В Україні відзначають День українського добровольця

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

14 березня в Україні відзначають День українського добровольця, що був встановлений згідно Постанови Верховної Ради України від 17 січня 2017 р. № 1822-VII з метою вшанування мужності та самовідданості людей, які за покликом серця стали на захист суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

В перші дні бойових дій у 2014 р. на сході України, коли регулярна армія лише відновлювала свою боєздатність, саме добровольці, люди різного віку, професій і соціального статусу, першими стали на захист країни.

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. тисячі громадян знову добровільно долучилися до підрозділів Сил територіальної оборони та лав Збройних Сил України.

З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з виданням «Добровольчі батальйони» (Харків: Видавництво Фоліо, 2017) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Автори видання розповіли про формування перших добровольчих батальйонів із Самооборони Майдану, їхній бойовий шлях та участь у визволенні українських міст - Слов’янська, Маріуполя, Лисичанська й Сєверодонецька. Окрему увагу приділено трагічним подіям під Іловайськом і Дебальцевим, що стали визначальними сторінками боротьби за незалежність України.

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Пропонуємо вашій увазі книгу Бориса Гуменюка «Четверта хвиля: вірші з війни»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«…Солдати народжуються з болю

Любов може обернути чоловіка на солдата

Солдатом можна стати з ненависті –

Довелося й таких бачити –

Але найчастіше солдати народжуються

З війни».

Пропонуємо вашій увазі книгу Бориса Гуменюка «Четверта хвиля: вірші з війни». Завдячуючи @Український інститут книги це видання поповнило фонд @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Поезія Бориса Гуменюка започаткувала нове явище в українській літературі – комбатанську літературу. Це вірші високого громадянського звучання, живі, правдиві, болючі, нещадні, без компромісів. Рукопис збірки поет уклав на початку 2022 р. за кілька днів до повномасштабного вторгнення. 24 лютого він пішов на війну добровольцем і в грудні пропав безвісти під Бахмутом. У 2025 р. збірку до друку підготував поет Іван Андрусяк.

Борис Гуменюк проявив себе не лише як поет і прозаїк, а й як художник. До збірки увійшли ілюстрації картин, намальованих протягом 2014-2022 рр. Це пейзажі та натюрморти, що є рефлексією на російсько-українську війну.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитись з виданням!

13 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

В першій Національній космічній програмі (1993-1997 роки) було передбачено здійснити пілотований політ українського космонавта в космічний простір з метою проведення ним наукових експериментів, які готувалися вченими Національної академії наук України. На той період пілотованою космонавтикою займалися тільки дві країни, в яких були утворені центри підготовки космонавтів.

До України, яка стала більш відкритою для співпраці з іншими країнами, а з багатьох тем наукових досліджень, сучасних технологій, унікальних зразків промислової продукції було знято гриф секретності, потягнулися численні делегації з різних країн. Під час одного з таких візитів в Україні перебував керівник НАСА (США) – Даніель Голдін. Він мав зустрічі з керівником Національного космічного агентства України Володимиром Горбуліним. Вони обговорювали багато питань, які могли бути предметом для співробітництва двох країн в космічній сфері. Питання підготовки польоту українського космонавта було вирішено підняти до рівня Президентів країн.

13 березня 1997-го Україна та НАСА підписали договір про політ у космос першого українського космонавта. Ним став буковинець Леонід Костянтинович Каденюк.

Політ відбувся у період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року  на кораблі «Колумбія» (місія STS-87).

На старт «Колумбії» прибула представницька делегація з України. В її складі були Президенти України Л.Д. Кучма, Л.М. Кравчук, Президент НАН України Б.Є. Патон, Генеральний директор НКАУ О.О. Негода. група вчених та працівників космічної галузі України, делегація земляків Л. Каденюка з Чернівецької області, велика група представників засобів масової інформації. Репортаж із космодрому вела телекомпанія «Либідь».

66 років тому народився Юрій Андрухович

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України

13 березня народився Юрій Андрухович- український поет, прозаїк, перекладач і есеїст, один із ключових представників постмодернізму в українській літературі.

Майбутній письменник народився у 1960 році в місті Івано-Франківськ (тодішній Станіслав). Навчався в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова у Львові.

У 1985 році разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу "Бу-Ба-Бу", чиї експериментально-сатиричні тексти критикували радянський соціалізм. Андрухович також є частиною "Станіславського феномену".

