Відбувся захід – інформаційна година «Анатомія джинсів: як американський денім зачарував світ»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

14 листопада у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека у рамках творчої студії «Стиль крізь час» відбувся захід – інформаційна година «Анатомія джинсів: як американський денім зачарував світ».

Учасники зустрічі дізналися чимало цікавих фактів з історії популярного одягу. Зокрема, про те, що насправді джинси винайшов не засновник компанії Levi Strauss & Co – Леві Старусс, а кравець Джейкоб Девіс, якому і належить ідея зміцнити робочі штани металевими заклепками й запатентувати свій винахід.

Відвідувачі почули про «джинсову лихоманку» в минулому столітті, коли цей одяг був символом свободи та протесту, про те, що в СРСР пробували боротися і забороняти джинси, а за їх носіння могли навіть вигнати з інституту або звільнити з роботи.

Присутній на заході молоді було дивно слухати про те, що такий доступний сьогодні предмет одягу важно було навіть «дістати» в магазинах, а можна було купити у фарцовщиків за чималі кошти, за валютні чеки або в комісійних магазинах. Посмішки та здивування молодіжної аудиторії викликали факти щодо «варіння» джинсів і тертя їх цеглою для того, щоб надавати їм «фірмового» вигляду.

Після отримання такого масиву інформації учасники заходу зробили для себе висновок, що джинси – це не просто предмет одягу, а ціла епоха, сповнена цікавих історій і культурних змін.

135-років від дня народження Павла Губенка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

13 листопада виповнюється 135-років від дня народження Павла Губенка, більше відомого як Остап Вишня, засновника нового сатиричного жанру «усмішка».

«Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники», – згадував Максим Рильський.

Фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонують вам пригадати його творчість.

Читаючи «Зенітку» (Київ, 1947), неможливо зберегти серйозне обличчя, адже жарти дотепного діда Захара й досі актуальні – з перчинкою вчить він онуків і правнуків бити своїх ворогів.

Пропонуємо також ознайомитися з гострим пером Остапа Вишні, гортаючи сторінки семитомного зібрання творів (Київ, 1963), де представлено найкращі фейлетони і гуморески за 1963-1964 роки.

Актуальними в наш час залишаються книги «День і ніч» (Київ, 1950) і «Діла наші і діла не наші» (Київ, 1953). Додасть гарного настрою знайомство з «Мисливськими усмішками» (Донецьк, 2013).

Навчитися дотепно і весело писати власну біографію можна, прочитавши збірку «Моя біографія. Письменники» (Київ, 2019), а згадати свої шкільні вечори допоможуть гуморески Павла Михайловича із збірки «Якби моя бабуся встали» (Київ: Видавництво Веселка, 1978).

Це лише короткий перелік видань з доробку славетного гумориста, що зберігається у фондах Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Тож, ласкаво просимо до наших затишних читальних залів!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДати #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

135-річчя від дня народження Остапа Вишні

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Про життєвий і творчий шлях Остапа Вишні, у день 135-річчя від дня його народження, говорили 13 листопада учасники засідання розмовного клубу «СловоТворення» у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Український письменник, гуморист, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор журналу «Перець», член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт» Павло Михайлович Губенко, відомий всім під псевдонімом Остап Вишня. Його герої мудрі і працьовиті, дотепні і кмітливі, щирі і добродушні, схильні до філософських роздумів звичайні люди.

На занятті члени клубу не лише обговорили біографію сатирика, а й почитали уривки зі збірок «Моя автобіографія», «Зенітка» та «Мисливські усмішки».

Наступного тижня запрошуємо поговорити про складні і складені прислівники, загальні правила їхнього написання разом, окремо чи через дефіс.

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1990 р. Октавіо Пас (1914-1998)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Мексиканський поет, есеїст-культуролог, перекладач, публіцист, дослідник цивілізацій Заходу та Сходу Октавіо Пас (1914-1998) – лауреат Нобелівської премії з літератури 1990 р. – один із найвизначніших мексиканських поетів ХХ століття.

Віршувати він розпочав у 14 років. Перша поетична збірка О. Паса «Дикий Місяць» вийшла друком у 1933 р., згодом з’явилися збірки «Корінь людський» і «Вони не пройдуть!».

Збірка про національну історію та мексиканський характер «Лабіринт самотності» (1950) була визнана однією з найвидатніших книг у жанрі есеїстики.

У збірках поезій «Свобода під чесне слово», «Саламандра», «Східний схил», «Повернення» автор змальовував далеке минуле своєї батьківщини, а у збірках «Змінний струм», «Діти болота», «Людинолюбний людожер» критикував тогочасну цивілізацію.

Октавіо Пас був дипломатом і працював у Міністерстві закордонних справ, посольстві Мексики в Японії, послом Мексики в Індії та Франції.

Протягом життя О. Пас був ініціатором створення журналів «Тальер», «Плураль» та «Вуельта», перекладав давньоіндійську та давньояпонську поезію, ліриків країн Європи.

