Запрошуємо вас у захопливу подорож сторінками минулого – переглянути першу серію документального циклу «Наш друк. Миколаївські часописи ХІХ–ХХ століть»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Запрошуємо вас у захопливу подорож сторінками минулого – переглянути першу серію документального циклу «Наш друк. Миколаївські часописи ХІХ–ХХ століть». Цей проєкт відкриває перед нами маловідомий, але надзвичайно цікавий світ місцевої періодики – газет, які протягом десятиліть щодня фіксували ритм життя нашого міста. Саме на їхніх сторінках збереглися політичні новини, економічні зміни, культурні події, літературні публікації та щоденні історії міського життя від перших років існування Миколаєва.

У першому випуску ми знайомимо вас із газетою «Николаевский курьер» – політично-економічним і літературним виданням, що виходило у Миколаєві у 1907–1909 роках. Це видання було своєрідним дзеркалом свого часу: у ньому відображалися суспільні настрої, обговорювалися актуальні проблеми міста та публікувалися матеріали, що цікавили читачів різних професій і поглядів.

Хто стояв за створенням газети? Хто був її редактором і формував її зміст? Як часто виходили номери і які рубрики найбільше привертали увагу читачів понад сто років тому? Які теми хвилювали миколаївців на початку ХХ століття? Відповіді на ці та багато інших запитань ви знайдете у нашому відео.

Переходьте за покликанням https://youtu.be/rBBDf7TiZ28

Представляємо 25 лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, чиї долі пов’язані з Миколаївщиною

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щороку 9 березня в Україні традиційно оголошують лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка – найвищої державної нагороди у галузі літератури, культури та мистецтва. Це особлива мить, коли звучать імена тих, хто творить духовний простір нашої країни.

За 65 років існування премії 25 митців, чиї долі пов’язані з Миколаївщиною, стали її лауреатами. Їхня творчість різна за формою і настроєм, але об’єднана щирістю та глибиною. Картини, що ніби дихають світлом і кольором; скульптури, в яких відчувається рух; література, що знаходить відгук у кожному; музика, що торкається найтонших струн душі; акторська гра, що змушує співпереживати... Серед цих імен – Михайло Божій, Віктор Семерньов, Микола Вінграновський, Світлана Фоміних, Андрій Антонюк, Дмитро Кремінь та інші митці, чиї роботи й сьогодні знаходять свого читача й глядача.

Дізнатися більше про їхнє життя та творчість ви завжди зможете у @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека – місці, де книги розповідають про людські долі та шедеври, думки та час, у якому вони народжувалися.

Запрошуємо до читання, відкриттів і цікавих розмов про мистецтвом, адже саме так народжується глибше розуміння і щире відчуття культури!

#Національна_премія_України_Тараса_Шевченка #Письменники #Календар_МОУНБ #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Всесвітній день метеоролога

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

23 березня в Україні і світі святкують Всесвітній день метеоролога. Дата обрана невипадково: саме 23 березня 1950 року набула чинності Конвенція про створення Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) - спеціалізованої установи системи ООН, яка координує міжнародну співпрацю у сфері метеорології, кліматології та гідрології.

За статистикою, зібраною протягом останніх 10 років, більше 80% усіх стихійних лих має метеорологічне або гідрологічне походження. У 50-х роках втрати від стихійних лих оцінювалися в чотири мільярди доларів на рік, а в 90-х роках - в 40 мільярдів доларів на рік.

Привітати в цей день людей, які причетні до даної галузі науки - значить, висловити повагу до їх цікавої, важливої і досить складної роботи.

Гідрометеорологічна служба України, що є членом-засновником ВМО з 1948 року, являє собою багатофункціональну розгалужену систему, що організаційно оформилася ще в 1921 році. Вона здійснює комплекс гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, вивчення змін клімату, спостереження за забрудненням навколишнього природного середовища на базовій мережі.

Щербак Юрій Миколайович - письменник, сценарист, епідеміолог, публіцист, політик, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щербак Юрій Миколайович (нар.12 жовтня 1934 р.) Український радянський письменник, сценарист, епідеміолог, публіцист, політик, автор близько 100 наукових робіт і двох десятків книг.

Народився в Києві, під час Великої вітчизняної війни був евакуйований до Росії, звідки на початку березня 1944-го повернувся в рідне місто, а в 1958 році закінчив Київський медичний інститут за фахом "санітарний лікар". Володіє польською і англійською мовами.