У 1990-х роках разом із Юрієм Іздриком він видавав часопис "Четвер" (1991–1996) — перший в Україні постмодерністський журнал. У журналі "Сучасність" вперше були опубліковані найважливіші прозові твори письменника — "Рекреації" (1992), "Московіада" (1993) та "Перверзія" (1996), які у 1997 році вийшли окремими книжками.

Тексти Андруховича знаходять продовження і в інших мистецтвах: його поезії покладені на музику гуртами "Мертвий Півень" та "Плач Єремії", а твори неодноразово ставали основою для театральних постановок і кіно.

Західні літературні критики визначають Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладено багатьма європейськими мовами, зокрема роман «Перверзія» опубліковано у Німеччині та Польщі. Книгу есеїв видано в Австрії.

Творчість Андруховича відзначена престижними міжнародними нагородами, серед яких Премія імені Гердера, Медаль Гете, Премія Angelus, Премія Генріха Гейне тощо.

Сьогодні Юрій Андрухович залишається однією з ключових постатей українського культурного простору та автором, чия творчість формує сучасний літературний дискурс і відкриває українську літературу світові.

Учасники 42-ї літературно-волонтерської поїздки в стінах бібліотеки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

13 березня під час 42-ї літературно-волонтерської поїздки члени PEN Ukraine – перекладачка, менеджерка проєктів Анна Вовченко; авторка, дослідниця культури, керівниця INDEX: Інститут документування і взаємодії Саша Довжик; письменниця, поетка, журналістка, громадська активістка Світлана Поваляєва; культурологиня, журналістка Мар`яна Матвейчук; тайванський журналіст, письменник і ведучий подкастів Джейсон Лю; шеф-редактор Видавництво Ukraїner Крістофер Етвуд й менеджерка простору ПЕН Анна Шевченко завітали до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Ця зустріч стала вже четвертою нагодою для щирого спілкування гостей із читачами та працівниками бібліотеки. Атмосфера була теплою і довірливою: говорили про нові книги, про силу слова і про те, як культура допомагає суспільству вистояти у складні часи. Гості розповідали про свої творчі та дослідницькі проєкти, а також обговорювали спільні виклики, з якими сьогодні стикаються демократичні суспільства України, США і Тайваню. Розмова природно переходила від літератури до ширших тем – відповідальності митця перед суспільством, важливості правди, пам’яті та взаємної підтримки між культурами.

Особливу увагу під час зустрічі приділили темі культурної відповідальності. Адже сьогодні, як ніколи, слово, книга і бібліотека стають простором збереження ідентичності, пам’яті та свободи думки. Гості наголосили, що сучасні бібліотеки – це не лише місце, де зберігаються книжки. Це живі культурні осередки, де народжується діалог, формується критичне мислення і зміцнюється зв’язок між поколіннями.

Неймовірна історія Галини Вдовиченко

Article Details

Category Віртуальні виставки

Рейтинг користувача:  / 0

Галина Вдовиченко народилася 21 червня 1959 р. у родині військового. Через службу батька сім’я часто змінювала місце проживання, тож дитинство і юність майбутньої письменниці пройшли в різних містах України. Постійні переїзди, знайомство з новими людьми розширили її світогляд і вплинули на розвиток творчої уяви.

У 1977 р. вступила до філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчила у 1982 р.  Оселилася у м. Львові.

Професійну кар’єру розпочала у 1980-х рр. у друкованих засобах масової інформації. З 1990-2017 рр. працювала у львівській щоденній газеті «Високий Замок» на посаді заступниці головного редактора.

Літературний дебют відбувся у 2008 р.: світ побачив її перший роман «Пів’яблука». Поєднуючи журналістську роботу з письменницькою діяльністю, Галина пише прозу для дорослих та дітей, публікується в колективних збірниках і антологіях, співпрацює з українськими видавництвами. Бере активну участь у культурному та літературному житті, входить до складу журі літературних конкурсів та є членкинею Українського ПЕН-клубу.

Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!

День коштовностей

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

13 березня проводиться День коштовностей. Ще один привід дарувати та отримувати прикраси. Ці березневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Золото має космічне походження: воно виникло внаслідок метеоритних зіткнень з Землею. А саме слово "коштовність" походить від французького "jouel", що в перекладі означає "іграшка". Діаманти можуть бути абсолютно різними — від класичних прозорих до всіх кольорів веселки. У світі є стільки платини, що її вистачило б, аби заповнити середню вітальню!

