31 березня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

31 березня 1922 року в Києві Лесем Курбасом був створений театр-студія «Березіль». Нині це Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Шевченко. Зараз назву «Березіль» носить мала сцена цього театру.

Творче об'єднання «Березіль» включало тоді в себе не тільки київське відділення, але і філії в Одесі, Умані та Білій Церкві.

«Березіль» Леся Курбаса, даючи свої виступи перед військовими, так їм сподобався, що був узятий останніми на повне забезпечення. Так «Березіль» існував до 1925 року, поки не став одержувати дотацію від держави. З 1926 року театр «Березіль» був переведений до Харкова, а його місце зайняв теперішній київський театр української драми імені І. Франка.

На сцені «Березолю» Курбасом були здійснені оригінальні постановки п'єс, що викликали гарячий інтерес у глядачів і гострі дискусії в театральних колах. Курбас брав активну участь у культурному житті: викладав в музично-драматичному інституті, виступав як театральний критик і публіцист в газетах і журналах. У жовтні 1933 року він був звинувачений в ідеологічних помилках і усунений від художнього керівництва театром. А незабаром його заарештували. Розстріляний Курбас у 1937-му. І могила його на Соловках невідома і понині.

На фасаді будівлі Харківського театру імені Шевченка кілька років тому була відкрита меморіальна дошка з вказівкою, що тут працював великий діяч української культури Лесь Курбас.

Народився Микола Міхновський, ідеолог самостійництва

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

31 березня 1873 р. на Полтавщині у родині сільського священика народився Микола Міхновський, адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. Він – автор програмного документу Браства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».

Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько знав українських пісень та дум, чому навчив і сина. А богослужіння правив українською.

Навчаючись на юридичному факультеті Київського університету Св. Володимира, Міхновський увійшов до таємної політичної організаціїї «Братство тарасівців». «Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави. – так окреслив «Кредо…» Міхновський. Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за гратами.

1899-го він з коханою переїхав до Харкова, тікаючи від її чоловіка. Але шлюб не склався. Тут Міхновський займався адвокатською практикою і швидко зійшовся з місцевою українською громадою. 1900-го він разом зі студентами влаштував у Харкові концерт, присвячений 100-річчю «Енеїди» Івана Котляревського, виступав перед учасниками Шевченківських свят у Полтаві і Харкові, закликав до збройної боротьби за права українського народу.

Бібліотека висловлює щиру подяку Руслані Сікаленко за передані у дар примірники посібника «Вишивка за мотивами таврійського розпису» (вип. 3 «Миколаївська вишиванка»)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Таврійський розпис і вишивка за його мотивами таять у собі ще багато цікавих тем, символів, прихованих оберегів. Та вже «розкодовані» образи свідчать про неймовірну глибину і складність, здавалося б, простих речей… про всеосяжну любов до рідної землі, доброту сердець мешканців одвічно пов’язаного з морем і ріками південного краю. Для матерів, які вишивають своїм синам, – вони про їхню любов та молитви, для дружин – про кохання, вірність та віру, а для сильних духом чоловіків – про красу їхнього рідного краю, про свободу, просторі степи і темпераментне море, потужні маяки, а також про рідних і коханих, які завдяки чи всупереч чекають.»

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку культурній діячці, дослідниці таврійського розпису, менеджеру проєктів із регіонального брендування та соціального підприємництва Руслані Сікаленко за передані у дар примірники посібника «Вишивка за мотивами таврійського розпису» (вип. 3 «Миколаївська вишиванка»).

Це видання стало результатом кропіткої творчої та дослідницької роботи, що поєднує традицію і сучасність. Посібник містить узагальнені матеріали напрацьовані ГО Центр навчання і освіти дорослих "Південь" у співпраці з КМА «Арт-спокуса». Його створено в межах авторських освітніх і просвітницьких ініціатив, спрямованих на популяризацію унікальної мистецької спадщини Півдня України та розвиток сучасної культури вишивки.

Головна ідея видання – розширити коло майстрів, які працюють із цією традицією, та допомогти відродженню й формуванню нового культурного бренду регіону. Особливу увагу в посібнику приділено створенню чоловічих моделей сорочок, прикрашених орнаментами, що відтворюють характерну стилістику таврійського розпису – яскравого, символічного та впізнаваного «синьоокого дива» нашого краю.

Цикл книжкових виставок «Літературна галерея Шевченківських лауреатів»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Цього року відзначаємо 65 років від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка – найвищої державної нагороди у галузі літератури, культури та мистецтва. Премія була заснована у 1961 році і відтоді стала символом найвищого визнання творчих здобутків митців, які зробили вагомий внесок у розвиток національної культури, духовності та мистецтва.

З нагоди цієї дати відділ обслуговування користувачів @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготував цикл книжкових виставок «Літературна галерея Шевченківських лауреатів», метою яких є популяризація творчості лауреатів премії та ознайомлення читачів із їхнім творчим доробком.