Доктор медичних наук. Академік УЕАН. З січня 1999 р. – державний службовець 3-го рангу. Одружений, має дочку і сина. Літературну діяльність Юрій Щербак почав в середині 1950-х років як активний член літературного об'єднання свого інституту.

У студентській газеті "За медичні кадри" він пише перші розповіді, публікує сатиричні "мальовані рецензії". Перша повість "Як на війні" (1966) розповідає про будні радянських медиків, а перші свої розповіді, опубліковані в журналі "Юність", навіть оформляє власними малюнками. З 1966 – член Союзу письменників України (у 1987-1991 рр. – секретар правління), з 1971 року – Союзу кінематографістів України. У 1975 році в Харківському академічному театрі ім. А. Пушкіна п'єсою "Відкриття" він дебютував як драматург. Чудово володіючи польською мовою, Юрій Щербак переводив поезію польських авторів, неодноразово читав студентам Варшавського університету лекції.

Всесвітній день води

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щорічно 22 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день води. Цю дату започатковано у 1993 р. з метою підвищення рівня поінформованості суспільства про значення прісної води для життя на планеті, акцентування уваги на проблемах її нестачі та забруднення, а також необхідності ощадливого використання водних ресурсів.

Пропонуємо ознайомитися зі статтею заступника начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Ірини Заворотньої «Забруднення зворотними водами підприємств водойм Миколаївщини. Результати заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони, раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів на території Миколаївської області».

У публікації наведено конкретні приклади забруднення водойм зворотними водами підприємств, а також проаналізовано основні порушення природоохоронного законодавства. Авторка подає перелік забруднювальних речовин, зафіксованих під час лабораторних досліджень, та акцентує увагу на необхідності посилення екологічного контролю і відповідального ставлення до використання водних ресурсів. Матеріал статті дає змогу глибше зрозуміти екологічні проблеми регіону Миколаївщини та підкреслює важливість відповідального ставлення до збереження природних ресурсів.

З цією та іншими публікаціями з питань охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки Миколаївського регіону можна ознайомитися у виданні «Збережемо для нащадків. Матеріали ХІІІ Миколаївських міських екологічних читань» (Миколаїв: ФОП Румянцева Г. В., 2020), що зберігається у фонді @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Відзначаємо Всесвітній день поезії

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

21 березня відзначаємо Всесвітній день поезії, що був започаткований у 1999 році рішенням ЮНЕСКО. Метою цієї дати є привернення уваги до поезії як важливої складової культурного та духовного розвитку суспільства.

Пропонуємо почитати «Антологію української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана» (Київ: Видавництво «Абабагаламага», 2018) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Упорядником видання є поет і видавець Іван Малкович, який зібрав у книзі твори як класиків, так і сучасних українських поетів.

До антології увійшли поезії таких авторів, як Павло Тичина, Максим Рильський, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Сергій Жадан, Оксана Луцишина, Андрій Бондар та інших митців. Звертаючись до творчості цих авторів, читач може простежити розвиток української поезії: від модерністських пошуків початку ХХ століття до сучасних літературних експериментів. Кожен із поетів по-своєму осмислює світ і через ліричне слово передає багатство людських почуттів, думок і переживань. Це видання стане чудовою нагодою відкрити для себе силу й красу української поезії, відчути магію художнього слова та замислитися над вічними цінностями людського буття.

Долучайтесь до читання!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Олександр Лисенко «Православний фронт» гібридного протистояння»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Представляємо видання українського історика, публіциста, освітянина, громадського діяча Олександра Лисенка «Православний фронт» гібридного протистояння» (Київ : Видавництво "Кліо", 2025).

«Українське православ’я має тривалу й драматичну історію, сповнену суперечливою і складною внутрішньою драматургією та зовнішніх впливів».

Ця книга про історію співіснування Православної церкви в Україні з різними політичними режимами, починаючи з періоду існування православної церкви у добу Української революції та часів Директорії Української Народної Республіки. Розділи книги розкривають період існування церкви на етнічних українських територіях у роки Другої Речі Посполитої, життя в анклавах Чехословаччини та Румунії у міжвоєнний період, а також політики більшовиків щодо релігії та церкви в Україні. Розкривається питання діяльності православної церкви під час Другої світової війни та часів незалежної України. У роки російсько-української війни православні інституції України опікуються військовослужбовцями, які з 2014 р. боронять нашу державу. Чимало православних священнослужителів стали капеланами. У виданні докладно розповідається про правові основи, зобов’язання та принципи діяльності Служби військового капеланства.

