Статті

18 грудня в історії України: відкриття Української академії мистецтв (УАМ)

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Хіти: 52

 

 

 

Голова Центральної Ради Михайло Грушевський та Генеральний секретар освіти Іван Стешенко підтримали ідею творчої еліти про відкриття в Україні власного вищого навчального закладу, де плекали б розвиток національної культури.

18 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила закон, що регламентував діяльність Української академії мистецтв (УАМ), завершивши тривалий і непослідовний через революційні перипетії процес формування української школи вищої художньої освіти.

Основною метою створення УАМ був розвиток традицій національної культури та створення на цій основі мистецьких шкіл. Спеціальні дисципліни включали живопис та графіку. Мистецькі інституції формувалися складніше, там не було однорідності, єдиноспрямованості. Першим ректором став Федір Кричевський, серед засновників та перших викладачів УАМ були також такі відомі митці як М. Бойчук, М. Жук, В. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут - митці різних шкіл. Статут Академії затвердила Українська Центральна Рада 5 (18) листопада 1917 року, а урочисте відкриття відбулося 5 (18) грудня того ж року у приміщенні Української Центральної Ради. Академію очолювала Рада Академії у складі Дмитра Антоновича, Павла Зайцева, Данила Щербаківського (вчений секретар) та ін.

Ректорами Академії були: Василь Кричевський, Федір Кричевський(1918 і 1921 — 23), Олександр Мурашко, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук.

Незважаючи на важке становище, УАМ у роки національно-визвольних змагань виконала своє основне завдання.

Згодом академію мистецтв очолив Г. Нарбут. Майстерню монументального живопису згодом очолив М. Бойчук, художник, дуже чутливий до запитів часу. За підтримки уряду при Академії мистецтв було засновано Українську національну картинну галерею, її основою в момент заснування стали картини українських і зарубіжних малярів XVI–XIX ст. З особистих колекцій Г.Павлуцького, Д.Антоновича, В.Щавінського та полотен, закуплених на виставках та аукціонах художників з різних країн світу.

За короткий час Г. Нарбутом було виховано цілий ряд майстрів, які стали засновниками національного стилю книжкової графіки, а М. Бойчуком було започатковано засади школи монументального живопису. Тісні творчі стосунки з Академією підтримували багато відомих українських художників: В. Седляр, С. Налепський, І. Падалка, які представляли різні школи та напрями в живописі.

Упродовж наступних десятиліть Українська академія мистецтв виявилася конденсатором творчої енергії в національному художньому процесі, переживаючи всі ті негаразди і злети, як і країна в історичному плині подій. Змінювалися назви закладу, склад викладачів, орієнтованість навчального процесу, але інститут залишався тим головним осередком, де працювали, навчалися, виборювали право на особистісну творчість художники-традиціоналісти і майстри-новатори. Найкращі з них створили «золотий фонд» українського образотворчого мистецтва цілого століття.