Упродовж січня у межах циклу вже були експоновані перші виставки:

-«Літературна зоря української діаспори» (до 100-річчя від дня народження Віри Вовк);

-«В поколіннях я озвуся…» (до 135-річчя від дня народження Павла Тичини).

-Протягом року на читачів очікують нові виставки, присвячені лауреатам Шевченківської премії.

-«Життєва доля та наукові пріоритети Євгена Шабліовського» (до 120- річчя від дня народження) (27 квітня);

-«Сучасний класик українського роману» (до 75-річчя від дня народження Василя Шкляра) (10 червня);

-«Літописець української долі» (до 80-річчя від дня народження Михайла Слабошпицького) (28 липня);

«Розстріляне відродження»: Олекса Слісаренко

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Слісаренко Олекса Андрійович народився 28 березня 1891 р. на хуторі Конівцов, Шатовської волості, Вовчанського повіту на Харківщині (нині село Шипутове, Великобурлуцького району). Батько майбутнього письменника, Андрій Прокопович Снісар, назвав свого сина, свою п'яту дитину, Олексою. А під час хрестин глухуватий піп записав хлопчика сином Слісаря (звідси й пішло Слісаренко). Багатодітна сім'я Снісарів, в якій пізніше народилося ще двоє дітей, недовго затрималася на хуторі. В зв'язку з матеріальними нестатками, батько, який працював майстром на панській лимарні, змушений був шукати нові заробітки й переїхав у хатнянській маєток Генрихова. Олексі на ту пору виповнилося дев'ять років. Настав час подумати про його освіту. Хлопчика віддали до сільської школи. Наука давалася Олексі легко. Він виявляв неабиякі математичні здібності. 1901 року батько черговий раз змінив місце роботи. Цього разу родина переїхала до села Засупаївки, що розкинулося на березі мальовничого озера неподалік від Яготина.

Саме в Яготині Олекса й продовжив своє навчання: став учнем місцевої двокласної школи. Учився, як і раніше, добре. Та невдовзі йому довелося розлучатися зі своїми новими друзями — батько ще раз поміняв місце роботи. На цей раз шлях багатодітної сім'ї Снісарів проліг у село Сергіївку Лебединського повіту. Тут Олексу віддали до церковно-приходської школи. Роки навчання в ній залишились у пам'яті Слісаренка надовго: жадібний до знань хлопчина нарешті зустрів людину, яка багато в чому вирішила його майбутню долю. Йдеться про вчительку словесності С.А Люмінарську. Вона мала значний вплив на смаки та вподобання підлітка, відкриваючи перед ним чарівний світ літератури українських та російських класиків.

Що почитати навесні: добірка книжок за рекомендацією миколаївської бібліотекарки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Олександра Уткіна

Колаж Суспільне Миколаїв добірка книжок. Колаж Суспільне Миколаїв/Олександра Уткіна

Історії кохання, втрат, надії та сили духу — Суспільне Миколаїв підготувало весняну добірку книжок, що поєднують емоції, життєві випробування, романтику й важливі соціальні теми. Список літератури може зацікавити читачів різного віку.

Підбір книг підготували за рекомендаціями фахівчині Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Валентини Дудки. Думка автора може не збігатися з позицією читача.

"Ти не одна: Кохані Героїв України. Історії війни та любові" — Анна Гудзь

"Збірка сповідей жінок, чиї чоловіки віддали життя за свободу України".

За словами бібліотекарки, книга порушує теми втрати, війни та пам’яті, а також розповідає про особисті історії кохання і спільного життя.

"Це щирий калейдоскоп людських доль, де щастя межує з розпачем, а пам’ять про коханих перетворюється на силу для тих, хто продовжує жити", — говорить Валентина.

Книга "Ти не одна" авторки Анни Гудзь. Колаж Суспільне Миколаїв/"Vivat"

Більшість громад у 2025 - без нових книжок у бібліотеках - дослідження Українського інституту книги

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У 2025 році 53% громад не купували нових книжок для бібліотек, - такими стали результати опитування, яке провів Український інститут книги. Фахівці інституту отримали відповіді від 1002 територіальних громад.

Отже, опитування показало, що у 2025 бібліотечні фонди поповнили 47 % громад. Загалом там придбали книжок на 48,5 мільйонів гривень. На ці гроші можна було купити приблизно 140 тисяч примірників книг. 140 тисяч книжок - це трохи більше, ніж по одній книжці для всіх жителів Ужгорода.

У цьому році громади, що планують купувати нові книжки, знову в меншості - їх 47,4% від усіх опитаних громад. Усі громади з планами на купівлю книг мають намір виділити на це на 7% більше грошей, ніж торік. Проте вони не зможуть придбати більше примірників: причина в тому, що книжки подорожчали.

