Фонд бібліотеки поповнився унікальними виданнями про великого вченого Бадіуззамана Саїда Нурсі та його науковими працями з релігії (українською мовою)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, раді повідомити, що фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився унікальними виданнями про великого вченого Бадіуззамана Саїда Нурсі та його науковими працями з релігії (українською мовою) від турецького видавництва Sözleri.

Бадіуззаман Саїд Нурсі (1878 – 1960) – турецький ісламський богослов (курд за походженням), філософ, релігійний діяч. Знав напам’ять близько 90 книг релігійного характеру. Сучасники називали його «Бадіуззаман» – «диво свого часу» за обізнаність в ісламських та світських науках. Написане ним тлумачення Корану (тафсир), має назву «Рісале-і Нур», воно перекладене 40 мовами та друкується у багатьох країнах світу.

Книга «Автор «Рісале–і Нур» Бадіуззаман Саїд Нурсі: історія життя» (Київ: Шеляженко Ю.В., 2017) є біографічним нарисом про життя та діяльність Бадіуззамана Саїда Нурсі. У виданні висвітлено філософські погляди вченого, що дозволяє зрозуміти його внесок в ісламську думку та усвідомити роль у формуванні релігійного світогляду Туреччини.

Видання Бадіуззамана Саїда Нурсі «Слова»: із зібрання творів «Рісале-і Нур» (Видавництво Sözleri, 2020) є науковим трактатом, що складається з тридцяти трьох окремих частин, або «Слів», кожне з яких присвячене роз’ясненню фундаментальних аспектів ісламської віри. Вчений використовує аналогії, притчі та метафори, щоб зробити складні теологічні та філософські ідеї доступними для широкого кола читачів.

Вулиця Олексія Губського (колишня вулиця Рябінова)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю Олексія Губського (колишня вулиця Рябінова).

Коротка довідка: Олексій Cергійович Губський (1988-2022) – cержант 93 окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», учасник російсько-української війни. Позивний – Norfolk. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Народився в 1988 р. у Миколаєві. Закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Херсонське мореходне училище. У 2015-2017 рр. брав участь в АТО. Воював на Донеччині у складі ОДЧ «Карпатська Січ». З 2018 по 2022 рр. відкрив разом з дружиною у м. Миколаєві кафе «Veteran Point», очолював міський осередок ВО «Свобода», працював у компанії «Марконій».

З початком повномасштабної війни повернувся до війська. Служив у 93 окремій механізованій бригаді «Холодний Яр».

Загинув 5 березня 2022 р. поблизу с. Гусарівка на Харківщині. Похований на Матвіївському кладовищі Миколаєва.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА

КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

100 років від дня народження Володимира Миколайовича Верменича

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

3 серпня виповнюється 100 років від дня народження Володимира Миколайовича Верменича (03.08.1925 —11.12.1986) ‒ композитора-пісняра, хорового диригента, педагога.

В. Верменич мав романтичну натуру, віддаючи перевагу ліриці, він вправно поєднував традиційні народні мотиви з сучасними естрадними ритмами. Свої пісні композитор присвячував материнській любові, вірному коханню, красі рідної землі. Пісні Володимира Верменича й сьогодні є популярними. До прикладу, пісня «Чорнобривці» на слова Миколи Сингаївського стала своєрідним символом любові до матері. А створені ним хорові твори й дотепер є у репертуарі Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки, Закарпатського народного хору та ін.

Композитор також робив обробки народних пісень, віртуозно грав на гітарі, а ще мріяв про те, щоб повернути популярність бандурі і прищепити любов до цього інструмента молодим виконавцям.

У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються ноти, що зацікавлять поціновувачів творчості композитора:

-О. Красовська. Український формат (Київ, Мелосвіт, 2007).

-О. Личкіна. Фортепіанні ансамблі для душі у чотири руки (Київ, Мелосвіт, 2017).

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

На Полтавщині перейменували вулицю на честь письменника Дмитра Нитченка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У Зінькові Полтавського району вулицю, названу на честь російського письменника Володимира Короленка, перейменували на честь українського літературознавця й мемуариста Дмитра Нитченка. Це рішення ухвалила міськрада в межах відзначення його 120-річчя.

Ініціатором перейменування став представник Українського інституту національної памʼяті в Полтаві Олег Пустовгар. За його словами, на Полтавщині цьогоріч проходить низка заходів, присвячених Нитченкові, зокрема, онлайн-зустріч «Під сонцем Австралії».

