В онлайн-форматі відбудеться засідання Клубу молодих і креативних «Територія Науки» за темою «Використання цифрових технологій для проведення наукових досліджень»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Використання інноваційних технологій стало невід’ємною складовою наукових досліджень. Завдяки цьому дослідники отримують нові можливості для ґрунтовнішого осмислення процесів, розширення меж наукового пізнання та впровадження результатів у різних галузях знань.

11 березня о 14:00 в онлайн-форматі відбудеться засідання Клубу молодих і креативних «Територія Науки» за темою «Використання цифрових технологій для проведення наукових досліджень».

Під час заходу фахівець Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) ознайомить з сучасними підходами щодо використання новітніх технологій у наукових дослідженнях, а також висвітлить їхні переваги та виклики.

Участь підтверджується заповненням онлайн-заявки за покликанням:

https://forms.gle/SK7B2m3uKZ53ebYc8

Підключитися до заходу можна за покликанням:

https://us02web.zoom.us/j/87004918227

Ідентифікатор конференції:870 0491 8227

Стартував прийом заявок на гранти для культурних проєктів українців у Європі

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Програма House of Europe, що фінансується Європейським Союзом, оголосила відкритий конкурс грантів Culture Helps Solidarity для культурних ініціатив, спрямованих на підтримку інтеграції українців у європейські спільноти.

Як зазначають на сайті, заохочення фінансової підтримки передбачає реалізацію заходів, які допомагають українцям відчути себе «як удома» в новому середовищі через культуру, мистецтво та суспільну взаємодію.

У межах гранту можна отримати до €20 000 за проєкти у партнерстві з однією організацією та до €30 000 — за співпрацю трьох і більше партнерів, зареєстрованих в Україні або країнах ЄС, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейні, Албанії, Боснії і Герцеговині, Грузії, Косово, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії, Молдові, Вірменії або Тунісі. Підтримка може покривати різні витрати — від гонорарів і промоції до оренди і транспортних витрат.

Грант відкритий для некомерційних культурних організацій, які активно працюють із біженцями або сприяють реінтеграції ветеранів та переселенців через культурні проєкти. Організатори забезпечать менторську підтримку та можливості для нетворкінгу під час реалізації проєктів.

Заявки приймаються до 31 березня 2026 року (14:00 за київським часом); результати очікуються до кінця травня. Детальна інформація про вимоги до участі, умови подачі та партнерства за посиланням.

Олег Пальчик «Історії незламного народу»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Мені важливо, щоб ця книга стала мостом між минулим і майбутнім, між поколіннями, між тими, хто бачив війну на власні очі, і тими, хто зможе пізнати її через ці сторінки.»

До вашої уваги фотодокументальна книга «Історії незламного народу» (Київ : Видавничий дім «АртЕк», 2025), що поєднує текстові розповіді, нариси та фотографії, створюючи живий портрет сучасної України під час війни. Вона розповідає історії звичайних людей, які в лютому 2022 року не втекли від війни. Вони обрали відповідальність. Хтось став до зброї, хтось – до волонтерської праці, хтось продовжив творити культуру, зберігаючи українське слово, музику й пам’ять як форму спротиву. Їхні долі це мозаїка великої історії, в якій кожен фрагмент має вагу, кожен погляд зі світлини промовляє більше, ніж сторінки сухої хроніки.

Автор – фотограф, журналіст, військовослужбовець Олег Пальчик – виступає не стороннім спостерігачем, а безпосереднім учасником подій. Його камера це інструмент пам’яті, а слово – спосіб осмислення пережитого. Він фіксує історії інших і водночас вплітає у книгу власну, чесно відповідаючи на ті самі запитання, які ставить своїм героям.

У час війни надзвичайно важливо документувати пам’ять – про події, про рішення, про людей. Бо пам’ять це не лише про минуле, це про відповідальність перед майбутнім. Документуючи історії, ми не дозволяємо їм розчинитися в шумі часу; ми називаємо імена, визнаємо подвиг і людяність, залишаємо нащадкам не абстрактну статистику, а живі свідчення.

Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Підсумки єКниги за лютий 2026 року

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

За програмою Єкнига минулого місяця 18-річні українки й українці отримали майже по тисячі гривень на книжки. Допомогу в Дії оформили 10 796 юнаків і дівчат.

Загалом на книги для них держава виділила 10 мільйонів 780 тисяч гривень.

Щоправда, грішми скористалися ними поки не всі: на книжки витратили близько 6 мільйонів 130 тисяч гривень.

