Стартував проєкт «Українська книжкова поличка»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У Центральній бібліотеці Вільнюського міського управління стартував проєкт «Українська книжкова поличка» з передачі української літератури.

Посольство України у Литві наповнило полиці бібліотеки книгами українських авторів із власного фонду, а також отриманими від українських видавництв, які щорічно беруть участь у Міжнародному книжковому ярмарку у м. Вільнюс. 

Благодійний артпроєкт у Первомайську триває: «Хочемо, щоб із цього вийшло щось масштабне і корисне»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Проєкт, започаткований мистецькою студією Kat.rina Art та благодійним фондом Володимира Вовка «Первомайщина — наш оберіг», стартував зовсім нещодавно, а вже має перші результати і вийшов на новий рівень. 10 липня стартували заняття з новою групою. Діти із родин вимушених переселенців, які ще тиждень тому фінішували у програмі, передали естафету своїм батькам. Зазирнули на перше заняття і ми.

Думка не зупинятись на досягнутому супроводжувала організаторів проєкту від самого початку. Тож навіть під час занять із групою дітей вони вже думали про те, аби адаптувати формат для дорослих. І тут дійсно було над чим подумати, бо до дорослих потрібен інший підхід.

«Діти менше схильні до самоаналізу. Їм цікавіший весь процес сприймати в ігровій формі, коли є багато інтерактиву і залучені всі. Натомість робота із дорослими — це вже більше про бесіду, діалог, обмін думками і щось більш глибоке», — розповідає очільниця студії Катерина Баранюк.

Старт проєкту «LIB:ПРОДОВЖЕННЯ»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Благодійний фонд "Бібліотечна країна" за підтримки програми Black Sea Trust фонду German Marshall Fund оголошує старт проєкту «LIB:ПРОДОВЖЕННЯ».

Бібліотеки України довели свою значущість та потужну активність у надскладних умовах. Щоб підтримати успішних бібліотечних лідерів та лідерок у продовженні своєї справи та забезпеченні сталості у галузі та професії, команда проєкту відбере 30 учасників та учасниць для роботи у відновлювальному курсі, що триватиме з 20.07.2022 по 31.12.2022.

Для бібліотечних лідерів та лідерок, які продовжили роботу в евакуації/переформатували свою діяльність внаслідок руйнування закладу/організували переміщення своїх бібліотечних закладів з тимчасово окупованих територій/вмотивовані лишатися та працювати в Україні, проєкт надасть підтримку віддаленого координаційного центру з метою:

-продовження професійного розвитку в бібліотечній галузі;

-фахової юридичної та психологічної підтримки;

-напрацювання навичок сталості;

-втілення розвиткових задач;

-набуття закладами міжнародного партнерства.

Запрошуємо вас приєднатися до краєзнавчого дирижаблю «Заклади – ювіляри 2022 року!»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Влітку на відкритому бібліотечному майданчику у Каштановому сквері Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завжди збирала городян і гостей міста, щоб провести вільний час пізнавально та з користю.

Сьогодні ж, піклуючись про вашу безпеку, але продовжуючи таку добру традицію – ми запрошуємо вас приєднатися до краєзнавчого дирижаблю «Заклади – ювіляри 2022 року!» в режимі онлайн. А привід у нас знатний – 135-річчя Миколаївського яхт-клубу.

Отже, 12 липня об 11.00 на ютуб каналі «Миколаївська ОУНБ» ви зможете поринути в історію одного з улюблених місць нашого міста.

Все просто! Переходьте за посиланням https://youtu.be/WnmDn_5CFdo, також можете увімкнути для себе нагадування і підключитися до ефіру.

До зустрічі!

Цікаво, скільки українців знають відповідь на це питання)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Для тих хто не знає - тринадцяте місце посідає найунікальніша та найукраїнськіша літера Ї.

Не сказати, що місце це почесне, але й такого колись у неї не було.

Ще у Х столітті вживали поєднання звуків [й] та [і] хіба що у розмовній мові, а на письмі цю мову передавали різними дужками та штрихами, які ставили то над і, то над и.

Постійно, як елемент мови (але ще не абетки), сучасну Ї [йі] використовував у своїх творах Григорій Сковорода.

У дещо іншій якості вживання Ї закріпилося наприкінці ХІХ - початку ХХ століття у правописі Євгена Желехівського (желехівка). Він пропонував ставити Ї після д,т, з, с, ц, л, н на позначення сильно пом'якшеного [і] (хлїб, нинї, цїлий). До речі, зараз прихильники желехівки також послуговуються таким написанням. Про желехівку, мабуть, варто буде колись розповісти окремо.

Остаточно українська Ї, така, якою ми її знаємо, закріпилася у правописі 1921 року, та після кількох переглядів її використання було зафіксовано остаточно.

Чи правда січень січе, а червень - червоний?

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Колись в школі нам усім розповідали мутну історію, чому місяці в українській мові називаються саме так, а не інакше. Здебільшого усі розповіді мали на меті не історичну достовірність, а були покликані полегшити запам'ятовування назв за аналогіями, адже сучасним дітям важко уявити собі жнива чи засівну. Тому давайте відновимо справедливість.

