Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

98 спрямована на пізнання й розуміння природи формування соціальної компетентності [1]. Мета публікації – характеристика методологічних підходів як методологічної основи формування соціальної компетентності учнів початкових класів на уроках англійської мови. Виклад основного матеріалу . Узагальнення усталених тлумачень дає змогу трактувати систему методологічних підходів як сукупність вихідних положень, на яких ґрунтується весь хід наукове дослідження, яким підпорядковуються принципи, зміст, методи та форми роботи, необхідні для успішної реалізації процесу формування способів зміни педагогічної реальності, пошук шляхів модернізації, побудову дієвих моделей, які реалізовуватимуться в освітній практиці соціальної компетентності. Наше дослідження процесу формування визначеної компетентності передбачало поєднання взаємодіючих елементів так, щоб вони функціонували як одне ціле. Взаємопов‘язані у межах моделі компоненти містять мету та зміст педагогічного процесу, засоби, методи й форми освітньої діяльності, результати навчання, їхню діагностику та корекцію. Крім того, модель процесу, безумовно, охоплює діяльність вчителя та учнів початкових класів. Розроблення й реалізація наукових підходів передбачає не лише осмислення педагогічних явищ, законів і закономірностей, що визначають розвиток освіти, а й вироблення практичних здатностей, тобто методологічні підходи є засобом і основою розв‘язання визначених теоретичних і практичних педагогічних проблем. Аналіз поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних науковців на проблему формування соціальної компетентності в учнів початкових класів дозволив визначити пріоритетні методологічні підходи: системний, синергетичний, особистісно-орієнтований, компетентнісний, комунікативно-діяльнісний, технологічний та середовищний. Коротко схарактеризуємо кожен підхід окремо. Системний підхід . Кожний окремий об‘єкт, процес, діяльність можна уявити у вигляді системи чи моделі, що складається із сукупності