Дмитро Нитченко  — український письменник, редактор, педагог і діяч діаспори. Народився 1905 року в Зінькові на Полтавщині, вчився в Харкові, де долучився до літературного середовища. Працював у видавництвах, був учасником літературних угруповань «Плуг», «Гарт», «Політфронт». Після Другої світової війни опинився в таборах переміщених осіб у Німеччині, а з 1949 року жив в Австралії. Там викладав українську мову, працював у громадських організаціях, редагував і видавав книжки.

Нитченко написав понад 30 книжок: спогади, літературознавчі нариси, дитячі оповідання, поезії, підручники, гуморески. Його тексти виходили під псевдонімами Дмитро Чуб і Остап Зірчастий. У творах описував життя українців в еміграції, природу Австралії, писав про класиків української літератури. Його роботи публікували у виданнях української діаспори у США, Канаді, Німеччині.

Оголосили другу частину лонглиста премії книжкових блогерів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Премія книжкових блогерів, яку заснував фестиваль «Книжкова країна», оголосила довгий список претендентів на перемогу. Про це повідомили у соцмережах фестивалю.

Цього року премія відзначатиме твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю.

На весняній «Книжковій країні» оберуть найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2024 року, а на осінній — перекладну.

До довгого списку осінньої премії увійшли:

-«Зайчик» Мони Авад, видавництво «Жорж»;

-«Те, що тривожить мерців» Т. Кінґфішер, видавництво «Жорж»;

-«Одержимість» А. С. Бассетт, видавництво «Темпора»;

-«Роза Меддер» Стівена Кінґа, видавництво «КСД»;

-«Холод» Щепана Твардоха, видавництво «Фабула»;

-«Друг» Сіґрід Нуньєс, видавництво «Ще одну сторінку»;

-«Привіт, красуне» Енн Наполітано, видавництво «Vivat»;

-«Голландський дім» Енн Патчетт, видавництво «ARTBOOKS»;

-«Історія про Сан-Мікеле» Акселя Мюнте, видавництво «Ще одну сторінку»;

-«І зійде крига» Ганни Ґрейс, видавництво «Vivat»;

-«Тлумач тіл» Антоніо Ґаррідо, видавництво «Апріорі»;

-«В очікуванні варварів» Джона Максвелла Кутзее, видавництво «ARTBOOKS»;

Україна разом з усім світом вшановуватиме пам`ять ромів - жертв нацистського геноциду

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

2 серпня Україна разом з усім світом вшановуватиме пам`ять ромів - жертв нацистського геноциду. Калі траш, або Чорний жах - так називають цей страшний період в історії ромського народу часів Другої світової війни. Людей вбивали жорстко й жорстоко, точна кількість загиблих тоді невідома й досі.

31 серпня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася кінозустріч за темою «Не допустити повторення: уроки Голокосту».

Відвідувачі бібліотеки переглянули документальну хроніку, дізналися про маловідомі факти щодо винищення ромів, а також про страшні події у селі Красненьке на Миколаївщини.

#геноцид #геноцидромів #Памʼятаємо

Копиленко Олександр Іванович

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Письменник-природолюб, глибокий знавець таємниць природи, майстер літератури для дітей та юнацтва, що залишив десятки книг для дитячого читача – таким постає Олександр Копиленко. Працював він у літературі 35 років, створив більше 40 книг, вклавши в них енергію душі й серця.

Народився Олександр Іванович Копиленко 1 серпня 1900 року в місті Костянтинограді (нині Красноград) на Полтавщині в родині робітника-залізничника.

У Костянтинограді минули дитячі роки майбутнього письменника. Підлітком йому довелося заробляти на хліб: спочатку на залізниці вантажником, а потім хлопця перевели в хімічну лабораторію дослідної станції, бо мав нахил до біологічних наук. У 1920 році Олександр Копиленко закінчив Красноградську учительську семінарію, а потім навчався на природничому відділенні Харківського інституту народної освіти. І хоч не став Олександр Іванович біологом, а зайнявся літературною діяльністю, він на все життя зберіг любов до природи і намагався прищепити її підростаючому поколінню.

Перше оповідання Олександра Копиленка “Там, мабуть, краще” було надруковане в журналі “Плуг” (1922), а перша книжка – збірка оповідань “Кара-Круча” – написана в 1923 році.

У повісті “Кара-Круча” та “Іменем українського народу” (1924), повісті “Буйний хміль” (1924) письменник веде свого читача в тогочасне село, збурене гострою класовою боротьбою.