А ось історія ювелірних виробів дивує ще більше: найстаріші з відомих прикрас не були створені людьми (Homo sapiens), а їхніми авторами стали неандертальці. Одні з перших намистин з морських раковин були знайдені в печері Куева-де-лос-Авіонес на південному сході Іспанії, і їх вік сягає 115 000 років!

Попри своє багатозначне культурне і духовне значення, ювелірні прикраси все ще виконують важливу естетичну роль у нашому житті. Вони здатні підняти настрій, додати впевненості й навіть стати виразом нашого неповторного стилю. Тому не дивно, що прикраси займають особливе місце серед подарунків — і дарувати їх так само приємно, як і отримувати.

Відбулося заняття з цифрової грамотності «Байти навичок: блок «Ментальне здоров’я»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

12 березня у Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулося заняття з цифрової грамотності «Байти навичок: блок «Ментальне здоров’я» (техніки самодопомоги для подолання стресу).

Захід проходив у межах курсу цифрової грамотності «Дія.Освіта» та був присвячений темі турботи про психологічне благополуччя в умовах щоденних викликів і навантажень. Під час зустрічі учасники ознайомилися з розділом «Ментальне здоров’я» на платформі «Дія.Освіта», де зібрано корисні матеріали, поради та інструменти для підтримки емоційної рівноваги.

Користувачі дізналися про прості та дієві техніки самодопомоги, які зменшують рівень стресу, заспокоюють та відновлюють внутрішній баланс.

Особливу увагу було приділено практичним вправам: учасники мали змогу випробувати на собі кілька доступних психологічних технік, які легко застосовувати у повсякденному житті – під час роботи, навчання чи відпочинку.

З нагоди 212-річчя від дня народження Великого Кобзаря бібліотека запросила миколаївців на літературно-музичну композицію «Тарасовими шляхами»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Початок весни для українців є особливий, адже 9 березня відзначається день народження Тараса Григоровича Шевченка з постаттю якого тісно пов’язані історія, культура і духовність незалежної України.

12 березня, з нагоди 212-річчя від дня народження пророка, Великого Кобзаря і українського генія, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросила миколаївців на літературно-музичну композицію «Тарасовими шляхами».

На гостей заходу чекали музичні твори у виконанні дуету «Чарівна мелодія» у складі лауреаток Всеукраїнських та міжнародних конкурсів Валентини Овсянникової та Анни Кожурової, вокальні композиції, подаровані колективом «Натхнення» Територіального центру соціального обслуговування Центрального району Миколаєва, поезія та інсценізація творів Тараса Шевченка артистами Народного ансамблю народної пісні «Берегиня» Херсонського обласного палацу культури.

Миколаївський літератор, поет і педагог Леонід Ржепецький подарував присутнім власні поезії та передав у Музей книги унікальне видання «Мала історія України», що вийшло друком у Львові у 1924 році.

Павло Михайлович Мовчан - український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист, лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка (1992)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Павло Михайлович Мовчан - український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1993); голова ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка; член Центрального проводу УНП (з січня 2003); шеф-редактор газети «Слово Просвіти»; член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (з листопада 2005). Член Спілки письменників України (з 1972).

Народився 15 липня 1939 (с.Велика Вільшанка, Васильківський район Київської області); українець; батько Михайло Устимович (1902-†1977) і мати Пелагея Лазарівна (1905-†1987) - колгоспники; дружина Голота Любов Василівна (1949) - літератор, журналіст; син Богдан (1966) - перекладач; дочка Павлина (1987) - школярка.

Освіта: Літературний інститут ім. М. Горького (м.Москва, 1965), журналіст; Вищі сценарно-режисерські курси при Держкіні СРСР (1969–1971).

1958-60 - студент Київського університету ім. Т.Шевченка. 1960-65- студент Літературного інституту ім. Горького. 1966 - виконувач обов’язків завідувача відділу редакції журналу «Дніпро». З 1966 - різнороб, експедитор, моряк риболовецького сейнера. З 1967 - навчання на 2-річних сценарно-режисерських курсах при Держкіні СРСР. З 1969 - літпрацівник, сценарист кіностудії ім. Довженка. З 1971 - різнороб, літпрацівник, журналіст, безробітний. З 1988 - секретар правління Спілки письменників України і Київської організації Спілки письменників України.