Пас був почесним членом американської Академії мистецтв, почесним доктором ряду американських та європейських університетів. Поет був лауреатом іспанської літературної премії Мігеля де Сервантеса (1981) та інших національних та міжнародних премій. У 1990 р. Октавіо Пас був пошанований Нобелівською премією з літератури «за пристрасні всеосяжні твори, позначені чуттєвим інтелектом та гуманістичною цілісністю».

Книга Ольги Донеччанки «Все буде добре, побратими»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Книга Ольги Донеччанки «Все буде добре, побратими» (Львів: Видавництво "Апріорі", 2024), присвячена незвичайній долі Івана Баранича («Шкіпера»), старшого стрільця І десантно-штурмового батальйону, який загинув 5 липня 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Спірне на Донеччині.

Це видання – чергове надходження від Український інститут книги, що його отримала Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек нашої області.

Письменниця, спираючись на спогади рідних і близьких людей, вчителів та побратимів, написала цю книгу аби зберегти пам’ять про Івана. У виданні описано події останнього дня життя полеглого воїна: жорстокі безперервні бої та його переживання, що тісно переплітаються зі спогадами з дитинства, які виринали в пам’яті в миті відносного затишшя на фронті.

Ця книга свого роду реквієм, який буде нагадувати наступним поколінням про подвиг молодого воїна, який віддав своє життя за свободу України: «… Потрібно закарбувати подвижництво Івана Баранича та його побратимів у славі! Адже допоки герої живуть у книгах, фільмах і піснях, вони залишаються в нашій пам’яті – а, значить, поряд із нами...», – наголошує авторка.

Видання доповнено фото з архіву сім’ї загиблого героя.

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Зустріч з Ярославою Дегтяренко

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Дякуємо усім, хто долучився!

12 листопада відбулася чергова віртуальна зустріч з циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…». Цього разу учасники заходу мали унікальну можливість поспілкуватися з Ярославою Дегтяренко – письменницею, яка пише у жанрі історичного роману, присвячуючи свої книги історії України.

Присутні на зустрічі – працівники різних сфер науки й культури, просвітяни, викладачі та студенти учбових закладів, представники бібліотек Миколаївщини, дізналися багато нового про творчість пані Ярослави. Зокрема, письменниця розповіла про те, що до написання книг її спонукала подруга, а своє перше оповідання вона написала для Інтернету. Учасники зустрічі отримали задоволення від відвертого та щирого спілкування з пані Ярославою, і вже за традицією нею було визначено авторів найцікавіших запитань. На цей раз книги у подарунок отримують студентка кафедри української мови і літератури МНУ імені В. О. Сухомлинського Юлія Кирилюк та читачі Виноградівської сільської бібліотеки-філії Інгульської територіальної громади. Вітаємо!

А якщо ви не мали змогу приєднатися до зустрічі – запрошуємо переглянути запис на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» https://youtu.be/_CQYZoaSYis та залишити свої відгуки.

Есе Євгенії Кононенко «Нескінчені розмови»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Есе Євгенії Кононенко «Нескінчені розмови» (Львів: «Видавництво Анетти Антоненко», 2024) нещодавно поповнило фонди Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек Миколаївщини від Український інститут книги.

Євгенія Кононенко – сучасна українська письменниця і перекладачка. У її творчому доробку – поезії, оповідання, есе, повісті та романи, дитячі книжки, культурологічні розвідки, статті тощо. Вона також перекладає з французької та англійської мов поезію, прозу та науково-популярну літературу. Твори письменниці видані майже у 40 українських збірках і перекладені англійською, білоруською, в’єтнамською, німецькою, польською, російською, французькою, фінською, хорватською, чеською та японською мовами.

Книга «Нескінчені розмови», написана Євгенією Кононенко у Франції, на основі вражень від спілкування з французькими літературознавцями, членами товариства французького книжкового клубу. Блукаючи вулицями Ліона авторка згадує Луїзу Лабе, поетесу Доби Відродження, сонети якої свого часу перекладала, Симону Бовуар авторку художніх есеїв, які теж є в перекладі Євгенії Кононенко, нобелівську лавреатку Анні Ерно, яка була в Києві у 2001 р., на запрошення Французького культурного центру та інших французьких письменників, переклади яких можна знайти у доробку авторки. Живучи в Ліоні вона думками продовжує жити в Києві, порівнюючи ці два міста. «Я живу в спокійному Ліоні, але вир неспокійного Києва нуртує в мені навіть тоді, коли я того не хочу. І, лише змусивши себе відігнати подалі тривожність і зосереджено міркуючи над смислами всього того, що відбувається у цьому безглуздому світі, я можу надати сенс своєму життю в часи російсько-української війни».

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Вулиця імені Миколи Зерова (колишня вулиця Адмірала Лазарєва – Балабанівка)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені Миколи Зерова (колишня вулиця Адмірала Лазарєва – Балабанівка).

