору становить 25 тисяч екземплярів.

Детальніше про кожного митця читайте у картках.

Перша зустріч з циклу «Від міста наречених – до міста сильних жінок»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

14 березня в Дня українського добровольця, в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася зустріч з офіцеркою Збройних Сил України Іриною Ільясовою. Цей захід перший з циклу респект-зустрічей «Від міста наречених – до міста сильних жінок», героїнями яких стануть наші землячки – яскраві, харизматичні, сильні та цілеспрямовані жінки, які своїми досягненнями у різних сферах діяльності є прикладом для наслідування.

Під час зустрічі Ірина Ільясова відверто та щиро розповіла про свою родину, про віру та відданість справі, якій присвятила життя, про особливості роботи на посаді старшого офіцера відділення психологічної підтримки персоналу та позаштатну діяльність у якості радника командира з гендерних питань. Героїня також представила фотовиставку «Війна має жіноче ім’я», яку вона ініціювала та організувала. Експозиція висвітлює роль жінок у сучасній війні, їхню боротьбу та внесок у спільну перемогу.

Всі присутні вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання. Зустріч стала моментом єднання та утвердження сили українського духу. Музичні номери у виконанні вокального ансамблю обласного палацу культури «Пісня душа» наповнили залу атмосферою шани українським жінкам-захисницям.

Миколаїв змінюється, виникають нові маркери сьогодення, з’являються нові герої та героїні, і сьогодні ми переосмислюємо його образ – від традиційного «міста наречених» до міста сильних і відважних жінок, які відстоюють незалежність України, розвивають науку, культуру, мистецтво та громадське життя. Саме завдяки таким героїням, як Ірина Ільясова, ми зберігаємо віру у наше спільне майбутнє – мирне, вільне та незалежне.

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку всім учасникам заходу та запрошує слідкувати за анонсами наступних зустрічей циклу.