У складанні назв місяців українська мова проявила себе максимально практично з-поміж інших слов'янських мов та не стала переробляти невідомі латинські слова, створені від імен чужих богів (январь - Янус, Март - Марс). У давньоруській мові - пращура української - усі пори року пов'язували з явищами природи, від яких залежала господарська діяльність. А тепер конкретніше.

До речі, колись давно рік починався з березня, через що у більшості слов'янських мов, які залишили собі латинські назви, місяці починаючи з вересня і до грудня мають назви чисел: septem, octingenti, novem, decem. Але ми почнемо з початку.

Січень. Зі школи ми знаємо, що у січні січе сніг. Але насправді назва походить від слова "січа" - це процес розчищання землі для подальшого засіву її навесні. Також його називали "сочень" - перехідний період зими, "просинець" - синє небо після осінніх сірих хмар та "тріскун", адже від морозу все тріщить.

Лютий. Він і справді лютує. Люті морози та сніговії зумовили його назву. Часом його називали ще сніжень.

Березень. А тут цікаво, адже він дійсно пов'язаний з березами, але зовсім не з березовим соком, яким ніби "плачуть" дерева. У цей час починався особливий вид промислу - "березол", "березозор", під час якого заготовляли березовий попіл, та використовували його для виготовлення скла та добрив.

Популярна історія про милозвучність української мови - лише гарна легенда

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

Практично кожен українець чув історію про те, що українська мова є другою за милозвучністю у світі після італійської.

Про це розповідали і розповідають вчителі у школах, говорять у ЗМІ та в університетах.

Щоправда, це лише теорія, яка не має жодних підтверджень. Існує легенда про те, що у Парижі на початку ХХ століття було проведено конкурс милозвучності, і особливе журі визначало, яка ж з двох мов фіналісток є найгарнішою.

Згадок та свідчень про такий конкурс не існує. Сама теза про друге місце походить ще з кінця ХІХ століття. Тоді у газеті "Свобода", яку випускала українська діаспора у США було опубліковано статтю, у якій цитують слова науковця Бантиша Камінського:

"Наша руска (йдеться про українську - ред.) мова есть второю по италіяньской що до звучности, що до солодкости, що до придатности подъ безсмертни ноти всесвҍтных музикальних композиторовъ".

Ймовірно, саме з цього джерела й народилася легенда про друге місце.

Втім, хоча конкурсу й не було, якби він був проведений, не виключено, що саме такі результати і були б, адже українська мова дійсно дуже мелодійна. Цим вона зобов'язана таким лінгвістичним явищам, як «повноголосся» (велика кількість буквосполучень -оро-, -оло-, -ере-, -еле-, яких немає у більшості мов) та законам милозвучності мови, яких існує близько десятка.

У Мілані відкрили бібліотеку для українців

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

Бібліотека асоціації Ukraina Più – Milano покликана покращити умови для розвитку української громади та підвищення її іміджу.

У бібліотеці можна почитати переважно українську літературу. Багато книжок містять автографи авторів.

Також у бібліотеці на вул. Brusuglio, 73 відкритий перелік послуг для емігрантів: наприклад, можна надіслати в Україну посилку чи поспілкуватися зі співвітчизниками.

ЙОЙ: українська - це круто!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

В Україні розробили додаток для вивчення української мови "ЙОЙ".

Першочергово він спрямований на школярів молодших класів зі шкіл, де навчаються нацменшини - румуни та угорці. Втім, додаток універсальний, тож користатися ним можуть будь-які учні

Розробники кажуть, що головна ідея додатку - це "фановість", нові знання подаються інтерактивно, весело та в динаміці.

З учнями у додатку взаємодіють два мультяшні персонажі Лулу та Лоло, які ведуть діалог, мотивують, допомагають та підтримують.

У додатку є кілька рівнів - перший зовсім елементарний, для дітей, які ще не пишуть. Там вивчають звуки, букви, цифри, малюнки - усе в мультяшній озвучці. На останніх рівнях вже вивчають антоніми, синоніми та тексти.

Також розробники використовували найефективніших підхід для вивчення мови - це вивчення життєвих ситуацій, аби діти не просто вчили правила, а могли використовувати мову у побуті.

Англійською мовою вийшла книга Андрія Куркова "Сірі бджоли"

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

Від початку цього року у США вийшло декілька перекладів книжок сучасних українських письменників

У The New York Times вийшла публікація, де ці переклади були названі серед найбільш очікуваних книжок, що мали вийти у США 2022 року.

У цей поважний список увійшло 3 книжки українських авторів. Дві з них - присвячені війні та життю на Донбасі.

19 квітня англійською мовою вийшла книга Андрія Куркова "Сірі бджоли" видавництва Deep Vellum у перекладі ю Бориса Дралюка. Вона оповідає про життя пасічника у покинутому селі між двох фронтів.

1 березня у видавництві New Directions побачила світ збірка оповідань Євгенії Білорусець "Щасливі падіння" у перекладі Євгена Осташевського. У ній йдеться про те, як живуть жінки у вугледобувних районах після війни.

Ще одна перекладна книга вийшла 5 квітня у видавництві Astra House. Це документальні мемуари гіда по Чорнобильскій зоні Маркіяна Камиша "Оформляндія, або Прогулянка в Зону". Над перекладом працювали Рейлі Костіган-Хьюмс та Ганна Лелів.