Всесвітній день протидії торгівлі людьми

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Цей день було проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році для привернення уваги до тяжкого становища мільйонів людей, які постраждали від цього злочину.

Проблема торгівлі людьми не втрачає своєї актуальності і у XXI столітті. Якщо раніше це поняття включало в себе здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.

Ця дата покликана об’єднати зусилля всіх країн щодо виявлення і боротьби зі злочинною діяльністю у цьому напрямку.

В Україні в цей день проводяться різноманітні заходи з метою підвищення рівня обізнаності населення задля попередження торгівлі людьми. Та попри все, ця проблема не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації зусиль як міжнародної спільноти, так і кожного з нас.

Фахівці радять дотримуватися основних правил безпеки при пошуку роботи за кордоном, які зможуть врятувати вам життя та свободу:

-перевіряйте інформацію заздалегідь, користуйтеся у тому числі ресурсами Інтернет;

-підписуйте лише документи, складені зрозумілою вам мовою;

Софія Олександрівна Налепинська-Бойчук

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Вона походила із польського шляхетного роду, не маючи жодної краплі української крові, вважала себе українкою: вивчила українську мову, співала українських народних пісень, опанувала гру на бандурі, а будинок прикрашала гуцульськими ліжниками; стала вірною ученицею та послідовницею свого чоловіка − Михайла Бойчука», − це все про художницю-графіка, педагога Софію Олександрівну Налепинську-Бойчук (30.07.1884 –13.07.1937).

Софія Олександрівна отримала блискучу європейську освіту: навчалася в Мюнхені у знаменитого угорського митця Шимона Холоші, у Парижі − у французького художника-декоратора Моріса Дені, у швейцарського графіка Фелікса Валлотона. У 1909 році, у віці 25 років Софія вступила до мистецької академії французького художника Поля Рансона в Парижі, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Бойчуком.

Саме в Парижі, у 1909-1910 роках, Михайло Бойчук разом зі своїми однодумцями та учнями, серед яких була і Налепинська, заснував окрему мистецьку школу – названу пізніше «бойчукізмом». Для «бойчукістів» були характерні монументалізм, синтез українського фольклорного образотворчого мистецтва і церковного мистецтва Візантії та Раннього Відродження.

Закохавшись у Михайла Бойчука, Софія прийняла та полюбила українську культуру. Мисткиня знайшла себе у складній техніці гравіювання на дереві − ксилографії. За допомогою дерева, інструментів та чорної фарби художниця створювала образи, повні життя, руху та емоцій. У своїй творчості Софія Налепинська-Бойчук неодноразово зверталась до соціальних тем українського населення початку XX століття, до тем сільського життя, жіночої дружби. У роботах художниці часто зустрічаються сцени, де подруги разом читають, або одна читає іншій, що демонструє велику любов до друкованого слова. Характерною ознакою більшості робіт Софії є вписування персонажів у пейзаж, чи то лісний, чи то сільський або урбаністичний.

Родина Марковичів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

30 липня фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека провели черговий захід з циклу «Родовід». Цього разу година запитань і відповідей була присвячена представникам відомої та надзвичайно розгалуженої родини Марковичів, яка дала Україні письменників, композиторів, істориків, науковців, державних діячів.

Учасники заходу – відвідувачі Міського територіального центру соціального обслуговування Центрального району – ознайомилися з маловідомими фактами з життя Анастасії Маркович, яка мала величезний вплив на свого чоловіка – гетьмана Івана Скоропадського та нерідко втручалась у перебіг державних справ.

Жваве обговорення викликали постаті етнографа, фольклориста, члена Кирило-Мефодіївського братства Опанаса Марковича та його дружини – відомої письменниці Марко Вовчок. Слухачі дізнались й про іншу гілку роду Марковичів, представники яких з часом стали називатися Маркевичами. Серед них – видатний український історик, етнограф, фольклорист, композитор, автор вокальних творів на вірші Т.Г. Шевченка Микола Маркевич та всесвітньо відомий музикант, композитор, автор балету «Політ Ікара» Ігор Маркевич.

Чималий інтерес у присутніх викликали документи, фотографії та ілюстрації з видань з фонду обласної наукової бібліотеки, що були представлені під час заходу.