Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

216 З огляду на висновки А. Педорича [9] під медіагігієною будемо розуміти свідоме обмеження споживання інформації (цифровий детокс) та вибір якісних каналів комунікації. Ми поділяємо думку науковця, який розглядає інформаційну гігієну через забезпечення сприятливого психологічного клімату та умінь протистояти стресу. Особливо цінними для нашого дослідження є поради науковця щодо дотримання медіагігієни, яка тісно пов‘язана з інформаційною безпеки: а) розвивати критичне мислення; б) критично сприймати кожну окрему новину; в) критично ставитись до представників експертного середовища та підходити до якісного та кількісного відбору експертів з позицій наукового підходу; г) запобігати потраплянню до інформаційної «бульбашки»; д) влаштовувати вихідні інформаційні дні; е) перевіряти новини за декількома джерелами (фактчекінг). Узагальнення результатів дослідження дозволяє констатувати, що у структурі інформаційної безпеки здобувача освіти у відкритому освітньому просторі когнітивна стійкість постає не просто як індивідуальна риса, а як стратегічний об‘єкт науково-аналітичного супроводу. Трансформація освітнього середовища під впливом концепцій blended education та інтеграції генеративного штучного інтелекту вимагає перегляду традиційних підходів до безпеки: від суто технічного захисту даних до інтелектуально-психологічного захисту свідомості. Відкритість освітнього простору вимагає від особистості когнітивної стійкості, що визначає небхідність зосередження на вдосконаленні пізнавальних процесів особистості, зокрема критичного мислення та мекогнітивних навичок. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Адамович А. Ю. Вплив штучного інтелекту на формування когнітивних стратегій та розвиток критичного мислення особистості. Наукові перспективи . 2025. № 9 (63). С. 1377-1387. 2. Ленчук І., Мосіюк О. Технології штучного інтелекту для формування