Ім’я Олександра Копиленка стає добре відомим після виходу збірки оповідань “Сеньчині пригоди”, яка побачила світ у 1926 році і стала помітним явищем у дитячій літературі. Одну за одною письменник дарує дітям книжки: “Друзі” (1928), “Комашня” (1932), “Шкідник” (1933), “Воликове нещастя” (1935), “Школярі”, “Дуже добре” (1936), “Десятикласники” (1938).

В Україні відбулася серія онлайн-тренінгів «Громада без бар’єрів»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Протягом липня 2025 року в Україні відбулася серія онлайн-тренінгів «Громада без бар’єрів», спрямованих на підтримку розвитку безбар’єрного інформаційного, фізичного та цифрового простору в містах і селищах.

Ініціативу реалізовано у співпраці Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства розвитку громад та територій України, радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності, за підтримки ПРООН в Україні та за фінансування уряду Японії.

Мета тренінгів – сформувати навички простої, відкритої та людяної комунікації між командами, що впроваджують безбар’єрність, і мешканцями громад.

Під час заходів учасники опановували, як використовувати зрозумілу мову, чітко і послідовно доносити інформацію, а також забезпечувати інклюзивність, враховуючи потреби людей з інвалідністю, старших осіб та осіб із порушеннями сприйняття.

«Комунікація – це система, що формує довіру та розуміння між державою та громадянами. Тому, головною метою тренінгів було допомогти державним службовцям опанувати інструменти безбар’єрного спілкування, які відповідають сучасним стандартам доступності, інклюзивності та поваги до людської гідності», – наголосила Леся Хемраєва, начальниця відділу політики безбар’єрності МКСК.

До тренінгів долучилися представники дев’яти територіальних громад з різних регіонів України, зокрема: Рівненської, Славутицької, Бучанської, Полтавської, Вінницької, Бородянської, Чернівецької, Опішнянської та Кропивницької громад.

У Міській публічній бібліотеці в Глівіце (Польща) відбулася урочиста церемонія відкриття «Української книжкової полички»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

31 липня у Міській публічній бібліотеці в Глівіце (Польща) відбулася урочиста церемонія відкриття «Української книжкової полички».

Ініціатива реалізується під патронатом Першої леді України Олени Зеленської за підтримки Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України й Українського інституту книги.

Захід зібрав численних представників української громади Глівіце, місцевої влади, регіональних медіа, а також Почесного консула Федеративної Республіки Німеччина в Глівіце Марчіна Тисліка.

З вітальними промовами до присутніх звернулися: перший заступник президента міста Глівіце Лукаш Горчиньскі, директорка бібліотеки Богна Добраковська, Генеральний консул України в Кракові Вячеслав Войнаровський, голова Сеймику осіб з інвалідністю Сілезького воєводства Томаш Якубець і директор воєводської служби швидкої допомоги в Катовіцах Лукаш Пах.

У своєму виступі Генеральний консул України в Кракові підкреслив значення проєкту для поглиблення міжкультурного діалогу, підтримки українців у Польщі та поширення української культурної спадщини. Вячеслав Войнаровський також висловив щиру вдячність адміністрації бібліотеки, місцевому самоврядуванню Глівіце та всім партнерам, які сприяли реалізації ініціативи.

«Українська книжкова поличка» у бібліотеці Глівіце представлена добіркою сучасної та класичної української літератури — як для дітей, так і для дорослих. Книги доступні в оригіналі українською мовою, а також у перекладах англійською. Особливу увагу приділено виданням, присвяченим темам національної ідентичності, історико-культурної спадщини, сучасного мистецтва та боротьби українського народу.

Окремим елементом полички стала колекція аудіокниг з класичної української літератури, надана українськими дипломатам.

Вулиця Володимира Бондарюка (колишня вулиця Пушкіна)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю Володимира Бондарюка (колишня вулиця Пушкіна).

Коротка довідка: Володимир Володимирович Бондарюк (1993-2020) – сержант 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського ЗСУ, учасник АТО/ООС. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Народився в с. Кам’яний Міст Первомайського району Миколаївської області. Працював на СТО, захоплювався туризмом.

Разом з батальйоном вийшов з окупованого росіянами Криму в 2014 р., де проходив військову службу кулеметником гірсько-піхотного батальйону. Після служив у 36-й бригаді морської піхоти. У 2015 р. проходив навчання в школі інструкторів за програмою НАТО у Литві.

Загинув 29 жовтня 2020 р. біля с. Водяне Волноваського району Донецької області під час масованого обстрілу.

21 квітня 2021 р. на фасаді Кам’яномостівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, де навчався Володимир, відкрито меморіальну дошку на його честь.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА

КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