Коротка довідка: Микола Зеров (1890-1937) – видатний поет, літературознавець, перекладач, літературний критик, полеміст, професор, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії. Представник Розстріляного Відродження.

Народився у м. Зіньків на Полтавщині. Закінчив Першу Київську гімназію та історико-філологічний факультет університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У різні роки викладав в Златопільській чоловічій та жіночій гімназіях, Другій Київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства, Архітектурному інституті, Баришівській соціально-економічній школі, Київському інституті народної освіти та ін. Також працював редактором бібліографічного журналу «Книгар». У 1925-1928 рр. разом з М. Хвильовим брав активну участь у дискусії з приводу розвитку української літератури.

Автор рецензій та літературознавчих статей про українських письменників ХІХ – початку ХХ ст. Окремими виданнями вийшли книги: «Антологія римської поезії», «Камена», «Леся Українка», «Нове українське письменство», «До джерел», «Від Куліша до Винниченка».

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відзначає 143 років з дати заснування

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

11 листопада Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відзначає 143 років з дати заснування.

За час свого існування Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека з громадської бібліотеки перетворилася на провідний інформаційно-культурний заклад, що зберігає минуле, впроваджує інноваційні проєкти та новітні технології, створює комфортні умови та відкриває нові можливості для користувачів.

Бібліотека мовою цифр та фактів:

-Відкриття бібліотеки: 12 червня 1881 р. Миколаївський міський голова М. П. Паризо-де-ла-Валетт подав доповідну записку військовому губернатору міста, адміралу М. П. Манганарі, щодо необхідності «заснування у Миколаєві громадської бібліотеки, на зразок бібліотек цього роду, що існують у Херсоні, Єлисаветграді й багатьох інших містах». 11 листопада 1881 р. вважається офіційною датою відкриття Миколаївської громадської бібліотеки (попередня назва).

-Будівля: перше власне приміщення читальні знаходилося на вул. Різдвяній, 6 (нині – це Миколаївський міський палац культури та урочистих подій). 19 вересня 1964 р. відбулося урочисте відкриття нового приміщення бібліотеки (нині – вул. Маріупольська, 9), що приблизно у 10 разів більше, ніж попереднє.

-Фонд: універсальний фонд бібліотеки налічує близько 1,9 млн книг, патентів, періодичних видань, електронних ресурсів, карт, нот та інших документів з усіх галузей знань 62 мовами світу. Унікальною частиною фонду є понад 40 тис. творів друку, виданих до 1917 р., близько 300 назв періодичних видань ХVIII – поч. ХХ ст. Найстаріше видання – «Франко-італійський словник», виданий у 1686 р.

-Інформаційно-ресурсні центри: Регіональний тренінговий центр –навчання комп’ютерній грамотності та роботі з електронними сервісами у рамках проєкту «Дія. Освіта»; Університет правових знань – інформаційна підтримка з правових питань; обласний гендерний центр – інформаційна підтримка з гендерних питань; центр «Вікно в Америку» – доступ до інформаційних ресурсів, вивчення та удосконалення англійської мови та ін.

До бібліотеки завітали студенти-першокурсники Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

11 листопада до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітали студенти-першокурсники Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, що привітати нас із 143-річчам, а ми у свою чергу організували для них ознайомчу екскурсію.

Теплими словами побажань та яскравими емоціями була сповнена зустріч, що розпочалася зі знайомства з історією бібліотеки. У читальній залі відділу документів і наукових розвідок з питань краєзнавства наші гості ознайомилися з першим статутом бібліотеки та дізналися про еволюцію книжкового каталогу: від перших друкованих збірок до паперової картотеки та сучасного електронного ресурсу. Незабутнє враження справив на молодь Музей книги, де зберігаються унікальні стародруки та сучасні шедеври поліграфічного мистецтва.

У світ живопису та витонченого народного орнаменту перенесла учасників екскурсії розповідь фахівців відділу документів з питань культури і мистецтва. А просторі світлі зали відділів соціокультурної діяльності та обслуговування користувачів повернули наших відвідувачів до сучасної бібліотеки - інформаційно-культурного закладу, що впроваджує нові проєкти та створює умови для саморозвитку та реалізації нових ідей.

Родзинкою екскурсії стала квест-гра «За лаштунками книгосховища», під час проходження якої гравці побували у лігві дракона та восьминогої павучихи Шарлотти, зустрілися з темним монахом, квітковим монстром і чудною бібліохранителькою та перевірили власну кмітливість і вміння працювати в команді.

На згадку про святкову екскурсію наші гості отримали пам’ятні подарунки та позитивні емоції.

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запрошує відвідати різноманітні тематичні екскурсії і соціокультурні заходи, взяти участь у квест-грі «За лаштунками книгосховища», насолодитися читанням у затишних читальних залах, підвищити власний мовний рівень під час занять розмовних клубів з англійської та української, отримати практичні навички на курсах з комп’ютерної грамотності та багато багато іншого.