П'ятниця, 02 лютого 2024
Лауреат Нобелівської премії з літератури 1908 року – німецький філософ Рудольф Крістоф Ойкен (1865-1926)
- Article Details
- Category Новини
Лауреат Нобелівської премії з літератури 1908 року – німецький філософ Рудольф Крістоф Ойкен (1865-1926).
Будучи студентом гімназії, Ойкен цікавився математикою та музикою. Класичну філософію та давню історію опановував у Геттінгенському, а пізніше, у Берлінському університетах. Після присвоєння йому ступеня доктора філософії, викладав у вищій школі, отримав кафедру філософії в Базельському університеті, потім став професором філософії в Єнському університеті.
Р. Ойкен був єдиним на той час, хто переймався класичними проблемами філософії (сутність духу, релігії). Інші філософи, його сучасники вивчали питання наукового прогресу та суспільно-політичних криз.
Початок творчості Р. Ойкена окреслює історико-філософський підхід до минулого. Це праці «Про метод Арістотеля» (1872), «Історія і критика головних понять нашого часу» (1878), «Історія філософської термінології» (1879) та дослідження філософських поглядів Томи Аквінського (1890).
У подальшому Ойкен працював над розробкою власних концептуальних положень, що стосувалися проблем філософії та релігії. Оригінальним досягненням філософа вважається пропонований ним «ноологічний метод» пізнання духовної субстанції. Цей метод торкається виключно пізнання духовного світу, що лежить в основі всього сущого.
З 1890-х рр. Ойкен перестав цікавитися історією філософії. Його праці «Боротьба за духовне життя» (1896), «Істина релігії» (1901) та «Основні риси нового світорозуміння» (1907) підкреслюють важливість духовності.
Read moreДень тонких млинців
- Article Details
- Category Новини
2 лютого відзначається День тонких млинців. Слово «млинець» означає «корж з меленого борошна». Спочатку млинці готували з гречаного борошна, і лише у ІХ ст. почали використовувати пшеничне.
Хто ж винайшов млинці? Вважається, що ця страва з'явилася 1895 року через помилку 14-річного помічника офіціанта Генрі Карпантьє в кафе «Париж» у Монте-Карло. Він готував десерт для принца Уельського, майбутнього короля Англії Едуарда VІІ. Існує й інша версія, що історія млинців бере свій початок у ХІІІ ст. з Бретані (Франція). Нібито одна тамтешня домогосподарка випадково капнула трохи рідкої каші на гарячу плоску варильну поверхню, а оскільки в ті часи люди не були схильні викидати навіть найнезначніші кулінарні помилки, вона з'їла її. Решта, як то кажуть, вже історія.
Друзі, пропонуємо вам нашу нову рубрику «Гастрономічний календар»! На перший погляд здається, що книги і кулінарію просто неможливо поєднати, якщо це не видання рецептів. Проте, в багатьох художніх творах можна зустріти згадки про кулінарні страви, або й самі рецепти. Ось, наприклад, оповідання О. Генрі, яке має власне назву «Пім’єнтські млинці». Один з героїв оповідання вівчар Джексон Птиця, так говорив про млинці: «…Це ж золоте сонячне сяйво, підсмажене до медового кольору на божественно солодкому вогні Епікура. Я віддав би два роки життя, аби дізнатися, як готувати оті млинці. Ось чого я їжджу до міс Лірайт, але вивідати мені нічого не вдається. Це старовинний рецепт, він зберігається в родині вже сімдесят п'ять років. Його передають з покоління в покоління, а нізащо не кажуть чужим. Якби я мав той рецепт, то пік би сам собі такі млинці на ранчо й був би щасливою людиною…» Оповідання «Пім’єнтські млинці» ви можете знайти у збірці оповідань О. Генрі «Викуп за Вождя Червоношкірих та інші оповідання» (Київ : Знання, 2016), завітавши до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Read moreЯк нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. МОУНБ. Всі права застережено