Хтось іще має шанс купити свої книжки. Проте, якщо від часу оформлення допомоги мине 3 місяці, такої змоги вже не буде – гроші повернуться у програму й надходитимуть наступним її учасникам і учасницям.   

Програму реалізують спільно Міністерство культури, Міністерство цифрової трансформації та Український інститут книги за підтримки Проєкту підтримки Дія, UNDP Ukraine та Уряду Швеції.

Джерело:

Український Інститут Книги

https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/v-lyutomu-18-richni-otrimali-ponad-10-milyoniv-na-knizhki

95 років від дня народження Олександра Білаша, українського композитора, поета, музичного педагога, лавреата Шевченківської премії, народного артиста України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

6 березня виповнюється 95 років від дня народження Олександра Білаша (6.03.1931 ‒ 6.05.2003), українського композитора, поета, музичного педагога, лавреата Шевченківської премії, народного артиста України.

Олександр Білаш – автор близько п’ятиста пісень, найпопулярнішими з яких є: «Два кольори», «Мамині руки», «Сніг на зеленому листі», «Ясени». До творчого доробка композитора належать також: романси, балади, твори для симфонічного оркестру, ораторії, мюзикли, чотири опери, три оперети, дев’ять поетичних збірок, музика до спектаклів, радіопередач та кінофільмів.

Кожна пісня композитора є унікальною, адже національно-фольклорне він уміло поєднував з ритмікою сучасності, саме тому пісні Олександра Білаша стали народними. Він створив особливий пісенний жанр ‒ пісню з глибокою філософською і психологічною напругою, і разом з тим чарівною ліричністю. Композитор стверджував, що «…пісня, як і птиця, має два крила. Одне ‒ слово, друге ‒ мелодія. Обидва повинні бути однаковими ‒ лише тоді пісня злетить на крилах народного визнання, не розіб’ється об людську байдужість».

Пропонуємо ознайомитися з науково-популярним виданням Івана Немировича та Ірини Сікорської «Олександр Білаш. Дві музи ‒ два крила» (Київ: «Музична Україна», 2001), що розкриває життєвий та творчий шлях митця, про унікальний феномен, що зветься «пісня Олександра Білаша».

6 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

6 березня 1939 року, у Києві відкрили пам’ятник українському поету і художнику Тарасові Шевченку.

Пам’ятник, неподалік Червоного корпусу Київського університету, встановили з нагоди 125-річчя з дня народження великого Кобзаря, – йдеться на сайті посольства України в США.Пожертвування на зведення пам’ятника громадськість збирала починаючи з 1904 року.

Вже у 1909 році міська Дума створила спеціальний Шевченківський комітет і дозволила будівництво на Михайлівській площі. Однак, з’явилися чиновники, які виступили за недоцільність увіковічнення Т.Шевченка і незабаром було вирішено на цій площі встановити пам’ятник княгині Ользі.

Зведення пам’ятника Тарасу Григоровичу вирішили перенести на Караваївську площу.

Ще довго обирали місце для пам’ятника українському Кобзареві, основними були: площі на Петрівській алеї та Володимирській гірці (біля Олександрівського костьолу).

Ці місця обрали через близькість до Дніпра та Дніпрових круч, що, у свою чергу, перегукувалося із творчістю поета.

Та дискусії щодо них тривали недовго, оскільки ці території були зсувонебезпечними. Зважаючи на можливі зсуви ґрунту пам'ятнику знадобився би глибокий фундамент, а це збільшило би витрати на будівництво.

Відбулася історична студія «Виробництво і прогрес: промисловість на українських землях кінця XIX – початку XX ст.»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

5 березня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася історична студія «Виробництво і прогрес: промисловість на українських землях кінця XIX – початку XX ст.», присвячена темі становлення промисловості Півдня України та економічним процесам, що формували розвиток регіону на межі століть.

Під час заходу завідувач відділу науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями Богдан Кошмал представив унікальні видання з фонду бібліотеки, зокрема працю О. О. Микуліна «Фабрично-заводська та реміснича промисловість Одеського градоначальства, Херсонської губернії та Миколаївського військового губернаторства», що відображає структуру та масштаби промисловості Півдня України кінця XIX століття. Кандидат історичних наук Ольга Волос розповіла про історію підприємців братів Донських та заснування ними чавуноливарного «Заводу сільськогосподарських знарядь братів Донських», що після націоналізації отримав назву «Дормашина». Завідувачка відділу соціокультурної діяльності Галина Войциховська ознайомила учасників із дослідженням про вплив європейського капіталу на розвиток української промисловості кінця XIX – початку XX століття.