Павло «Паштет» Белянський – український письменник, блогер, військовослужбовець, лауреат Шевченківської премії 2026 року в номінації «Проза»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Павло «Паштет» Белянський — це український письменник, блогер, сценарист і військовослужбовець, у чиїх історіях відлунює похмура правда життя. Кожен рядок автора викарбовує на текстовому полотні драму людських доль, до яких сувора реальність часто буває невблаганною.

Майбутній митець народився 1977 року в Луганської області. Прийшовши на світ у сімействі військовослужбовця, хлопчик був вимушений повсякчас змінювати школи й міста проживання. Попри всі перешкоди, Павло мріяв продовжити шлях батька. На заваді стали проблеми із зором. Письменник закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут і змінив безліч робіт — від експедитора до журналіста, — перш ніж відкрити власну фірму з виготовлення надгробків.

Шукаючи свого покликання, автор завів власний блог, який швидко здобув прихильність публіки. Відтоді книги Павла Белянського почали виходити одна за одною. Спершу це були збірки, надруковані видавництвом ДІПА, однак згодом тексти антології «Я працюю на цвинтарі» побачили світ завдяки Vivat. Ці історії отримали своє втілення на екрані, а Белянський став письменником, без якого неможливо уявити сучасну українську літературу.

Видав 5 книг: «Я працюю на кладовищі», «Стоматолог вирішує одружитися», «14 друзів хунти», «Велика втеча», «Гадство Закудатство».

Відзначаємо Міжнародний день французької мови (Міжнародний день Франкофонії)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

20 березня світова спільнота відзначає Міжнародний день французької мови(Міжнародний день Франкофонії), який був заснований Організацією Об’єднаних Націй у 2010 р. Цей день покликаний нагадати про цінність культурного різноманіття та значення французької мови у міжнародному спілкуванні, дипломатії та ділових відносинах.

З нагоди цього свята запрошуємо ознайомитися з виданням Наталії Демчук «Ділова французька мова» (Львів: Новий Світ-2000, 2018) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Посібник містить зразки ділових листів та інших документів комерційного характеру французькою мовою, що допоможе опанувати особливості ділового спілкування та розширити свої знання у сфері професійної комунікації. Видання доповнено французько-українським словником ділової лексики, де зібрано слова, словосполучення та вирази, що найчастіше викликають труднощі під час перекладу або у вживанні.

Видання стане корисним тим, хто прагне навчитися правильно оформлювати основні документи французькою.

Запрошуємо до бібліотеки!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Всесвітній день відновлення дикої природи (World Rewilding Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Всесвітній день відновлення дикої природи (World Rewilding Day) відзначається щороку 20 березня, це глобальна ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності та підтримку відновлення природних екосистем. Щорічно 20 березня люди з усього світу об’єднуються, щоб відзначити досягнення у сфері ревайлдингу та підкреслити важливість відновлення природи для майбутніх поколінь.

Вперше Всесвітній день відновлення дикої природи був проведений 20 березня 2021 року за ініціативи Глобального альянсу ревайлдингу (Global Rewilding Alliance) — мережі організацій, які прагнуть відновити дикі землі та моря для забезпечення сталого майбутнього для людей, природи та планети. Цей день був започаткований, щоб продемонструвати, що ревайлдинг є центральним елементом досягнення цілей Десятиліття ООН з відновлення екосистем.

Основна мета Всесвітнього дня відновлення дикої природи — об’єднати активістів та прихильників з усього світу для святкування зростаючого глобального руху за відновлення природи. Цей день підкреслює, як ревайлдери вживають заходів для повернення природи до життя, демонструючи, що надія — це дія.

Кожного року Всесвітній день відновлення дикої природи має певну тему, яка відображає актуальні аспекти ревайлдингу. Наприклад, у 2024 році темою було “Hope Into Action” (“Надія в дію”), що підкреслювало, як ревайлдери, сповнені надії, вживають заходів для вирішення кліматичної кризи, зменшення ризиків пожеж, повеней та посух, а також для відновлення природи.