У Мінкульті працюють над механізмом співфінансування, за яким кошти місцевих бюджетів на закупівлю книжок доповнюватимуться з державного бюджету. Це стосується лише тих громад, які передовсім самі купуватимуть книги.

Більшість громад поповнюють фонди бібліотек нерегулярно: тільки кожна п’ята закуповує книжки щороку протягом 2023-2025. Найбільше таких громад на Волині та Хмельниччині, а найменше – на Закарпатті.

Уряд схвалив постанову «Деякі питання організації та проведення мистецьких конкурсів з відбору культурно-мистецьких проектів, спрямованих на реалізацію ініціативи Президента України»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

Уряд схвалив постанову «Деякі питання організації та проведення мистецьких конкурсів з відбору культурно-мистецьких проектів, спрямованих на реалізацію ініціативи Президента України».

Ініціатива реалізується Міністерство культури України та передбачає підтримку митців і креаторів через відкриті конкурси.

Програма працюватиме через відкриті конкурси та відбір за чіткими правилами, експертною оцінкою і публічним пітчингом. Ініціатива охоплює:

-ігрові фільми та серіали

-неігрові документальні фільми та серіали

-анімаційні фільми та серіали

-фільми для дитячої аудиторії

-сучасна музика

-перформативне мистецтво

-візуальне мистецтво

-аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

Подати заявки можна буде з 3 квітня 2026 року. Прийом триватиме до червня.

Навіть під час повномасштабної війни частина українців, зокрема молодь, продовжує споживати російський культурний продукт — переважно через звичку, вплив середовища та нестачу якісної української альтернативи. Водночас дослідження Gradus Research показує, що вибір контенту визначається передусім його якістю, доступністю та емоційною близькістю.

Науково-популярне видання Наталії Тихолоз «Великдень у Франків. Дух і смак традицій»

Article Details

Category Історія

Рейтинг користувача:  / 0

«Ця книга про життя і про неперервність традиції, яка, попри війни, голодомори, геноциди, щоразу стимулює нас як націю до нового відродження. На прикладі великодньої історії Івана Франка і його нащадків можемо відстежити тяглість народної традиції родинного збору через покоління. Не завжди Франків Великдень був щасливим і веселим. Були свята, позначені духовними хитаннями, складними життєвими випробовуваннями, фізичним болем, втратами найрідніших саме у часі Великодня. Але щоразу Великдень нагадував про життя! Бо якщо болить, то ми ще живі! А якщо живі, то буде завтра.»

Науково-популярне видання «Великдень у Франків. Дух і смак традицій» (Львів : Видавництво "Апріорі", 2025) директорки Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Наталії Тихолоз – це культурологічна студія з гастрономічним акцентом, що показує відомого класика без пафосу та глянцю в інтер’єрі рідного дому, у колі родини. Читач ніби опиняється з Іваном Франком віч-на-віч за святковим столом, щоб розкрити його цінності та світогляд.

Книга складається з чотирьох змістовних і емоційних частин: «Сенси й символи Великодня у дослідженнях Івана Франка», «Великдень у житті Івана Франка: особистий і родинний виміри», «Великдень у родинах дітей Івана Франка», «Смаки Великодня: страви з фамільного зшитка».

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ознайомитись!

Український інститут книги

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2025

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Народився Володимир Бурлюк – український живописець, графік, ілюстратор, один із найрадикальніших експериментаторів раннього авангарду

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 березня 1887 року у Харкові народився Володимир Бурлюк. Учасник футуристичного руху, один із найрадикальніших експериментаторів раннього авангарду.

Володимир Давидович з багатодітної родини. Він був молодшим братом Давида Бурлюка і перші художні навички отримав від нього. Далі навчання проходило в класичній гімназії Херсона, потім разом із братом займалися в мюнхенській школі і паризькій студії. Через постійні переїзди родини знання отримувалися в різних закладах. Серед них – училища в Києві, Одесі, Пензі. Та здебільшого “художніми університетами” Володимира були виставки.

Йому тільки-но виповнилося 20 років, а він вже брав участь у різних знаменитих показах. Вперше експонувався 1906 року на виставці картин Товариства харківських художників. Разом із ним “виставлялися” і його сестри – Людмила і Надія, які теж мали хист до малярства, але заміжжя як однієї, так й іншої спонукало їх покинути мистецтво.

Полотна Бурлюка-молодшого демонструвалися на експозиціях в Києві, Петербурзі, Москві. Та список не обмежувався тодішньою Російською імперією. Значним був перелік зарубіжних виставок, де представляли роботи художника. На запрошення Василя Кандинського брати Бурлюки стали експонентами другої виставки мюнхенського Нового художнього об’єднання. Рік по тому роботи Володимира були продемонстровані на виставці “Синього вершника” у Мюнхені. Далі Вальден Гервард розмістив роботи братів у “Першому німецькому осінньому салоні”.