Учасниками історичної студії стали студенти Навчально-наукового педагогічного інституту імені В. О. Сухомлинського Admiral Makarov National University of Shipbuilding, які долучилися до обговорення історичних джерел та індустріального розвитку українських земель. Ми були раді бачити учасників на нашому заході та щиро сподіваємося на нові зустрічі.

Всесвітній день енергоефективності (World Energy Efficiency Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щороку 5 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день енергоефективності (World Energy Efficiency Day). Мета його проведення – проінформувати населення про важливість заощадження енергії та навчити домогосподарства та комерційних споживачів раціональніше використовувати енергоносії. З кожним роком проблеми, пов’язані з використанням енергії набувають більшої актуальності.

Перш за все, вони торкаються такого питання, як економія фінансових засобів, що є важливим для кожного користувача. Слід зазначити, що раціональне використання енергоресурсів знижує навантаження на електромережі, а отже сприяє збереженню довкілля, дозволяючи нам передати нашим нащадкам землю, придатну для проживання.

Багато людей вважають, що заклики про заощадливе споживання енергії є обмежувальними, адже економія енергії асоціюється у них з відмовою від багатьох благ цивілізації. Однак це зовсім не так. Раціональне використання електроенергії – це збільшення потужності електричних приладів та зменшення кількості енергії для їхньої роботи.

Вперше ідея запровадити Всесвітній день енергоефективності з’явилася у 1998 на тематичній конференції, присвяченій проблемам енергоефективності, що відбулася в Австрії.

Тарас Мельничук (1938–1995) – український поет, лауреат Шевченківської премії, якого називали “Князем Роси” за його особливий стиль і щирість у поезії

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Тарас Юрійович Мельничук народився 20 серпня 1939 року в селі Уторопи Косівського району Івано-Франківської області.

Після закінчення десятирічки Тарас Мельничук працював коректором районної газети "Радянська Гуцульщина", далі - в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах Радянської армії.

1958 вступив до Чернівецького державного університету. На третьому курсі покинув навчання і поїхав за комсомольською путівкою на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі впродовж двох років працював теслею на будовах Красноярського краю.

1964 Тарас Мельничук поновився в університеті, з якого через півтора року був відрахований за вільнодумство. Працював у редакціях районних газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967 у видавництві "Карпати" вийшла його перша збірка віршів "Несімо любов планеті". 1967 вступив на заочне відділення Московського літературного інституту.

Здав рукопис збірки віршів "Чага" у видавництва "Карпати" та "Радянський письменник", що стало причиною його арешту 24 січня 1972 року під час масових репресій проти української інтелігенції. Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні 1975. Перебував під наглядом органів радянської держбезпеки.

Квітень 1979 - через спровокований КДБ інцидент, за "вчинення опору працівникові міліції" (а насправді за антирадянську діяльність) Тарас Мельничук був арештований на 4 роки. Далі - кілька років адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи.

1982 у видавництві "Смолоскип" в Торонто без відома автора вийшла збірка його віршів "Із-за ґрат".

День народження Леоніда Івановича Глібова - українського письменника, поета, байкаря, видавця, громадського діяча

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827 р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком. Дитинство його минало в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько разом зі своїм паном. Проживаючи неподалік від панського маєтку, малий Леонід бігав туди гратися й іноді ставав свідком жорстоких розправ пана над кріпаками, часто заступався за них — і на все життя зненавидів насилля й деспотизм. Початкову освіту Леонід здобув удома: на сьомому році читати навчила мати, писати — пан Родзянко, місцевий священик — арифметики, латинської і грецької мов і, звичайно ж, Закону Божого. У 1840 р. Леоніда відвезли до Полтавської гімназії. Відірваний від родини, він сумував за батьками, рідною домівкою. Туга виливалася в поезії. Так народився перший твір — вірш «Сон». У 1847р. у Полтаві вийшла перша збірка поетичних творів під назвою «Стихотворения Леонида Глебова». Радість гімназиста-шестикласника була короткою: розлючений інспектор гімназії не зміг пробачити хлопцеві, що той посмів друкуватися без його дозволу. Невдовзі Леонід захворів і повернувся до батьків. Гімназія залишилася незакінченою.

Улітку 1848 р. Л. Глібов перебував в рідній Хорольщині. Саме в цей час до рук йому потрапили дві книжки — «Кобзар» Тараса Шевченка та «Приказки» Є. Гребінки. Вражений прочитаним, він почав писати українською мовою. Цього ж літа в його зошиті з’являються байки «Вовк і Ют», «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля й. Півень», які були надруковані аж у 1853 році.